Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економічна історія та історія економічної думки


Рогач Федір Іванович. Процес курсоутворення на валютному ринку України. : Дис... канд. наук: 08.00.02 - 2008.



Анотація до роботи:

Рогач Ф.І. Процес курсоутворення на валютному ринку України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню сучасних процесів курсоутворення на валютному ринку України. Розглянуто основні сучасні теорії валютного курсу, види та методи визначення рівноважного валютного курсу. Проведено критичний аналіз становлення та еволюції валютної системи України, розглянуто сучасну практику валютного регулювання.

Встановлено основні закономірності взаємодії валютного курсу та основних макроекономічних показників в Україні. У роботі запропоновано модель курсоутворення в Україні, засновану на основних макроекономічних особливостях формування валютного курсу. Виявлено основні напрями оптимізації механізмів валютно-курсової політики і вироблено рекомендації з удосконалення системи валютного регулювання в Україні. Проведено комплексне дослідження інституційно-господарських механізмів регулювання валютного ринку України. Висвітлено роль та місце валютно-курсової політики в системі макрофінансового регулювання господарського розвитку держави. Обґрунтовано новітні форми і напрями співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями в умовах фінансової нестабільності

В дисертації здійснено теоретичне узагальнення та наукове вирішення проблем курсоутворення на валютному ринку України, висвітлення факторів його розвитку та еволюції. Пропонується комплекс заходів як глобального, так і національного характеру, покликаних для його оптимізації в умовах ринкових трансформацій з метою підвищення ефективності функціонування вітчизняного валютного ринку, його надійності та прибутковості. Результати проведеного дисертаційного дослідження дають змогу зробити такі висновки та сформувати рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення:

  1. Зростання ролі курсоутворення на валютному ринку як важливого інструмента структурних зрушень національної грошово-кредитної системи в контексті інтернаціоналізації руху капіталу – процес, що характеризується не тільки позитивними явищами. Досвід 1998 – 2008 рр. свідчить, що виникнення кризових явищ на світових фінансових ринках вимагає використання механізмів їх передбачення, запобігання. Досягнення стабільного економічного зростання зумовлює необхідність наукового обґрунтування впливу курсоутворення на перебіг трансформаційних зрушень, розв’язання нагальних проблем співпраці з міжнародними фінансовими організаціями.

  2. Виявлені фундаментальні суперечності валютних теорій дозволили виокремити різні системи формування реальних валютних курсів для валют різних категорій і пов’язати їх з рівнем економічного розвитку країн. Такими є порівнювальні та заміщувальні товарні кошики, м’які й тверді валюти, реальні курси ПЕІ(м) і ПЕІ(т). Дана класифікація підходів до м’яких та твердих валют для слаборозвинених та розвинених країн висвітлює не лише їх функціональну роль, але й визначає оптимальний характер господарської та фінансової взаємодії.

  3. На сучасному етапі суб’єкти валютного ринку тяжіють до поляризації м’яких валют відносно кількох твердих шляхом фіксацій і прив’язок, утворюючи ”валютні грона”, які розвиваються асинхронно. А отже, у сучасних умовах фінансової глобалізації існує стійкий та обопільний взаємозв’язок між конкурентоспроможністю та режимом курсоутворення – курс впливає на конкурентоспроможність, а конкурентоспроможність ”розхитує” курс, який коливається.

  4. Ефективним чинником запобігання валютних криз та прискорення темпів економічного зростання виступає узгодження п’яти складових економічної політики: 1) валютної політики (невеликим здешевленням національної грошової одиниці); 2) грошово-кредитної політики (зміцненням резервів і зменшенням облікової ставки); 3) зовнішньоторговельної політики (поступовою лібералізацією тарифного регулювання); 4) бюджетної політики (стійким рівнем витрат на зарплату) та 5) регуляторної політики (загальним зростанням економічної свободи).

  5. Курсове регулювання в Україні офіційно трактується як довгострокове фіксування курсу. Неадекватність такого регулювання вказує на кризу його цілей та потребує якісного удосконалення. Національному банку України доцільно дотримуватись відповідності у своїй діяльності макроекономічній політиці держави, враховуючи той фактор, що оперативне регулювання у сфері грошово-кредитної політики може суперечити меті та завданням економічного зростання. Валютно-фінансове та грошово-кредитне наповнення національно-господарської системи має сприяти економічній динаміці, розвитку торгівлі та зростанню добробуту населення.

