У висновках знайшли відображення сформульовані вище найважливіші науково-практичні результати, здобуті в ході дослідження та аналізу процесуальних актів-документів з цивільних справ у цивільному процесі України. До таких можна віднести, зокрема, наступні: 1. Визначено, що кожний юридичний документ, у тому числі й процесуальний, характеризується певною послідовністю викладення матеріалу, що виявляється в його обов’язковому структуруванні з дотриманням вимог до самого документа. 2. Визначено аргументи на користь того, що процесуальна форма і зміст невідривно зв’язані між собою і знаходяться у цілісній залежності. Застосування форми і змісту процесуального акта-документа спонукає до відповідних процесуальних дій, які відображаються на результаті розгляду справи. 3. Визначено поняття письмової процесуальної форми документа – це встановлений законом порядок оформлення процесуальних дій, який регулює вимоги до складу реквізитів, послідовності їх викладення і розташування у документі, вимоги до змісту його тексту, а також наслідки недодержання даного порядку. 4. Визначено загальні ознаки процесуального акта-документа, а саме: має офіційний характер; має спосіб вираження і закріплення (технічний, машинописний, письмовий); не має єдиної письмової процесуальної форми і змісту документа, все залежить від значення конкретного процесуального акта-документа (функціонального призначення); письмова форма і зміст процесуального акта-документа знаходяться у цілісній залежності; зміст процесуального акта-документа залежить від норми, яка застосовується на певній стадії цивільного процесу; письмові процесуальні форми актів-документів суворо зумовлені діями учасників цивільного процесу і закріплені у законі. 5. Удосконалено поняття процесуального акта-документа. Процесуальні акти-документи у цивільному судочинстві – це система судових актів, які мають правовий (офіційний) характер, які закріплюють процесуальні дії суду й інших суб’єктів процесу у кожній стадії цивільного процесу, за своїм функціональним призначенням з дотриманням процесуальної форми і змісту виступають гарантом законності і правопорядку у суспільстві, стоять на захисті громадських інтересів і прав громадян, а також процесуальної діяльності судів та волі держави. 6. Доведено, що значення процесуальних актів-документів розкривається в їх функціональному призначенні для кожної стадії цивільного процесу. Процесуальні акти-документи можливо класифікувати згідно з їх функціональним призначенням. Розкрито видову класифікацію процесуальних актів-документів з цивільних справ у залежності від суб’єкта процесу, в залежності від стадії цивільного процесу та від виду судочинства. 7. Пропонується вважати журнал судового засідання новим процесуальним документом у цивільному процесі, у зв’язку з чим доповнити ст. 198 ЦПК 2004 р. положенням ,,певного спеціального зразка журналу судового засідання”; ,,одночасно з проведенням фіксування технічними засобами секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання певного технічного зразка”. 8. Доповнити ст. 200 ЦПК 2004 р. положеннями: ,,під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням складається протокол, який веде секретар судового засідання”; ,,протокол про окремі процесуальні дії підписується секретарем”. 9. Доповнити ст. 119 ЦПК 2004 р. положеннями: ,,у позовній заяві повинні бути вказані вимоги позивача з посиланням на закон та інші нормативно-правові акти”, ,,в позовній заяві повинна бути вказівка на перелік доданих документів”. 10. Кожна категорія справ окремого провадження характеризується різним змістом вимог і реквізитів, які притаманні саме цій заяві. При підготовці і складанні заяв слід враховувати процесуальні особливості справ окремого провадження, які мають відповідати як загальним вимогам щодо форми і змісту заяв, так і нормам окремого провадження, які зазначені у законодавстві. 11. Доцільність зазначити у ЦПК 2004 р. статтю, яка б містила перелік заяв, що виникають під час розгляду цивільної справи. 