Анотація до роботи:

Прусова І. Ю. Просторово-часовий розподіл каланоїдних копепод родини Eucalanidae в Аравійському морі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за фахом 03.00.17 – гідробіологія. – Інститут біології південних морів НАН України, Севастополь, 2007.

Дисертаційна робота присвячена вивченню просторово-часового розподілу каланоїдних копепод родини Eucalanidae в Аравійському морі. Вивчено видовий склад аравийскоморских еукаланід, охарактеризовано видову структуру родини. Оцінено внесок еукаланід у загальну чисельність і біомасу копепод у Аравійському морі. Досліджено горизонтальний розподіл кожного з аналізованих видів в епіпелагіалі моря. Проаналізовано характер просторових і сезонних змін чисельності і біомаси еукаланід у шарі 0-200 м у зв'язку з особливостями гідрологічного режиму моря. Охарактеризовано батиметричний розподіл видів еукаланід у межах шару 0-1300 м. Проаналізовано зв'язок характеру вертикального розподілу чисельності еукаланід і кількості розчиненого кисню у межах шару 0-300 м. Досліджено добову динаміку характеру вертикального розподілу еукаланід. Проаналізовано характер просторово-часової мінливості вікової структури популяцій аравійськоморських еукаланід.

1. Таксоцен эукаланид Аравійського моря представлений 9 видами. У проаналізованому матеріалі окрім 7 вказаних раніше в літературі для регіону видів – Eucalanus elongatus (Dana), Pareucalanus attenuatus (Dana), Subeucalanus crassus (Giesbrecht), S. mucronatus (Giesbrecht), S. pileatus (Giesbrecht), S. subcrassus (Giesbrecht) і S. subtenuis (Giesbrecht) – виявлені 2 види, які вперше реєструються в Аравійському морі: P. sewelli (Fleminger) і новий для науки P. smithae Prusova.

2. Наймасовішими представниками родини Eucalanidae в Аравійському морі є S. subtenuis, S. pileatus і S. mucronatus, які складають в сумі близько 80 % загальної чисельності еукаланід в епіпелагіалі.

3. Особливість таксономічної структури родини Eucalanidae в Аравійському морі полягає в тому, що одним з найбільш численних видів тут є S. mucronatus (не вказаний для Атлантики і не масовий в Тихому океані), а S. subcrassus (створюючий високу чисельність в тропічних областях Атлантичного і Тихого океанів) зустрічається рідко і в невеликих кількостях.

4. Частка видів родини Eucalanidae в загальній чисельності і біомасі копепод в шарі 0–200 м в Аравійському морі складала протягом року в середньому 2.2 % і 17.8 %, відповідно. На фоні високої видової різноманітності і низького ступеня домінування масових таксонів, які є характерними для Аравійського моря, одержані показники кількісного розвитку еукаланід свідчать про високу значущість видів цієї родини в таксоцені копепод і, відповідно, в угрупованні зоопланктону даного регіону.

5. Горизонтальний розподіл еукаланід в епіпелагіалі на всій акваторії досліджень характеризується вираженою нерівномірністю. Разом з тим спостерігається загальна закономірність розподілу: чисельність більшості видів, як масових, так і нечисленних, в ПЗАМ є вищою, ніж в ЦАМ. Виявлений характер кількісного розподілу еукаланід в епіпелагіалі відповідає трофічному статусу вод Аравійського моря.

6. Сумарна чисельність і біомаса еукаланід в шарі 0–200 м є вищою в ПЗАМ і нижчою в ЦАМ у всі сезони, проте ступінь цих відмінностей є невеликим. Відсутність істотних просторово-часових відмінностей в показниках кількісного розвитку еукаланід обумовлена високим ступенем динамічної активності (чинники горизонтального переносу і конвективного перемішування) вод Аравійського моря.

7. Встановлено, що в Аравійському морі S. mucronatus, S pileatus, S. subcrassus і S. subtenuis населяють епіпелагіаль з переважним проживанням у верхній 150-метровій товщі. E. elongatus, P. attenuatus s. l., P. smithae і S. crassus, утворюючи більш щільні скупчення в епіпелагіалі, поширені і в мезопелагиали.

