Анотація до роботи:

Рибіна Н.В. Просодичні засоби актуалізації ритмічної структури навчального тексту (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі підручників з англійської мови). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.02 - германські мови. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей функціонування просодичних засобів в актуалізації ритмічної структури навчального тексту. У роботі теоретично обґрунтовано модель актуалізації тексту, яка розглядається як результат мисленнєвої діяльності людини. Виявлено, що актуалізація тексту відбувається унаслідок вибору відповідної моделі та її звукового оформлення. Модель актуалізації містить певну сукупність мовних засобів, які зумовлені позамовними причинами.

За результатами виконаного аналізу існуючих наукових концепцій здійснено класифікацію текстів підручника з іноземної мови в залежності від їхньої комунікативно-прагматичної спрямованості.

Встановлено номенклатуру просодичних засобів та основні закономірності й специфіку їхньої взаємодії з мовними засобами інших рівнів у забезпеченні цілісності навчального тексту.

На основі результатів експериментально-фонетичного дослідження визначені провідні і периферійні компоненти просодії, які зумовлюють специфіку інтонування структурних елементів текстів англійських підручників.

На основі вивчення співвідношення даних аналізу інформаційної структури текстів, аудитивного та інструментального видів аналізу виявлено основні закономірності функціонування просодичних засобів, що беруть участь у створенні ритмічних моделей різних композиційних блоків тексту підручника з англійської мови.

Якісні і кількісні характеристики моделей, які зберігаються у пам’яті кожної людини, залежать від власне індивідуального та конкретного життєвого досвіду, зокрема від рівня володіння мовою, ступеня досконалості пам’яті, тощо. У результаті вибору відповідної моделі та її звукового оформлення відбувається актуалізація конкретного тексту.

Модель актуалізації тексту містить певну сукупність різноманітних аспектів мовної системи – фонетичних, граматичних, лексичних. Система просодичних засобів, які складають надсегментний рівень мовлення, поряд з іншими мовними засобами, формують структуру, стиль тексту, та відображають його комунікативні і прагматичні особливості

Визначено, що найефективнішим для вивчення просодичних засобів актуалізації ритмічної структури підручника та навчальних текстів є комунікативно-прагматичний підхід, завдяки якому текст розглядається як цілісна єдність мовних засобів, які забезпечують мету комунікації, обумовлених позамовними причинами. Останні трактуються як комунікативно-прагматичні чинники, які володіють певним значенням лише у складі тексту та втрачають їх в ізольованому вигляді.

Результати дослідження довели, що взаємозв’язок цих чинників у процесі актуалізації текстів здійснюється за визначеною схемою. У ній пропорції специфічних і неспецифічних для певного стилю одиниць у різновидах мовлення відмінні, що визначається їх позамовною основою, з якою мовні і мовленнєві засоби виступають в єдності. Підручник з англійської мови належить до навчального підстилю наукової прози, який існує як в писемній, так і усній (озвученій) формі, та, хоча і складається із кількох самостійних текстів, однак є цілісною одиницею. Отже, існує певна модель актуалізації цього тексту, якій властиві як атрибути наукового стилю, так і свої власні характерні мовні засоби.

Експериментально-фонетичне дослідження обґрунтувало теоретичне положення про те, що ритм, який виникає внаслідок закономірності періодичної повторюваності співвіднесених мовленнєвих відрізків, виконує значну роль в організації тексту. Ритмічну структуру навчального тексту можна розглядати як стилістично марковану особливість його просодичної будови, але з тією відмінністю, що з погляду ритміки структурні особливості окремих одиниць виражаються різним сполученням просодичних параметрів, тобто відносним значенням висотних, силових і часових ознак мовлення.

Отже, усі ритмічні одиниці (ритмогрупа, синтагма, ритмофраза, надфразна єдність) виражаються взаємодією просодичних засобів мовлення, певна впорядкованість яких обумовлює характер ритму і членування мовленнєвого потоку, що закладені в змісті тексту. Фонетичними засобами маркування меж між ритмічними одиницями можуть виступати якісні зміни всіх просодичних параметрів в їхній структурі або виділеність за окремими одним чи двома просодичними параметрами: перепад тону, збільшення тривалості, гучності тощо.

Узагальнено, що характер просодичного виявлення ритму різних композиційних блоків тексту підручника є подібним, що робить ритм ієрархічною системою, яка організовує окремі елементи у зв’язну і цілісну комунікативну одиницю - текст.

До перспективних напрямів подальшої наукової розробки проблем просодичних засобів актуалізації ритмічної структури навчального тексту необхідно віднести вивчення питань когнітивного аспекту функціонування ритмічної структури та її значення для передачі й сприйняття смислу текстів як цілісних утворень; аналізу ролі просодії у забезпеченні ритмічності текстів іншої жанрової належності у межах наукового стилю та вираженні їхньої прагматичної спрямованості.

Теоретичні передумови, обґрунтовані в цьому дисертаційному дослідженні, та результати виконаного експериментально-фонетичного дослідження можуть бути використані для подальшої наукової розробки теоретичних проблем вивчення просодичних засобів актуалізації ритмічної структури навчального тексту та для поглиблення їхніх найбільш актуальних аспектів, а також у процесі навчання коректного просодичного оформлення текстів підручників.

Основні положення та результати дисертації висвітлено в таких фахових публікаціях і тезах доповідей автора:

1. Рибіна Н.В. Специфіка структурно-ритмічної організації прозових текстів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. - Серія 8: Мовознавство. - №1. - 1998. - С. 88-91.

2. Рибіна Н.В. Просодичні аспекти англійських навчально-наукових текстів з економіки // Іноземномовний текст за фахом: лінгводидактичні аспекти. - Львів: Вид-во “Світ”. - 1998. - С. 161-166.

3. Рибіна Н.В. Одиниці ритму як складові просодичної структури навчальних текстів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. - Серія: Мовознавство. - №1 (2). - 1999. - С. 27-32.

4. Рибіна Н.В. Особливості когнітивного підходу до вивчення тексту і ритму // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. - Серія: Мовознавство. - №1. - 2000. - С. 64-68.

5. Рибіна Н.В. Роль просодико-ритмічних засобів у процесі сприйняття навчально-наукового тексту // Гуманітарний вісник Черкаського державного технологічного університету. - Серія 8: Іноземна філологія. - № 1. - 2004. - С. 279-281.

6. Рибіна Н.В. Специфіка опрацювання англійського ритму в практиці викладання у вищій школі // Вдосконалення навчального процесу у вищій школі. Матеріали міжнародної науково-методичної конференції 26-27 квітня 1999 року. - Тернопіль: ТАНГ ІМБМ. - 1999. - С. 140-145.

7. Natalia Rybina. The Characteristic Features of Stress-timed Rhythm and the Foreign Learner // Тези міжнародної науково-практичної конференції “Іноземні мови сьогодні і завтра”. - Тернопіль, 1999. - С. 58-60.

8. Рибіна Н.В. Фоностилістичні засоби ритмізації англомовних навчально-наукових текстів // Лінгво-дидактичний плюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах. Матеріали другої західно-регіональної наукової конференції викладачів вищих навчальних закладів. – Тернопіль: ТАНГ ІЕУ.– 1999. – С. 31-34.

9. Рибіна Н.В. Специфіка вивчення ритму в когнітивній лінгвістиці // Іноземна філологія на межі тисячоліть. Тези доповідей міжнародної наукової конференції, присвяченої 70-річчю факультету іноземних мов ХНУ. - Харків: Константа. - 2000. - С. 256-258.