12. Зазначити в окремій статті ЦПК 2004 р. види ухвал, а саме: підготовчі, перехресні, перепиняючі, заключні, окремі. Це регламентує види ухвал суду за їх функціональним призначенням, зробить ухвали суду більш систематизованими для цивільного законодавства. 13. Доповнити ст. 215 ЦПК 2004 р. положенням: ,,в якому засіданні розглядається справа: у відкритому чи закритому”. 14. Доведено, що відсутність мотивів, а також недоліки в їх викладенні обмежують можливість оскарження рішення (нечіткість доводів суду). 15. Визначено взаємозв’язок законності судового рішення, що цілком залежить від точного виявлення правової норми, яку суд застосовує у судовому рішенні. Доповнити ст. 119 ЦПК 2004 р. положенням: ,, про обов’язок позивача вказувати на правову норму, яка є підставою відкриття справи у його спорі”. 16. Обґрунтовано питання про з’ясування поважності – неповажності причин неявки відповідача у заочному провадженні: необхідно виключити і обрати принцип кількості неявок (2-3) при належному повідомленні відповідача. 17. Доповнити ч.1 ст. 224 ЦПК 2004 р. положенням: ,,якщо позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, він укладає письмову згоду”. 18. Доповнити ст. 225 ЦПК 2004 р. положенням: ,,Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу і включає її до журналу судового засідання”. 19. Доповнити ст. 226 ЦПК 2004 р. положенням: ,,в описовій частині заочного рішення повинна бути відображена пасивність відповідача”. 20. Доповнити ст. 103 ЦПК 2004 р. положеннями: ,,судовий наказ викладається чітким машинописним текстом”, ,,вказувати номер провадження”. 21. Доповнити ст. 210 ЦПК 2004 р. положенням: ,,викладати ухвали суду чітким машинописним текстом”. 22. Доповнити ст. 209 ЦПК 2004 р. положенням: ,,суди України постановляють заключні ухвали ім’ям України”. 23. Доповнити ст. 211 ЦПК 2004 р. положенням: ,,що повідомлення, які надходять до суду, який постановив окрему ухвалу, повинні чітко відповідати на питання про засоби і результат усунення негативних явищ”. При цьому визначено, що роль окремої ухвали суду розкривається в їх ефективності, своєчасності, безумовності і виховному значенні. 24. Доповнити ст. 295 ЦПК 2004 р. положенням: ,,що апеляційна скарга (заява) та документи, які додаються до них, складаються державною мовою”. 25. Доповнити п. 2 ст. 295 ЦПК 2004 р. положенням: ,,що в апеляційній скарзі (заяві) має бути зазначено ім’я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку”. 26. Доповнити п.3 ст. 295 ЦПК 2004 р. положенням: ,,що ім’я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку. 27. Доповнити ст. 295 ЦПК 2004 р. положенням: ,,що посилання на рішення, ухвалу, що оскаржується, та межі оскарження, якщо від них не залежить вирішення іншого питання зі справи”. 28. Доповнити п. 2 ст. 326 ЦПК 2004 р. положенням: ,,у касаційній скарзі має бути зазначено ім’я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку”. 29. Доповнити п. 3 ст. 326 ЦПК України положенням: ,,ім’я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку”. 30. Доповнити ст. 326 ЦПК України положенням: ,,що перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги, завірених канцелярією суду”. 31. Доведено пропозицію, що процесуальна форма і зміст виконавчого листа повинні відповідати нормам цивільного процесу і виконавчому провадженню з зазначенням одних і тих самих реквізитів, які притаманні цьому процесуальному документу. Пропонується законодавчо закріпити у ЦПК 2004 р. статтю, яка б досконально містила процесуальну форму і зміст виконавчого листа. Доводяться вимоги процесуальної форми і змісту виконавчого листа, яким повинен відповідати цей процесуальний документ. Також доведено пропозицію, що всі форми виконавчого листа повинні виготовлятися за допомогою машинописного тексту, централізованим засобом на певному бланку. 32. Необхідність зазначення у резолютивній частині виконавчого листа способу і порядку виконання. | 