Скляр Юрій Леонідович. Прикріплені птолофіти водойм басейну Десни Північного Сходу України: еколого-ценотичні особливості, стан ценопопуляцій, охорона : дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. — К., 2007. — 413арк. — Бібліогр.: арк. 273-303.
Анотація до роботи:
Скляр Ю. Л. Прикріплені птолофіти водойм басейну Десни Північного Сходу України: еколого-ценотичні особливості, стан ценопопуляцій, охорона. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. - Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2007.
Вивчено рослинність із домінуванням та співдомінуванням Nuphar lutea (L.) Smith., Nymphaea alba L., Nymphaea candida J. et C. Presl, Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) O.Kuntze, Polygonum amphibium L., Potamogeton natans L., Trapa natans L. s.l. Виділено 28 асоціацій та 7 варіантів, що входять до 11 формацій двох класів рослинності (справжньої водної та повітряно-водної). Домінантами прикріплені птолофіти є в 25 асоціаціях та 6 варіантах. Вперше проведено комплексний популяційний аналіз ценопопуляцій N. lutea, N. candida, P. natans, T. natans, N. peltata. Встановлено, що в більшості випадків у їх складі переважають особини догенеративних вікових станів. Для всіх видів морфопараметрами, які детермінують віталітет особин, є їх загальна маса та площа листків. За віталітетною структурою ценопопуляції N. lutea, N. candida, N. peltata та T. natans відповідають трьом категоріям: процвітаючі, врівноважені і депресивні, а ценопопуляції P. natans – двом: врівноважені і депресивні. Розроблені математичні формули для визначення площі листків досліджуваних видів неушкоджуючими методами. Встановлені еколого-ценотичні оптимуми для формування та самопідтримання ценопопуляцій даних видів. Проаналізовано рівень охорони прикріплених птолофітів басейну Десни в північно-східній частині України та запропоновані заходи з оптимізації мережі природно-заповідних об’єктів регіону.
На основі аналізу та теоретичного узагальнення результатів дослідження біорізноманіття прикріплених птолофітів на різних рівнях організації (особин, ценопопуляцій, угруповань) з’ясовано особливості поширення і ценотичної структури їх угруповань, розкрито характер взаємодії між еколого-ценотичними чинниками і популяційними параметрами, виявлено комплекс передумов для забезпечення стійкого існування ценопопуляцій та розроблено наукові основи охорони даної екологічної групи вищих водних рослин.
Угруповання прикріплених птолофітів (Nuphar lutea, Nymphaea candida,Nymphaea alba, Nymphoides peltata, Polygonum amphibium, Potamogeton natans, Trapa natans) у регіоні досліджень представлені 25 асоціаціями, що складає 25% їх синтаксономічного складу в Україні.
Флора угруповань прикріплених птолофітів нараховує 51 вид судинних рослин – представників екологічних груп прикріплених занурених (10 видів), плаваючих у товщі води (4), плаваючих на поверхні води (7), прикріплених з плаваючими листками (7), а також повітряно-водних (23).
Встановлені особливості територіального розподілу угруповань прикріплених птолофітів. Ценози Nuphareta luteae є досить поширеними по всій території регіону, Nymphaeeta candidae зустрічаються рідше і переважно в його північній частині, Nymphaeeta albae характерні лише для південної частини. Ценози Polygoneta amphibii і Potamogetoneta natantis поширені спорадично по всій території регіону. Ценози Nymphoideta peltatae, Trapeta natantis є рідкісними, вони виявлені лише у водоймах заплави р. Десни.
Провідними факторами екотопічної диференціації угруповань прикріплених птолофітів є величина товщі води і амплітуди її коливання протягом вегетації, а також склад та потужність донних відкладів.
Структурними особливостями угруповань прикріплених птолофітів є мозаїчна та мозаїчно-групова їх будова, більш розвинений наводний під’ярус та домінування лише одного, рідше двох видів даної екологічної групи в ценозах.
Встановлено, що величини більшості морфометричних параметрів особин прикріплених птолофітів статистично достовірно змінюються за еколого-ценотичними градієнтами. Найбільший вплив на морфопараметри здійснює величина товщі води. Еколого-ценотичні умови зумовлюють формування особин зі специфічною морфологічною структурою.
Ознаками, що детермінують віталітет генеративних особин, у всіх досліджуваних видів є їх загальна фітомаса та площа листків, а також загальна маса листків (у Nuphar lutea), маса рослин без кореневища (у Nymphaea candida), репродуктивне зусилля (у Nymphoides peltata), загальна кількість листків (у Trapa natans та Potamogeton natans).
У складі більшості ценопопуляцій прикріплених птолофітів регіону переважають догенеративні особини (51,0 – 86,1%), частка сенільних є незначною (0 – 7,8%).
За співвідношенням частки особин різного рівня віталітету ценопопуляції Nuphar lutea, Nymphaea candida, Nymphoides peltata та Trapa natans відповідають трьом категоріям: процвітаючі, врівноважені і депресивні, а ценопопуляції Potamogeton natans – двом: врівноважені і депресивні.
