З позицій функціонально-комунікативного підходу феномен забезпечення зв’язності тексту прозової байки доцільно трактувати як прагматично цілеспрямований процес досягнення цілісності його смислу, який реалізується на підставі взаємодії засобів усіх рівнів мови. Під цілісністю озвученого тексту, у формуванні й сприйнятті якої провідну роль відіграють просодичні засоби його зв’язності, слід розуміти певну стійку смислову єдність, яка здатна зберігати інваріант переданого смислу, незалежно від інших мовних засобів її забезпечення і ступеня компресії тексту. Основною комунікативно-прагматичною функцією англійської прозової байки як окремого різновиду тексту малої форми є дидактична функція, яка реалізується переважно за рахунок алегоричного тлумачення поведінки тварин, рослин, речей та акцентується узагальненим моральним повчанням. Дослідження підтвердило ефективність використання розробленої в праці моделі механізму актуалізації англійської прозової байки для виявлення особливостей функціонування просодичних засобів реалізації зв’язності її тексту. Це дає підстави вважати доцільним більш широке застосування зазначеної моделі як вихідного теоретичного й термінологічного підґрунтя для опису взаємодії просодичних і лексико-граматичних засобів у вираженні й сприйнятті зв’язності текстів інших форм. Класифікація озвучених англійських прозових байок, в основу якої покладено їхню прагматичну спрямованість, дидактичний зміст етичної ідеї, описувані в них чесноти і вади, а також членування тексту на функціонально-смислові блоки структури байки та їхні фрагменти, дає можливість опису специфіки взаємодії просодичних засобів забезпечення зв’язності текстів байок у співвіднесенні з функціональними, структурними та семантичними ознаками останніх. Теоретичне припущення про те, що специфіку просодичного забезпечення зв’язності тексту на стиках функціонально-смислових блоків байок з позитивними та негативними етичними ідеями раціонально описувати на основі інваріантних реалізацій матричних алгоритмічних моделей їх фабули, підтверджено результатами експериментального дослідження. Аудитивний аналіз особливостей реалізації просодичної зв’язності англійських прозових байок показав, що вона маніфестується в окремих функціонально-смислових блоках, їхніх фрагментах і стиках зазначених компонентів структури тексту за рахунок взаємодії низки інваріантних параметрів. Просодичне оформлення зв’язності різних за семантичною вагою фрагментів усіх функціонально-смислових блоків тексту байок забезпечується такими найчастотнішими просодичними засобами: спадний термінальний тон (низький у блоці “Вступ та зав’язка” й морально-повчальному фрагменті; високий у кульмінаційно-визначальному фрагменті блоку “Розвиток дій та розв’язка”); середній (морально-повчальний фрагмент) і розширений тональний діапазон (конфлікто-визначальний фрагмент блоку “Вступ та зав’язка”, блок “Розвиток дій та розв’язка”); середній підвищений рівень початку фрагмента (динаміко-подійний у блоці “Розвиток дій та розв’язка”, морально-повчальний у блоці “Мораль”) та екстранизька зона його завершення (морально-повчальний); помірна зона актуалізації темпу й гучності (блок “Вступ та зав’язка”, морально-повчальний фрагмент). Виявлення інваріантних засобів забезпечення просодичної зв’язності окремих функціонально-смислових блоків байок показало, що блок “Вступ та зав’язка” характеризується помірною гучністю початку всіх його фрагментів і простою ритмічною структурою інтонаційних груп вступного й динаміко-подійного фрагментів, а блок “Розвиток дій та розв’язка” – змішаним типом ритму. Роль інваріантних просодичних засобів оформлення зв’язності стиків функціонально-смислових блоків англійських прозових байок і їхніх фрагментів відіграють паузи середньої тривалості між фрагментами та довгої – на стиках функціонально-смислових блоків; наближення тональних рівнів завершення вступного та початку динаміко-подійного фрагментів і середній тональний інтервал на стику конфліктотвірного й динаміко-подійного фрагментів блока “Розвиток дій та розв’язка”, а також відсутність перепадів гучності при переході від вступного до динаміко-подійного та від заключно-настановчого до морально-повчального фрагментів. Акустичний аналіз підтвердив надійність результатів аудитивного аналізу й дозволив визначити такі інваріантні ознаки забезпечення просодичної зв’язності англійських прозових байок: локалізація максимуму частоти основного тону (перша ритмогрупа ініціальної синтагми всіх досліджуваних фрагментів, ядерний склад першої інтоногрупи вступного фрагмента); рівень тонального максимуму (середній підвищений і високий у морально-повчальному фрагменті й екстрависокий у решті фрагментів функціонально-смислових блоків); тональний рівень початку фрагмента (середній знижений у динаміко-подійному, середній підвищений у кульмінаційно-визначальному й морально-повчальному фрагментах); тональний рівень завершення фрагмента (екстранизький у всіх