Верхолаз Ігорь Леонідович. Причини виникнення, діагностика та лікування рецидивних та пептичних виразок після селективної проксимальної ваготомії: дисертація канд. мед. наук: 14.01.03 / Дніпропетровська держ. медична академія. - Д., 2003.
Анотація до роботи:
Верхолаз І.Л. Причини виникнення, діагностика та лікування рецидивних та пептичних виразок після селективної проксимальної ваготомії. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.03. – хірургія. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2003.
Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування рецидивних дуоденальних та пептичних виразок анастомозу після СПВ. Запропоновано комплекс діагностичних методів, включаючи імуногістохімічне дослідження з підрахунком гастринпродукуючих клітин (G-клітин) слизової оболонки антрального відділу шлунка (СО АВШ), який дозволяє встановити діагноз і визначити причину рецидиву. Встановлено, що основними причинами рецидиву є неповна ваготомія та гіперплазія G-клітин СО АВШ або сполучення цих двох причин. На досвіді лікування 269 хворих з рецидивними та пептичними виразками після СПВ розроблено показання до консервативного та оперативного лікування. Обгрунтовано вибір способу операції: при неповній ваготомії рекомендовано стовбурова ваготомія з дренуючою шлунок операцією, при гіперплазії G-клітин СО АВШ показана антрумектомія, при сполученні цих двох причин – стовбурова ваготомію з антрумектомією.
1. Рецидивні дуоденальні та пептичні виразки анастомозу після СПВ характеризуються тенденцією до важкого перебігу, і у 76,6% випадків мають ускладнений характер. Основними причинами рецидиву виразки після СПВ була неповна ваготомія у 52,5% хворих та гіперплазія гастринпродукуючих клітин слизової оболонки антрального відділу шлунка у 18,7%, а у 28,8% - неповна ваготомія в сполученні з гіперплазією гастринпродукуючих клітин СО АВШ.
Для достовірного виявлення причин рецидиву необхідно проводити комплексне обстеження хворих, яке включає крім загальновизнаних методів (загальноклінічні, вивчення даних ендоскопічного, рентгенологічного досліджень, шлункової секреції), проведення доопераційних імуноморфологічних досліджень біоптатів слизової оболонки антрального відділу шлунка.
Медикаментозна терапія рецидиву виразки після СПВ показана хворим при незагоєних виразках після перенесеної СПВ, вперше виявленому рецидиві при відсутності ускладненого перебігу (стеноз, перфорація, кровотеча), виникненні рецидиву виразки через 5-10 років після операції на фоні перенесеної стресової ситуації.
Несприятливими умовами для проведення медикаментозної терапії у хворих з рецидивом виразкоутворення після СПВ є гіперплазія гастринпродукуючих клітин антрального відділу шлунка (100% рецидивів) та пептичні виразки анастомозу (75% рецидивів).
Хірургічний метод є основним у лікуванні хворих з рецидивними дуоденальними та пептичними виразками анастомозу після СПВ. Методом вибору хірургічного лікування рецидивної виразки після СПВ є стовбурова ваготомія з дренуючою шлунок операцією, а при пептичній виразці анастомозу – стовбурова ваготомія, при необхідності доповнена висіченням виразки та формуванням адекватної дренуючої шлунок операції. При повноцінній первинній ваготомії і наявності гіперплазії гастринпродукуючих клітин антрального відділу шлунка показана антрумектомія, а при неможливості уточнення якості первинної ваготомії або при сполученні обох причин – стовбурова ваготомія з антрумектомією.
Застосування запропонованих діагностичних підходів дозволило у 54,5% хворих виконати органозберігаючі операції, а в сполученні з використаними технічними засобами – досягти післяопераційної летальності 1,3%, а ускладнень - 16,6%.
У хворих з рецидивними дуоденальними та пептичними виразками анастомозу після СПВ виявлено наявність порушень травлення: знижена холатостворююча функція печінки та зовнішньосекреторна функція підшлункової залози, внаслідок чого порушено перетравлювання та всмоктування жирів та білків у кишечнику. Ці порушення зберігаються і після реконструктивних операцій, що потребує реабілітаційних заходів у післяопераційному періоді, від ефективності яких залежить у багатьох випадках і “якість життя” хворих.
