Анотація до роботи:

Бойко В.М. Протимікробна дія та біологічна активність нових антисептиків і деяких хінолонів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07–мікробіологія. - Інститут мікробіології та імунології ім.І.І.Мечникова АМН України. – Харків, 2005.

В роботі наведено результати порівняльного вивчення антимікробної дії антисептика декаметоксину та препаратів ципрофлоксацину, офлоксацину, левофлоксацину на 235 штамах свіжевиділених грампозитивних та грамнегативних бактерій. Представлено мікробіологічну оцінку та характеристику формування резистентності госпітальних штамів стафілококів та ешерихій до антисептика декаметоксину, ципрофлоксацину, офлоксацину, стрептоміцину.

Визначено вплив антимікробних препаратів декаметоксину, ципрофлоксацину, офлоксацину, левофлоксацину на мікроорганізми у різних біологічних та фізико-хімічних умовах. Проведено експериментальне обґрунтування дії антимікробних препаратів на адгезивну здатність стафілококів. На моделі локалізованої стафілококової інфекції у експериментальних тварин підтверджено виражену хіміотерапевтичну ефективність ципрофлоксацину та декаметоксину.

У дисертаційній роботі на підставі експериментального дослідження та теоретичного аналізу вперше обґрунтовано розв’язання наукових питань, пов’язаних з розробкою нових ефективних препаратів, способів із застосуванням лікарських засобів декаметоксину, ципрофлоксацину, офлоксацину, левофлоксацину для лікування експериментальної стафілококової інфекції. Встановлено особливості формування резистентності у стафілококів, ешерихій, ефективність антиадгезивної дії антимікробних препаратів на бактерії.

1. Декаметоксин, ципрофлоксацин, офлоксацин, левофлоксацин проявляють високу антимікробну активність по відношенню до виділених госпітальних штамів мікрорганізмів. МБсК ДКМ до S.aureus становить 0,24 мкг/мл, МБцК – 0,48 мкг/мл. По відношенню до умовно–патогенних ентеробактерій МБцК препарату знаходиться в межах 15,6 – 125 мкг/мл. ЦФЛ, ОФЛ, ЛФЛ проявляють бактеріостатичну дію на S.aureus в межах 0,12- 0,48 мкг/мл, МБцК - 0,24 – 0,97 мкг/мл. МБсК ЦФЛ для E.coli складає 0,24 мкг/мл, ОФЛ – 0,12 мкг/мл, ЛФЛ – 0,03 мкг/мл; МБцК ЦФЛ до E.coli дорівнює 0,48 мкг/мл, ОФЛ – 0,12 мкг/мл, ЛФЛ – 0,06 мкг/мл відповідно.

2. Клінічні штами стафілококів чутливі до гентаміцину (96%); ципрофлоксацину (95%); пефлоксацину (94%); офлоксацину (93%); ломефлоксацину (93%); цефтріаксону (65%); рифампіцину (61%); цефуроксиму (60%); кліндаміцину (49%); лінкоміцину (45%);

Помірну чутливість госпітальні штами стафілококів зберігають до олеандоміцину (51%). цефалотину (40%); лінкоміцину (34%); оксацикліну (27%); кліндаміцину (26%); цефуроксиму, цефазоліну, цефтріаксону (по 20%); стрептоміцину (14%); азлоцилін (12%); рифампіцину (9%); офлоксацину (5%); ломефлоксацину (5%); доксицикліну (5%) пефлоксацину (3%); ципрофлоксацину (3%). Клінічні штами ентеробактерій та P.aeruginosa зберігають високу чутливість до ципрофлоксацину, офлоксацину, ломефлоксацину, пефлоксацину, а саме: кишкові палички (95%); протеї (94%); синьогнійні палички (50%).

3. Антимікробні препарати ДКМ, ЦФЛ, ОФЛ, ЛФЛ у різних негативних умовах зберігають протимікробну активність:

- ДКМ, ЦФЛ, ОФЛ зберігають високі протимікробні властивості в лужному та кислому поживних середовищах;

- наявність 10%, 20% сироватки в поживному середовищі знижує бактерицидну концентрацію ДКМ в порівнянні з контролем (1,9±0,8 мкг/мл) у 2,5 рази (4,6±0,1 мкг/мл); у ЦФЛ при контролі 1,08±0,8 мкг/мл, концентрація понижається: 2,2 рази (2,0±0,5 мкг/мл); у ОЛФ при контролі 0,84±0,7 мкг/мл МБцК зменшується у 2,8 рази (2,71±0,2 мкг/мл );

- мікробне навантаження госпітальних штамів (10³; 10⁶; 10⁹ КУО), суттєво не впливає на бактерицидну активність ДКМ, ЦФЛ, ОФЛ.

