1. Віддієслівні прикметникові деривати із латентною модально-пасивною деривацією займають окрему словотвірну нішу у сучасній німецькій мові. Утворені внаслідок експліцитної деривації на основі спільного мотиваційного джерела (модально-пасивної конструкції) досліджувані деривати постають засобом некатегоріального вираження категоріального значення пасиву. Тому досліджувати їх смислову структуру, особливості функціонування і дериваційний механізм доцільно з огляду на згортання предикативного зв'язку із модально-пасивним значенням у похідне слово. 2. Наявність латентної предикації ми обрали за основний критерій відбору лекичних одиниць, тому що більшість словотвірних морфем, які здатні реалізовувати пасивне значення, характеризується багатозначністю. Суцільна вибірка прикметникових утворів на -bar, -lich, -abel, -ibel, -wert, -wrdig, -sam, -fhig із чотирьох лексикографічних джерел здійснена за допомогою методу трансформації у досліджуваний корпус. Для похідних, які зазнали значної ідіоматизації, придатнішим є інший метод: виявлення предикативної рамки із предикативною ознакою афікованості суб'єкта предикації та імпліцитною наявністю агенса. Такий підхід обгрунтовується трактуванням пасиву як різновиду предикативного зв'язку у протиставленні до активу як приписування предметові думки - суб'єктові предикації – ознаки афікованості внаслідок дії ззовні. 3. У даному ракурсі саме ознаковість постає основною функцією пасиву, що особливо проявляється у словотворі – у віддієслівних прикметникових дериватах. Унаслідок дериваційного процесу модально-пасивна предикація згортається у смислову структуру похідного слова. Під субкатегоріальним значенням ознаковості, яке притаманне всім прикметникам, у ієрархічній послідовності укладаються семи процесуальності, перехідності, модальності та пасивності як результат взаємодії мотивуючого джерела і словотвірної морфеми. На нижчому рівні абстракції ця словотвірна модель наповнюється відповідним лексичним значенням базової основи, що можна продемонструвати за допомогою схеми (див. рис. 2.1, 2.2) 4. Таким чином, у смисловій структурі похідних фіксуються значення, що необхідні для реалізації модально-пасивного предикативного відношення. Цей комплекс ознак різних мовних рівнів, що обєднані у поліфункціональну одиницю, ми називаємо латемою. Латема формується на логіко-семантичному рівні, на основі інваріантних ознак пасиву (афікованості суб'єкта предикації внаслідок дії ззовні). Через незмінність цих ознак ми позначили їх константою (con.), яка доповнюється модальним значенням необхідності/можливості/оцінки суб'єкта предикації (con.mod). 5. Латема визначає узгоджуваність похідних як на синтаксичному, так і на семантичному рівнях. Відповідно до цього обов'язковими аргументами дериватів постають пацієнс і агенс. На рівні синтаксису пацієнс знаходить вираження за допомогою різних членів речення – залежно від того, що означує прикметниковий дериват: підмет або додаток, які виражені займенником чи іменником; означення або іменникову частину присудка, які виражені прикметником; обставину способу дії, яка виражена прислівником. 6. Субститутом пацієнса може бути також структурне es або додаткове підрядне речення. При субстантивації деривата спостерігається ущільнення модально-пасивної предикації – в одній лексемі зосереджуються і пацієнс (суб'єкт предикації), і предикативна ознака (con.mod). Агенс експлікується у випадку, коли у смисловій структурі деривата домінує сема процесуальності, за допомогою прийменникової групи з fr, von або додатка у давальному відмінку. 7. У мовленнєвому процесі латема зазнає різнопланових модифікацій: синтаксичної - внаслідок виконання дериватом різних синтаксичних функцій (предикатива, означення, обставини способу дії); лексико-граматичної – внаслідок утворення ступенів порівняння при посиленій ад'єктивації деривата; структурно-морфологічної – при субстантивації; лексичної – при використанні деривата для посилення або послаблення іншої ознаки внаслідок його значної ідіоматизації. 8. Фіксація комплексу значень під одним іменем (латема), а також можливість їх модифікувати належать до основних переваг досліджуваних прикметникових дериватів. У цьому полягає їх прагматичне завдання серед інших засобів вираження модально-пасивного значення, які в системі мови утворюють велику парадигму. 9. Досліджуючи віддієслівні деривати із латентною модально-пасивною предикацією, потрібно розглядати не лише їх зовнішню, а й внутрішню дистрибуцію і валентність. Релевантними для будь-якого дериваційного процесу є граматична і семантична характеристики базової основи. У досліджуваному нами процесі словотворення для базової основи характерні: обов'язкова процесуальність, у більшості випадків - перехідність, а також семантична ознака – вираження діяльності людини у різних сферах. Словотвірна морфема -bar потребує додаткового семантичного значення базової основи – цілеспрямованості дії. Визначення внутрішньої валентності досліджуваних словотвірних морфем – це лише одна зі складових їх загальної характеристики, яка містить також питання етимології та продуктивності словотвірної морфеми. 10. Результати дослідження засвідчують, що найпродуктивнішим є суфікс -bar. Зіставлення різних лексикографічних джерел виявило нерівномірність фіксації дериватів на -bar у словниках. Ця словотвірна ніша становить відкриту систему, яка легко поповнюється новими лексемами. Це підтверджують неологізми, які виявлені за допомогою електронної пошукової системи у газетних і наукових публікаціях. Властивість словотвірної морфеми -bar за законом аналогії продукувати нові лексеми, що не закріплені узусом, відкриває перспективи для подальших досліджень. 11. Серед віддієслівних дериватів із пасивним значенням діє система співвідношень: вони формують синонімічні опозиції, взаємно доповнюють прогалини при утворенні заперечувальної форми із префіксом un-. Прикметники із латентною модально-пасивною предикацією утворюють у межах частини мови окрему ЛСГ, яка пов'язана із дієсловом. Завдяки поєднанню лексичного і граматичного у їхній смисловій структурі деривати постають конституентами функціонально-семантичного поля пасивності і слугують засобом вираження категоріального значення пасиву. Водночас як одиниці номіналізації вони позначають позамовну ситуацію, що відображається у модально-пасивній предикації. Внаслідок згортання предикативного зв'язку похідні лексеми акумулюють комплекс значень різних мовних рівнів і стають носіями латеми. Завдяки здатності ущільнювати семантичну інформацію і модифікувати її, відкривати різні можливості її використання у комунікативному процесі досліджувані прикметникові утвори посідають особливе місце в лексико-граматичній системі сучасної німецької мови. Дане дослідження відкриває перспективи для подальшого вивчення продуктивності суфікса -bar. Поданий у додатку перелік 358 новоутворів на -bar демонструє здатність даної словотвірної морфеми за законом аналогії продукувати нові похідні. | 