Результати СПВ залежать від двох основних факторів: технічно вірного виконання операції та правильного вибору показань для цієї операції – при наявності гіперплазії гастринпродукуючих клітин антрального відділу шлунка замість СПВ треба виконувати ваготомію з економною резекцією шлунка.
Публікації автора:
Верхолаз І.Л. Причини виникнення рецидивних виразок після селективної проксимальної ваготомії, їх діагностика та лікування // Медичні перспективи. – 2001. – Т.6, N 4. – С. 29 – 33.
Верхолаз І.Л. Вибір методу оперативного лікування рецидивів виразок після селективної проксимальної ваготомії // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л. Шупика: Київ, 2001. – Вип. 10, кн. 4. – С. 263 – 267.
Верхолаз І.Л. Шляхи поліпшення результатів лікування хворих з рецидивом виразок після селективної проксимальної ваготомії // Міжвідомчий збірник “Гастроентерологія”. – Дніпропетровськ. – 2000.- Вип.30. – С. 538 – 544.
Верхолаз И.Л. Состояние пищеварения у больных с рецидивными язвами после селективной проксимальной ваготомии // Міжвідомчий збірник “Гастроентерологія”. – Дніпропетровськ. – 1999.- Вип.28. – С.137-141.
Березницький Я.С., Шевченко Б.Ф., Верхолаз І.Л. Лікування пептичних і рецидивних виразок після хірургічних втручань при виразковій хворобі. // Матеріали ХХ з`їзду хірургів України. – Тернопіль, 2002. – Т. 1. – С. 17 – 19.
Обробка клінічного матеріалу та підготовка до друку виконані дисертантом.
Верхолаз И.Л. Реабилитация больных с рецидивными и пептическими язвами после селективной проксимальной ваготомии // Cб. работ научно-практ.конф. «Актуальные вопросы неотложной хирургии органов брюшной полости» – Харьков, 1998. – С.85 - 86.
Хирургическая реабилитация больных, оперированных по поводу язвенной болезни / Я.С. Березницкий, Б.Ф. Шевченко, В.П. Спивак, И.Л. Верхолаз // Cб. работ научно-практ.конф. «Актуальные вопросы неотложной хирургии органов брюшной полости» – Харьков, 1998. – С.72-73.
Дисертант вивчав проблеми реабілітації хворих при рецидивах виразок після ваготомії, а співавтори - при рецидивах виразок після резекції шлунка та при функціональних постваготомічних розладах.
Верхолаз І., Шевченко Б. Оптимізація вибору оперативного лікування у хворих з рецидивною виразкою після селективної проксимальної ваготомії // Українські медичні вісті. – Київ.- 1998. – Т. 2 . – С. 30.
Дисертант розробив діагностичні критерії та показання до вибору методу операції при рецидивах виразок після СПВ та спільно із співавтором опробував цей метод.
Верхолаз И.Л. Хирургическое лечение рецидивных дуоденальных и пептических язв анастомоза после селективной проксимальной ваготомии. // Матеріали наукових праць. Респуб. наук. - практ. конф. “Досягнення та невирішені питання гастроентерології “. – Харків, 1998. – С. 36.
Верхолаз И.Л. Причины рецидивных язв двенадцатиперстной кишки после селективной проксимальной ваготомии // Другий Український тиждень гастроентерологів (тези доповідей).- Дніпропетровськ. – 1997. - С.31.
Ближайшие результаты хирургического лечения рецидивных и пептических язв после селективной проксимальной ваготомии / И. Верхолаз, А. Биленко, А. Литвиненко, Ю. Бойко // Збірник тез III Міжнародної медичної конференції студентів та молодих учених "Медицина - здоров`я - XXI сторіччя". - Дніпропетровськ. - 2002. - С.110 – 111.
Дисертантом вивчено та проаналізовано матеріал, написана стаття, співавтори брали участь у клінічних спостереженнях.
Шевченко Б.Ф., Верхолаз И.Л., Щурова Л.М. Реконструктивные операции при постваготомических расстройствах // Актуальные вопросы реконструктивной и восстановительной хирургии: тезисы итоговых работ. – Иркутск, 1991. – С. 163 – 164.
Дисертантом вивчена проблема діагностики та лікування рецидивів виразок після ваготомії, а співавторами – роль постваготомічних порушень при повноцінній ваготомії.