  6. Запропоновано шляхи підвищення ефективності валютно-курсової політики за допомогою внесення змін до нормативно-правових актів України. Валютно-курсова політика повинна відповідати інтересам економіки, бути частиною загальної соціально-економічної політики, стати раціональною, обґрунтованою і прозорою. Удосконалення валютного регулювання передбачає, насамперед, перегляд його цільових орієнтирів: 1) розширення функцій НБУ в системі макрофінансового регулювання господарського розвитку держави; 2) надання валютному регулюванню статусу інструменту економічного стимулювання зовнішньої торгівлі, підсилення конкурентоспроможності експорту на міжнародних ринках та надходження іноземних інвестицій.

  7. Для створення господарських передумов переходу національної грошової одиниці України до групи вільноконвертованих, твердих валют і для інтеграції України до Європейської валютної системи валютно-курсова політика держави повинна якісно наповнюватись такими складовими, як: а) структурно-інвестиційна (диверсифікація економіки на основі ПЗНК гривні і прямих інвестицій ТНК, набутті нових конкурентних переваг і покращенні умов торгівлі); б) соціальна (на основі плаваючого курсу гривні розвиток конкурентного внутрішнього ринку, фінансова стабільність твердої валюти, зростання рівня життя в країні).

  8. Основними ризиками валютного регулювання на основі заниженого курсу гривні є: 1) можливість валютних коливань від репатріації інвестицій; 2) інфляція внаслідок збільшення обсягів валютних інтервенцій; 3) надмірне зростання попиту на виробничі ресурси. Вказані ризики підлягають управлінню і можуть бути повністю або частково нейтралізовані за допомогою валютних резервів НБУ, стерилізації грошової маси та товарних інтервенцій.

  9. Політика заниженого офіційного курсу гривні може бути втілена в концепції планово заниженого номінального курсу (ПЗНК) гривні відносно плаваючого курсу та ПЕІ(м), яка реалізується через валютні режими таргетування та фіксування курсу на рівні ПЗНК гривні та застосуванням інструментів валютного регулювання оперативного характеру. Змістовна кореляція між значеннями валютного курсу і розвитком економіки встановлюється за допомогою ПЗНК, який безпосередньо впливає на фундаментальні економічні чинники, а в середньостроковій перспективі стимулюватиме зростання внутрішнього виробництва та надходження іноземних інвестицій у високотехнологічні галузі.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

  1. Рогач Ф.І. Стабільність гривні та її вплив на формування експортного потенціалу України / Ф.І.Рогач // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – Випуск 38 (у двох частинах). – Ч. І. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2002. – С. 130 – 133.

  2. Рогач Ф.І. Лібералізація валютно-курсової політики за умов економічного зростання: теорія і практика / Ф.І.Рогач // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2005. – Випуск 52 (у двох частинах). – Ч. І. – С. 140 – 144.

  3. Рогач Ф.І. Формування інституціонального забезпечення інноваційного розвитку економіки України (регіональний аспект) / Ф.І.Рогач // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 254. Економіка. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 62 – 65.

  4. Рогач Ф.І. Щодо цілей валютно-курсового регулювання в Україні / Ф.І.Рогач // Економіст, 2008. – №1(255). – С.25 – 27.

  5. Рогач Ф.І. До системи валютних курсів / Ф.І.Рогач, Ю.П.Курза // Вісник Національного банку України. – 2008. – №4. – С.56 – 61. (0,4 д.а. / 0,3 д.а.) . (Особистий внесок автора: обґрунтовано необхідність запровадження конкурентного валютного курсу на основі принципу заміщення неконкурентних товарних кошиків для м’яких валют).

  6. Рогач Ф.І. Формування механізмів валютно-дилінгових операцій як чинник залучення фінансових ресурсів у розвиток реального сектору національної економіки / Ф.І.Рогач // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2008. – Випуск 72 (у двох частинах). – Ч. ІІ. – С. 146 – 150.

В інших виданнях:

  1. Рогач Ф.І. Валютный курс как инструмент макроэкономического регулирования / Ф.І.Рогач // Современные аспекты финансового управления экономическими процессами: Материалы Всеукр. науч.-метод конф. (Севастополь, 6-9 сентября 2005 г.). Ч. 2. / М-во освіти і науки України, Севастопольський нац. техн ун-т – Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2005. – С. 3 – 5.

  2. Рогач Ф.І. Перспективи інфляційного таргетування в Україні / Ф.І.Рогач // Актуальні проблеми міжнародних відносин: матеріали XIV наук.-практ. конф. [”Євроінтеграційна стратегія України: реалії та перспективи”], (Київ, 19 – 20 жовтня 2006 р.) / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин [та ін.]– К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2006. – Випуск 65 (у двох частинах). – Ч. ІІ. – С. 39.