Анотація до роботи:

Руденко С.С. Протимікробна активність та фармакологічна дія гетероциклічних похідних хінолінію, що вміщують фрагменти аміноцукрів. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07-мікробіологія. – ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова АМН України». Харків, 2009.

Дисертацію присв’ячено скринінгу та дослідженню перспективних протимікробних гетероциклічних похідних хінолінію, вміщуючих активні фрагменти аміноцукрів.

Означено і всебічно охарактеризовано патогени біотопу бронхолегеневої системи у хворих на обструктивний бронхіт. Досліджено рівні протимікробної активності та спектр впливу щодо музейних і клінічних щтамів мікроорганізмів 4, 5, 17 – 20 груп похідних аміноцукрохінолінію. Доведено наявність впливу деяких досліджених сполук на базові фактори хвороботворності клінічно значущих патогенів, вегетуючих в біотопі дихальних шляхів. Означено їх протиадгезивну, антилізоцимну та протиімуноглобулінову активність, здатність елімінувати плазміди ентеропатогенності та антибіотикорезистентності, а також попереджувати міжмікробну передачу R-плазмід в процесі кон’югації. Вивчено гостру і хронічну токсичність, кумулятивні ефекти і алергизуючі/десенсибілізуючі властивості хінолінієвих сполук.

В дисертаційній роботі на підставі теоретичного аналізу та експериментального дослідження обгрунтовано перспективу конструювання протимікробних препаратів на основі гетероциклічних хінолінієвих сполук, що вміщують залишки цукрів. Означено ступінь і спектр впливу похідних хіноліну щодо грампозитивних і грамнегативних бактерій і грибів – клінічно значущих збудників гнійно-запальних захворювань.

На основі аналізу отриманих результатів сформульовано слідуючі наукові висновки:

1. В процесі хронізації обструктивного бронхіту в біотопі дихальної системи формуються відносно стабільні мікробіоценози, які характеризуються полімікробністю та прогресуючим превалюванням факультативних і облігатних анаеробів. Клінічно значущі ізоляти бактерій та дріжджеподібних грибів роду Candida в більшості випадків володіли патогенними властивостями та стійкістю щодо антибіотиків і антисептиків.

2. Визначено спектр протимікробної дії 39 нових оригінальних гетероциклічних похідних хіноліну, що вміщують фрагменти аміноцукрів. Встановлено їх виражений вплив на гноєтворні коки (МБстК – від 0,12 до 31,2 мкг/мл), нейсерії (МБстК – від 0,5 до 15,6 мкг/мл), корінебактерії, лістерії (МБстК – від 0,5 до 31,2 мкг/мл), вегетативні форми бацил (МБстК – від 0,24 до 62,5 мкг/мл), пептококи, пептострептококи, бактероїди і спіріли (МБстК – від 0,5 до 62,5 мкг/мл), кандіди (МБстК – від 0,5 – до 62,5 мкг/мл). Дещо менший вплив аміноцукрохінолінів на ентеробактерії і псевдомонади (МБстК – від 15,6 до 500,0 мкг/мл), спорову форму СТІ-325 (від 15,6 до 62,5 мкг/мл). Мікобактерії туберкульозу проявляли чутливість до гетероциклічних похідних аміноцукрів лише в дозі вище 1000 мкг/мл.

3. Ступінь протимікробної активності гетероциклічних сполук з аміноцукровими фрагментами залежить від характеру замісника в положенні R3 ядра хіноліну. Більш вираженою активністю володіли речовини, вміщуючі ацетат глюкози. В порядку зниження протимікробної дії вплив замісників в положенні R3 слідуючий: ацетат галактози > ацетат мальтози > ацетат лактози. Вельми активними виявились аміноцукрохіноліни з NH-іміно та С2Н5 групами в положенні R1 ядра хіноліну. Не встановлено вірогідної залежності рівня протимікробної дії аміноцукрохінолінів від характеру галогену (Х ).

4. Похідні аміноцукрохінолінію в суббактеріостатичних дозах (на порядок нижчої МБстК) проявляють достатньо виражену та вірогідну протиадгезивну дію, понижують лізоцимну активність клінічно значущих патогенів, їх протиімуноглобулінову активність, сприяють елімінації плазмід ентеротоксичності (Ent - плазміди E.coli paP 10-2 : Tng) та антибіотикорезистентності (R-плазмід), інгібують передачу Hly – плазмід при кон’югації (селективний маркер Кm).

5. Визначенням токсичності в гострому та хронічному дослідах доведено помірну та низьку токсичність гетероциклічних похідних хіноліну, вміщуючих фрагменти аміноцукрів (V-VІ класи шкідливих речовин). Сполуки 5, 16, 20, 30 і 38 не проявляють виражених ефектів кумуляції та подразнюючої дії в дозі 0,5 мг/кг щодо слизових оболонок ока та шкіри тварин.