На основі врахування комплексу популяційних ознак, встановлені параметри еколого-ценотичних оптимумів для формування та самопідтримання ценопопуляцій прикріплених птолофітів.
Величина товщі води є визначальним чинником підтримання життєвості ценопопуляцій прикріплених птолофітів. Встановлено, що при відхиленні значень товщі води від оптимальних має місце зменшення значення індексу якості, що супроводжується зміною статусу ценопопуляцій від процвітаючих (врівноважених) до депресивних.
Ценопопуляції Nuphar lutea, Nymphaeа candida, Trapa natans в регіоні досліджень реалізують КS-стратегію, Nymphoides peltata та Potamogeton natans – КR.
На основі розробленої схеми диференціації ценопопуляцій прикріплених птолофітів за ознаками вікової та віталітетної структури доведено, що з комплексу популяційних ознак визначальним для їх збереження є показник життєвості особин і, відповідно, віталітетна структура ценопопуляцій, на основі чого запропоновані заходи охорони, серед яких пріоритетними є моніторинг та створення заповідних об’єктів. Для ценопопуляцій, які належать до віталітетних типів врівноважених та процвітаючих, заповідання має на меті їх збереження як генетичних резерватів та еталонних ценопопуляцій, а для депресивних – підвищення їх індексу якості завдяки припиненню негативного антропогенного впливу, стабілізації та покращенню умов місцезростань.
За результатами досліджень запропоновано створити п’ять заказників та одне заповідне урочище (загальною площею близько 1200 га), а також збільшити розмір існуючих національного природного парку (на 4500 га) і трьох заказників (на загальну площу 2930 га).
Публікації автора:
Скляр Ю.Л. Розмірно-віталітетна різноманітність популяцій Potamogeton natans L. басейну Десни // Вісник державного агроекологічного університету. – 2002. – вип № 1. – С. 67 – 70.
Скляр Ю.Л. Популяційна структура Nuphar lutea L. (Nymphaeaceae) басейну р. Десни // Укр. ботан. журн. – 2003. – Т. 60, № 2. – С. 175 – 181.
Скляр Ю.Л. Морфологічна пластичність прикріплених птолофітів басейну Десни (на прикладі Nuphar lutea (L.) Smith та Trapa natans L.) // Укр. ботан. журн. – 2003. – Т. 60, № 6. – С. 691 – 698.
Скляр Ю.Л. Популяційна структура Nymphaea candida J. et C. Presl басейну Десни в межах Північного Сходу України // Укр. ботан. журн. – 2006. – Т. 63, № 4. – С. 495 – 501.
Скляр В.Г., Скляр Ю.Л., Системний підхід до оптимізації охорони природних комплексів // Укр. ботан. журн. – 2003. – Т. 60, № 4. – С. 388 – 396.
Скляр Ю.Л. Редкие и охраняемые водные растения поймы Десны // Мат-ли наук.-практ. семінару “Актуальні проблеми створення Деснянсько-Старогутського національного природного парку та шляхи їх вирішення” (Середина-Буда, 19 – 20 листопада 1997 р.). – Київ, 1998. – С. 77 – 79.
Скляр Ю.Л. Аналіз динаміки морфопараметрів Nuphar lutea L. на еколого-ценотичному градієнті в басейні річки Десни // Мат-ли конференції молодих вчених-ботаніків України “Актуальні проблеми ботаніки та екології”. – Ніжин, 2001. – С. 8 – 9.
Скляр Ю.Л. Вікова структура популяцій Potamogeton natans L. лівобережної частини басейну Десни // Мат-ли наукової конференції “Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно-змінених територіях”. – Кривий Ріг, 2002. – С. 364 – 366.
Скляр Ю.Л. Виталитетная структура популяций Trapa natans L. s. str. в бассейне реки Десны // Биология – наука ХХI века: 6-я Пущинская школа-конференция молодых ученых. Сборник тезисов. – Тула: изд-во Тульського гос. пед. ун-та им. Л.Н. Толстого. – 2002. – Т. 2. – С. 169.
Скляр Ю.Л. Еколого-ценотичні особливості прикріплених птолофітів в евтрофних озерах басейну Десни (Сумська область) // Екологічні дослідження річкових басейнів Лівобережної України (Збірник наукових праць). – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка. – 2002. – С. 158 – 165.
Скляр В.Г., Скляр Ю.Л. Один з напрямків оптимізації екологічної мережі Сумщини // Мат-ли науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ. – Суми, 2002. – С. 20.
Скляр Ю.Л., Скляр В.Г. Деякі напрямки розбудови та оптимізації екологічної мережі Сумської області // Проблеми збереження ландшафтного, ценотичного та видового різноманіття басейну Дніпра. – Суми, 2003. – С. 7 – 11.
Скляр Ю.Л. Характеристика ценопопуляцій Trapa natans L. s. l. у національному природному парку Деснянсько-Старогутський // Мат-ли Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 160-річчю з дня народження В.В. Докучаєва “Сучасні проблеми геоекології та раціонального природокористування Лівобережної України. – Суми, 2006. – С. 207 – 212.
