Анотація до роботи:

Нікончук Н.В. Протиерозійна стійкість ґрунтів Правобережного Степу України – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.03. – агрогрунтознавство і агрофізика. Національний науковий центр “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського”. Харків, 2009.

У дисертаційній роботі визначено протиерозійну стійкість („міцність”) основних ґрунтів Правобережного Степу України. Вивчена протиерозійна стійкість еродованих та намитих ґрунтів. Досліджено профільний розподіл протиерозійної стійкості темно-каштанового ґрунту та чорнозему південного. Встановлено вплив довготривалого землеробського використання на протиерозійну стійкість ґрунтів Правобережного Степу України. Досліджено внутрішньорічну динаміку протиерозійної стійкості чорнозему південного. Дана оцінка ролі основних властивостей, які визначають стійкість ґрунту до ерозії (вміст гумусу, сума елементарних ґрунтових частинок, показники макро- та мікроструктури) та виявлені математично-статистичні залежності між цими показниками і протиерозійною стійкістю. Встановлені зв’язки між показниками протиерозійної стійкості, які були визначені за різними методиками. На основі експериментально отриманих показників протиерозійної стійкості („міцності”) ґрунтів було адаптовано методику оцінки протиерозійної стійкості земель для Правобережного Степу України.

У дисертації теоретично обгрунтовано зв’язок між ґрунтовими параметрами та стійкістю до розмивання чорноземів південних, звичайних та темно-каштанових ґрунтів; отримано кількісні значення протиерозійної стійкості орних земель різного ступеню еродованості в умовах Правобережного Степу України. Результати досліджень мають значення для впровадження протиерозійних заходів на основі показника ерозійної стійкості земель.

1. Протиерозійна стійкість орних шарів різних ґрунтів становить для темно-каштанового ґрунту – 14,5 Н, для чорнозему південного – 17,1 Н, чорнозему звичайного відповідно – 19,4 Н. Застосування критерію Ст’юдента показує, що різниця між темно-каштановими ґрунтами та південними чорноземами за цим показником істотна лише на 5% рівні значимості, між темно-каштановими та звичайними чорноземами на всіх рівнях значимості, а між чорноземами південними та чорноземами звичайними істотної різниці щодо цього показника не виявлено.

2. Непрямий метод визначення протиерозійної стійкості за показниками середньозважених діаметрів водотривких агрегатів (D_m) вказав на суттєву, статистично доведену різницю між середніми значеннями у різних типах (підтипах) ґрунтів. Найменше значення цей показник мав у темно-каштановому ґрунті (0,71 мм), найбільший - у чорноземі звичайному (1,65 мм). У чорноземах південних D_m дорівнює 1,15 мм.

3. Орні шари еродованих та намитих ґрунтів відрізнялися за величиною протиерозійної стійкості R_x від незмитих аналогів. Існує тенденція щодо зменшення протиерозійної стійкості на еродованих ґрунтах та збільшення цього показника на намитих.

4. У профілях чорноземів південних та темно-каштанових ґрунтів максимальне значення протиерозійної стійкості (R_x) спостерігається в гумусовому (H) та верхньому перехідному (Hpk) горизонті (20-26 Н), мінімальне - у ґрунтотворній породі (Pk) (10-13 Н).

5. За період інтенсивної землеробської експлуатації земель у Правобережному Степу України протиерозійна стійкість темно-каштанових ґрунтів та південних чорноземів зменшилася у 1,3-1,6 рази. Таке зниження пов'язане зі зменшенням умісту гумусу та погіршенням водостійкості структури. В той же час, у звичайних чорноземах суттєвого зменшення протиерозійної стійкості не відбулося.

6. Величина протиерозійної стійкості південного чорнозему протягом вегетаційного періоду змінюється. Мінімальні значення величини R_x спостерігалися, як правило, в травні та в першій половині літа (12-13 Н). В другій половині літа та на початку осені протиерозійна стійкість була максимальною (16-17 Н). Доведено, що на динаміку протиерозійної стійкості ґрунту практично не впливала агротехніка вирощування сільськогосподарських культур, вона прямо була пов’язана з метеорологічними факторами, які визначали частоту циклів „зволоження” -„висихання” ґрунту.

7. Спільний аналіз внутрішньорічних змін трьох факторів зливової ерозії: протиерозійної стійкості ґрунту, ґрунтозахисної ефективності рослинності та гідрометеорологічних умов показав, що для регіону, який вивчався, в найбільш ерозійно небезпечний період року протиерозійна стійкість набуває мінімальних значень. Але при цьому ґрунтозахисна ефективність рослинності є максимальною (45-60%). Збільшення протиерозійної ефективності в другій половині літа та восени супроводжується швидким падінням ґрунтозахисної ефективності рослинності, але ерозійно небезпечних злив у цей період практично не спостерігається.

8. Кореляційний аналіз масових даних між показником протиерозійною стійкості, яка визначена за методикою Г.В. Бастракова та головними властивостями ґрунтів показав, що цей показник для орних ґрунтів в значній мірі залежав від умісту в ґрунті гумусу та вмісту елементарних ґрунтових частинок.

9. Отримані аналітичні залежності між показниками R_x та J_R дозволяють визначати параметр „змиваємість” ґрунтів із логіко-математичної моделі зливової ерозії Г.І. Швебса, не застосовуючи виключно витратний та трудомісткий метод штучного дощування, що значно удосконалює процедуру обчислення ерозійних втрат ґрунту та проектування ґрунтозахисних заходів.