6. В реакції «спалаху» на аплікацію облігатного алергену 2,4-динітрохлорбензолу та на моделі анафілактичного шоку у мурчаків доведено протисенсибілізуючу дію сполук 20, 30 і 38 (Р > 0,5 в порівнянні з H1-блокатором діпразином – [10-(2-диметіламінопропіл)-фенотіазину гідрохлорид].

7. Сполука 10 [6-Naphthyl-2-(3,4,5,6,7-pentahydroxyhept-1-enyl] володіє вираженим анафілактогенним ефектом і якостями облігатного алергена, що дозволяє її застосування в практиці експериментального вивчення токсичності хіміопрепаратів і антисептиків.

Публікації автора:

1. Вивчення чутливості до антибіотиків мікроорганізмів, культивованих на поживному середовищі, отриманому із еритроцитарної маси крові / О. А. Батрак, Н. П. Завада, І. С. Рябова, Л. Г. Штикер, С. С. Руденко, А. О. Волков // Biomedical and Biosocial Anthropology. – 2006. - № 6. – P. 41 – 44. (Дисертантом визначена чутливість до антибіотиків 5 штамів стафілококів, 3 штамів ентеробактерій).

2. Асоційована з цитопатогенним вірусом діареї імуносупресія / А. Ю. Волянський, Л. Л. Симиренко, В. І. Стеценко, М. Г. Божко, С. В. Новіков, С. С. Руденко, Е. Н. Григорчук, І. Ю. Кучма // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. – № 2/2. – С. 767 – 768. (Дисертантом охарактеризовано ступінь імуносупресії збудників діареї).

3. Корекція мікрофлори кишечнику дітей після захворювань, асоційованих з порушенням його біоценозу / С. А. Деркач, А. І. Носатенко, І. А. Воронкіна, С. С. Руденко, Ю. В. Шатіло, С. В. Коцар, І. А. Крилова // Інфекційні хвороби. – 2009. – №. 1. – С. 34 – 40. (Дисертантом визначена та охарактеризована мікрофлора кишечнику дітей після перенесення захворювань інфекційного та неінфекційного генезу).

4. Руденко С. С. Ступінь впливу гетероциклічних похідних аміноцукрохінолінію на елімінацію плазмід антибіотикорезистентності мікроорганізмів [Електронний ресурс] / С. С. Руденко // Анали Мечниківського Інституту. – 2008. – № 4. – С. 69 – 79. Режим доступу до журн.: .

5. Деякі характеристики фізіологічного стану E.coli, культивованої на середовищах із відходів виробництв [Електронний ресурс] / В. М. Щетініна, В. М. Ніколаєнко, С. С. Руденко, М. Г. Божко, Н. Б. Пугач // Анали Мечниківського Інституту. – 2003. - № 4 - 5. – С. 73 – 75. Режим доступу до журн.: . (Дисертантом мікробіологічно охарактеризовано 11 штамів кишкових паличок)

6. Биологические свойства шигелл, изолированных в Северо-восточном регионе Украины в 1996 – 2003 гг. [Електронний ресурс] / А. Л. Дьяченко, С. С. Руденко, Н. А. Галушко, М. Г. Божко, П. А. Дьяченко, Т. О. Пасечник // Анали Мечниківського Інституту. – 2005. - № 1. – С. 84 – 91. Режим доступу до журн.: . (Дисертантом охарактеризовано біохімічні властивості 12 ізолятів шигел).

7. Руденко С. С. Нове покоління похідних хінолінію як ефективний засіб в лікуванні та профілактиці захворювань мікробного генезу / С. С. Руденко // Актуальні питання гігієни, екології, епідеміології та держсанепіднагляду на сучасному етапі : матеріали VI підсумкової науково-практичної конференції Державної санітарно-епідеміологічної служби Полтавської області. – Полтава, 2004. – С. 71.

8. Волянська Н. П. Ступінь нейтралізації протиімуноглобулінової дії мікроорганізмів антисептиками групи четвертинного амонію / Н. П. Волянська, С. С. Руденко, О. А. Волков // Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України : матеріали VI Національного з’їзду фармацевтів України, 28 – 30 вересня 2005 р. – Харків, 2005. – С. 493 – 494. (Дисертантом досліджено протиімуноглобулінову активність ЧАС щодо 7 референтних штамів бактерій).

9. Руденко С. С. Обгрунтування щодо використання похідних хінолінію, включаючих фрагменти аміноцукрів, в антибактеріальній терапії гастродуоденальних захворювань з виразкою 12-палої кишки / С. С. Руденко // Актуальні питання гігієни, екології, епідеміології та держсанепіднагляду на сучасному етапі : матеріали Х підсумкової науково-практичної конференції Державної санітарно-епідеміологічної служби Полтавської області. – Полтава, 2008. – С. 57.

10. Руденко С. С. Протимікробна активність гетероциклічних похідних аміноцукрохінолінію / С. С. Руденко // Матеріали ХІІІ міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. – Тернопіль, 2009. – С. 276.