У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у з’ясуванні реального обсягу, змісту та умов реалізації принципу свободи договору при укладенні та виконанні зовнішньоекономічних контрактів відповідно до чинного законодавства України в цій сфері. В ході проведеного дослідження сформульовані такі основні теоретичні висновки: 1. Інтеграція України до європейського і світового співтовариства передбачає в якості необхідних своїх передумов здійснення широкого кола заходів не лише політичного, а й соціального, культурного і, особливо, – економічного характеру. В цьому аспекті особливої актуальності набуває подальше вдосконалення правового регулювання зовнішньоекономічних відносин українських господарюючих суб’єктів з їх іноземними контрагентами. Таке вдосконалення не в останню чергу поєднане із закріпленням і практичною реалізацією класичного, але відносно нового для цивільного права України принципу свободи договору. 2. Закріплення в новому ЦК України принципу свободи договору на разі стало важливим фактором і вагомою запорукою лібералізації суспільного життя, виведення цивільного обороту з-під жорстокого контролю публічної влади і забезпечення його регулювання засобами приватного права. 3. Зовнішньоекономічний контракт, попри те, що питання його укладення та виконання частково регулюються спеціальним законодавством (Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, ГК України, інші акти національного законодавства України та міжнародно-правові акти), за своєю правовою природою є різновидом цивільно-правового договору. 4. Принцип свободи договору є класичним принципом цивільного права, відомим ще з часів Давньоримського приватного права. Закріплення його в ЦК України є свідченням подальшої лібералізації і демократизації правової системи України, відходу від тотального опублічування всіх суспільних відносин, визнання пріоритету приватно-правового інтересу над публічно-правовим. При цьому зміст названого принципу, що визначений в статті 627 нового ЦК України є значно звуженим порівняно з тим, як він традиційно визначається в науці цивільного права, і яким він є фактично, якщо взяти до уваги всю сукупність норм приватного права України. 5. Дія принципу свободи договору має свої обмеження, які зумовлені різноманітними причинами, що зводяться до трьох основних груп. Першу становлять причини економічного характеру, другу – причини соціального характеру, нарешті третю – причини політичного характеру, у зв’язку з якими законодавець встановлює чи санкціонує ті чи інші винятки з дії аналізованого принципу у сфері укладення та виконання зовнішньоекономічних контрактів. 6. Аналіз положень чинного законодавства України, що стосуються принципу свободи договору взагалі, і його проявів при кладенні та виконанні зовнішньоекономічного контракту зокрема, дозволяє зробити висновок про необхідність його певного удосконалення. Конкретні пропозиції щодо удосконалення відповідних положень нормативно-правових актів сформульовані по тексту роботи. |