досліджуваних фрагментах); тональний інтервал (звужений позитивний на стиках фрагментів блока “Вступ та зав’язка”, середній на стику конфліктотвірного й динаміко-подійного фрагментів блока “Розвиток дій та розв’язка”); тональний діапазон (розширений у вступному фрагменті й середній у морально-повчальному); тривалість паузи (середня на стиках усіх досліджуваних фрагментів і максимальна при переході від блока “Розвиток дій та розв’язка” до блока “Мораль”); середньозвукова тривалість фрагмента (збільшена в конфлікто-визначальному й кульмінаційно-визначальному та максимальна в решті фрагментів); середня зона актуалізації рівня інтенсивності усіх фрагментів; середній діапазон інтенсивності вступного фрагмента з локалізацією її максимуму на першій ритмогрупі ініціальної синтагми. До перспективних напрямів подальшого наукового пошуку в галузі дослідження просодичних засобів реалізації зв’язності тексту слід віднести вивчення питань, пов’язаних із виявленням спільних ознак у забезпеченні просодичної зв’язності текстів байок у різносистемних мовах; дослідження когнітивного аспекту функціонування засобів сегментного та надсегментного рівнів у передачі й сприйнятті смислу текстів як цілісних утворень; аналіз ролі просодичних засобів у забезпеченні зв’язності текстів різної жанрової належності й вираженні їхньої прагматичної спрямованості. Основні теоретичні положення та експериментально встановлені результати можуть бути корисними для розробки посібників та інших навчально-методичних матеріалів, які сприятимуть підвищенню ефективності навчання коректного інтонаційного оформлення тексту взагалі, а також можуть застосовуватися в професійно орієнтованому викладанні фонетики англійської мови, зокрема в навчанні специфіки інтонування текстів малих форм різної жанрової належності. Основні положення дисертації висвітлено в таких фахових публікаціях
і тезах доповідей автора: 1. Тараненко Л.І. Функціональні та структурно-семантичні ознаки озвученого тексту англійської прозової байки // “Наукові записки” Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія “Мовознавство”. – 2000. – № 1. – С. 70-74. 2. Тараненко Л.І. Роль просодичних засобів зв’язності англійської прозової байки // Наукові записки. Серія “Філологічні науки (мовознавство)”. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка. – 2000. – Вип. 30. – С. 309-317. 3. Тараненко Л.І. Механізм актуалізації англійської прозової байки в комунікації // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Збірник наукових статей. – К.: Видавничий центр КДЛУ. – 2000. – Вип. 4. – С. 34-40. 4. Тараненко Л.І Структурно-фабульний механізм взаємодії просодичних та лексико-граматичних засобів забезпечення зв’язності байки // Studia Methodologica. – Тернопіль: Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. – 2000. – Вип. 8. – С. 47-52. 5. Taranenko L.I. Prosodic Organization of an English Fable // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. Серія “Філософія. Педагогіка. Психологія”. – К.: Видавничий центр КДЛУ. – 2000. – Вип. 1. – С. 57-61. 6. Тараненко Л.І. Взаємодія просодичних засобів та фабули в забезпеченні цілісності тексту байки // “Наукові записки” Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія “Мовознавство”. – 2001. – № 1 – С. 31-43. 7. Тараненко Л.І. Особливості просодичного супроводу лексико-семантичних засобів зв’язності тексту байки // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. Серія “Філософія. Педагогіка. Психологія”. – К.: Видавничий центр КНЛУ. – 2001. – Вип. 5. – С. 72-75. 8. Тараненко Л.І. Проблеми дослідження просодичних засобів зв’язності англійської прозової байки // Тези доповідей та повідомлень звітної наукової конференції викладачів і студентів за 1999 рік “Актуальні проблеми лінгвістики та методики викладання іноземних мов у вузі та школі”. – Вінниця: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського. – 2000. – Вип. 4. – С. 44-45. 9. Тараненко Л.І. Обґрунтування моделі реалізації англійської прозової байки в комунікації // Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. – Черкаси: ЧІТІ. – 2001. – С. 136-137. 10. Taranenko L. Pragmatics and Prosodic Organization of a Prosаic Fable // Conference papers of the 6th national TESOL Ukraine conference “The way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium”. – Kyiv: TESOL Ukraine. – 2001. – P. 71-72. 11. Тараненко Л.І. Взаємодія просодичних та лексико-граматичних засобів зв’язності тексту байки // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції “Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи”. – Харків: Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна. – 2003. – С. 122-123. 12. Тараненко Л.І. Просодичні засоби забезпечення зв’язності тексту байки, що актуалізує позитивну етичну ідею // Матеріали міжвузівської наукової конференції молодих учених “Актуальні дослідження іноземних мов і літератур”. – Донецьк: Донецький національний університет. – 2003. – С. 295-298. | 