8. Виявлено екологічну неоднорідність родини Eucalanidae за критерієм толерантності щодо кількості розчиненого кисню. Встановлено, що S. pileatus, S. subcrassus і S. subtenuis зосереджені, в основному, у водах з нормальним або дещо пониженим вмістом кисню, S. mucronatus утворює максимальні концентрації в шарі оксикліну, а S. crassus, E. elongatus, P. attenuatus s. l., і P. smithae розподілені і в насичених киснем водах, і в шарі МВК.

9. Вперше виявлено факт просторової роз'єднаності двох близькоспоріднених видів S. subtenuis і S. mucronatus, що виявляється в утворенні цими видами скупчень чисельності в різних шарах, які характеризуються різними умовами середовища.

10. Виражених добових вертикальних міграцій не виявлено у жодного з видів аравійськоморських еукаланід.

11. Встановлено, що рачки молодших копеподитних стадій всіх еукаланід поширені, в основному, в межах верхньої 150-метрової товщі, а діапазон глибин, в якому мешкає той або інший від, визначається товщиною шару, в якому знаходяться старші копеподити і самки цього віду. Процес запліднення і розвиток памолоді еукаланід відбувається у верхній частині шару проживання кожного з видів.

12. Встановлено, що копеподити першої і другої стадій більшості видів присутні в планктоні у всі сезони, що свідчить про цілорічне розмноження еукаланід в Аравійському морі. У E. elongatus і S. crassus, що мають тенденцію до утворення скупчень в зоні підйому вод, в період літнього мусону відмічено вищі, в порівнянні з іншими сезонами, значення абсолютної і відносної сумарної чисельності молодших копеподитних стадій в шарі 0-300 м, що може бути ознакою підвищеної інтенсивності розмноження цих видів у літній період, ймовірно, обумовленої впливом апвелінга.

Публікації автора:

1. Прусова И. Ю. Уточнение описания самцов Subeucalanus subtenuis и Subeucalanus mucronatus (Copepoda, Calanoida) из Аравийского моря // Вестник зоологии. – 2003. – Т. 37, Вып. 2. – С. 61 – 65.

2. Прусова И. Ю., Смит Ш. Таксономический состав, численность и биомасса копепод в эпипелагиали Аравийского моря в периоды летнего и зимнего муссонов 1995 г. // Морск. экол. журн. – 2005. – Т. 4, № 4. – С. 72 – 86.

3. Al-Yamani F., Prusova I. Common Copepods of the Northwestern Arabian Gulf: Identification Guide. – Kuwait: Kuwait Inst. for Sci. Res., 2003. – 162 p.

4. Smith S. L., Roman M., Prusova I., Wishner K., Gowing M., Codispoti L., Barber R., Marra J., Flagg C. Seasonal response of zooplankton to monsoonal reversals in the Arabian Sea // Deep-Sea Res. – 1998. – Vol. 45. – P. 2369 – 2403.

5. Prusova I., Al-Yamani F., Al-Mutairi H. Subeucalanus flemingeri sp. n. from the Arabian Gulf (Copepoda: Eucalanidae) // Zoosyst. Rossica. – 2001. – V. 10. – P. 47 – 54.

6. Smith S., Prusova I., Honjo S. Grazer Control of Carbon Flux Early in the Southwest Monsoon Season in the Arabian Sea // Coastal and Marginal Seas: Abstr. TOS and IOC Jointly-Sponsored Meeting. – UNESCO Headquarters, Paris, France, 1-4 June, 1998. – Paris, 1998. – Vol. 11, Suppl. 2. – P. 35.

7. Prusova I., Smith S. L., Vasechkina Y. The taxonomic composition, abundance and diversity of the epipelagic copepods in the Arabian Sea // The Role of Zooplankton in Global Ecosystem Dynamics: Comparative Studies from the World Oceans: Abstr. 3rd Int. Zooplankton Production Symp. – Gijon, Spain, 20-23 May, 2003. – Gijon, 2003. – Vol. 1. – P. 79.

8. Prusova I.Yu. Pareucalanus smithae sp. nov. (Copepoda: Eucalanidae), a new species from the Arabian Sea // Морск. экол. журн. – 2007. – Т. 6, № 3. – C. 61 – 65.