10. Адаптація процедури оптимізації ерозійно небезпечних територій на основі оцінки протиерозійної стійкості земель була відпрацьована на землях агрофірми ім. Чапаєва Березанського району Миколаївської області і показала на значну екологічну та економічну ефективність технології. Впровадження ґрунтозахисних заходів на основі запропонованої методики на землях господарства призвело до зменшення втрат ґрунту у 15-18 разів, додатково накопичена кількість енергії заощадженого гумусу на землях І категорії становила – 3,1; ІІ – 11,2; ІІІ – 33,7; IV – 67,5 ГДж/га, а повний еколого-економічний ефект на різних за ерозійною небезпекою землях господарства коливався від 69,6 до 592,5 грн./га.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Нікончук Н.В. Протиерозійна стійкість чорнозему південного та темно-каштанового ґрунту на схилових землях / Наталія Нікончук / /Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2006. – Спец. вип. 4 (37). – Т.2. - С. 111-117.

2. Нікончук Н.В. Вплив деяких властивостей ґрунту на протиерозійну стійкість чорнозему звичайного в умовах Північного Причорномор’я /Наталія Нікончук // Проблеми моніторингу ґрунтів і сучасні технології відтворення їх родючості: Зб. наук. пр. – Камянець-Подільський. – 2007. – Вип. 15. – Т. 1. – С. 100-103.

3. Нікончук Н.В. Обґрунтування ґрунтозахисних заходів на основі визначення протиерозійної стійкості земель / Наталія Нікончук //Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв, 2008. – Вип. 1 (44). – С. 142-150.

4. Чорний С.Г. Гумус як показник протиерозійного потенціалу ґрунтового покриву / С.Г. Чорний, Н.В. Нікончук // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2004. – Вип. 1(25). – С. 110-115 (експериментальні дослідження, обробка даних).

5. Чорний С.Г. Внутрішньорічні зміни протиерозійної стійкості південних чорноземів / С.Г. Чорний, Н.В. Нікончук // Вісник аграрної науки Причорномор’я. - 2006. – Вип. 1 (33). – С. 197-203 (експериментальні дослідження, обробка даних).

6. Чорний С.Г. Причини і наслідки внутрішньорічних змін протиерозійної стійкості південних чорноземів / С.Г. Чорний, Н.В. Нікончук // Вісник Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва. – Харків, 2006. - № 7. – С. 72-75 (80% - проведення досліджень, обробка даних, висновки).

Статті в інших наукових виданнях

7. Чорний С. Протиерозійна стійкість степових ґрунтів України / С. Чорний, Н. Нікончук // Ґенеза, географія та екологія ґрунтів: зб. наук. пр. на пошану проф. Львів.нац.ун-ту ім. Івана Франка Мирона Кіта. – Львів, 2008. – С. 579-584 (експериментальні дані).

Матеріали наукових конференцій

8. Нікончук Н.В. Протиерозійна стійкість чорнозему південного на схилових землях / Наталія Нікончук // Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний ґрунтогенез і ноосферна перспектива інформаційного суспільства: матер. Міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених до 190-річчя ХНАУ імені В.В. Докучаєва (Харків, 3-5 жовтня 2006 р.) /М-во аграрної політики, Харківський держ. аграрн. ун-т. – Харків. – 2006. – Вип. 7. – С. 127-128.

9. Нікончук Н.В. Вплив макроагрегатного складу на протиерозійну стійкість чорноземів південних та темно-каштанових ґрунтів / Наталія Нікончук //Матеріали Причорноморської регіональної наук.-практ. конф. професорсько-викладацького складу МДАУ (Миколаїв, 20-21 квітня 2005 р.) / М-во аграрної політики, Миколаївський держ. аграрн. ун-т. – Миколаїв. – 2005. – С. 197-198.

10. Нікончук Н.В. Вплив показників ґрунтової структури на протиерозійну стійкість чорноземів південних та темно-каштанових ґрунтів / Наталія Нікончук // Матеріали Першої регіональної наук.-практ. агроекологічної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Перлини Степового краю” (Миколаїв, 1-2 грудня) / М-во аграрної політики, Миколаївський держ. аграрн. ун-т. – Миколаїв: МДАУ, – 2005. С. 21.

11.Чорний С.Г., Нікончук Н.В. Аналіз внутрішньорічної динаміки протиерозійної стійкості чорнозему південного та кліматичного фактору ерозії / Наталія Нікончук // Тези доп. Причорноморської регіональної наук.-практ. конф. професорсько-викладацького складу МДАУ (Миколаїв, 26-28 квітня 2006 р.) / М-во аграрної політики, Миколаївський держ. аграрн. ун-т. – Миколаїв. – 2006. – С. 3-5 (проведення досліджень, їх аналіз, висновки).

12. Нікончук Н.В. Вплив показників мікроагрегованості ґрунту на величину протиерозійної стійкості чорнозему південного // Наталія Нікончук //Матеріали Причорноморської регіональної наук.-практ. конф. професорсько-викладацького складу МДАУ (Миколаїв, 11-13 квітня) / М-во аграрної політики, Миколаївський держ. аграрн. ун-т. – Миколаїв. – 2007. С. 23-25.