4. Формування резистентності у госпітальних штамів стафілококів, ешерихій до ДКМ, ЦФЛ, ОФЛ проходить повільно і не досягає високого рівня. Декаметоксинрезистентні варіанти стафілококів, ешерихій зберігають вихідну чутливість до ЦФЛ, ОФЛ. У резистентних до ДКМ штамів стафілококів, ешерихій спостерігають уповільнення росту на поживних середовищах та зниження життєздатності цих бактерій.

5. ДКМ, ЦФЛ, ОФЛ, ЛФЛ мають антиадгезивну дію на стафілококи. ІАЕ під дією ципрофлоксацину у госпітальних штамів S.aureus в порівнянні з контролем складає 38,5%; інгібуючий адгезивність ефект офлоксацину дорівнює 52%, для левофлоксацину має 59%; декаметоксин знижує адгезію стафілококів на 75%.

6. Лікування ципрофлоксацином гострої експериментальної стафілококової інфекції забезпечує виживання 55% тварин. Комбінація ципрофлоксацину з декаметоксином, має більшу лікувальну активність і забезпечує ефективність виживання 80% тварин.

Публікації автора:

1. Палій Г.К., Бойко В.М. Мікробіологічна характеристика фторхінолонів та антисептиків // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2004.- Т. 8, №2.- С.445-448. (В.М.Бойко провела дослідження по вивченню мікробіологічної чутливості фторхінолонів).

2. Бойко В.М., Палій В.Г. Вплив антимікробних препаратів на адгезивні властивості стафілококів // Вісник морфології. - Вінниця, 2004.- Т.10, №2.- С.252 – 254. (В.М.Бойко провела дослідження по вивченню адгезії в присутності протимікробних препаратів ).

3. Бойко В.М., Палій В.Г. Мікробіологічна оцінка антимікробних препаратів, що застосовують для профілактики, лікування нозокоміальних інфекцій // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2005.- Т. 9, №1.- С.8 - 11. (В.М.Бойко провела дослідження по вивченню дії антимікробних препаратів).

4. Paliy G., Boyko V. On combined action of antiseptics and fluorohinolones // Microorganisms in pathogenesis and their drug resistance: International weigl conference (11-14 september 2003). – Lviv, 2003. - С. 117. (В.М.Бойко провела дослідження по вивченню дії антимікробних препаратів).

5. Соболєв В.О., Бойко В.М. Мікробіологічна і токсикологічна характеристика антифунгіну в порівнянні із фторхінолонами // Актуальні питання дезінфектології: токсикологія, гігієна, епідеміологія: Збірник тез науково-практичної конференції. - Київ, 2003. – С. 332. (В.М.Бойко провела дослідження по вивченню чутливості до фторхінолонів).

6. Бойко В.М. Антимікробні препарати декаметоксин, офлоксацин і ципрофлоксацин у лікуванні бактеріальних інфекцій // Збірник тез науково-практичної конференції молодих учених та фахівців Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова (22 травня 2003р.). - Вінниця, 2003. – С.14.

7. Палій Г.К., Бойко В.М. Вплив фторхінолонів та декаметоксину на адгезивні властивості стафілококів // Тези XIV з’їзду мікробіологів, епідеміологів та паразитологів України. – Полтава, 2005. – С.37. (В.М.Бойко провела дослідження по вивченню дії антимікробних препаратів, вивчила вплив декаметоксину на адгезію стафілококів).

8. Палій Г.К., Бойко В.М. Антибактеріальна активність комбінації фторхінолонів та декаметоксину // Тези доповідей X з’їзду Товариства мікробіологів України (15-17 вересня 2004р.). – Одеса, 2004. - С. 153. (В.М.Бойко провела дослідження по вивченню протимікробної дії ФХ, ДКМ).

9. Бойко В.М., Сорокоумова Л.К. Дія протимікробних препаратів на адгезивний процес у стафілококів // Матеріали до ІІ міжвузівської наукової конференції студентів та молодих вчених. – Вінниця. – 2005. - С.20-22. (В.М.Бойко провела дослідження по вивченню дії антимікробних препаратів на адгезію стафілококів).

10. Бойко В.М., Липко П.М. Протимікробна дія антисептиків у профілактиці нозокоміальних інфекцій // Збірник тез науково – практичної конференції молодих учених та фахівців Вінницького національного медичного університету
ім. М.І. Пирогова (18 травня 2005р.). - Вінниця, 2005. – С. 11. (В.М.Бойко вивчила властивості стафілококів, ентеробактерій в присутності антисептиків).