1. У дисертаційному дослідженні «Принципи архітектури спілки Ф. Фельнера і Г. Гельмера і їх розвиток в Україні» узагальнені результати розвідок архітектурної спадщини Ф. Фельнера і Г. Гельмера і визначений їх внесок у розвиток світової архітектури: на феноменальному рівні; за архітектурно-кількісними показниками (сотні будівель в 13 країнах Європи і близько 100 містах, 9 з яких є столицями країн); культурологічному, політичному, ідеологічному сенсі (прагнули комфортних умов для всіх націй і народів); у концептуальному сенсі (проектували будівлі так, щоб вони могли розвиватися і в майбутньому); за інтелектуальним і архітектурно-ідейним доробком. 2. Основним внеском архітектурної діяльності Ф. Фельнера і Г. Гельмера в Україні є: проектування і будування театрів, готелів, казино, банківських будівель у Галичині, Буковині, Причорномор’ї (Львові, Дрогобичі, Чернівцях, Одесі); запроектовані ними будівлі в Україні в порівнянні із обстеженими автором понад 50 спорудами в Австрії, Польщі, Словаччині, Угорщині, Україні за архітектурно-композиційними та естетичними якостями є одними з найкращих серед їх доробку; ці будівлі вирізняються достатньо високою якістю порівняно з аналогічними відомих майстрів архітектури в Європі. 3. Ф. Фельнер і Г. Гельмер були першими архітекторами, які спеціально спроектували будівлю для українців. Це був проект стаціонарної споруди Галицького театру Товариства «Руська бесіда» у Львові. 4. Бюро Ф. Фельнера і Г. Гельмера створило мережу будівель і споруд як підвалини сучасного європейського загальнолюдського, культурного, комунікаційного, освітнього та інтелектуального простору. 5. Архітектори Ф. Фельнер і Г. Гельмер створили власну архітектурно-типологічну систему, яка складалася з п’яти основних груп: театральні, громадські, житлові, промислові будівлі і будівлі на межах функцій (житло з торгівлею і обслуговуванням і універсальні магазини). 6. Всі п’ять основних груп будівель Ф. Фельнера і Г. Гельмера можна класифікувати за спільними ознаками: жанровою палітрою будівель – складом функціональних елементів, просторовими рішеннями, засобами архітектури; за розташуванням у місті – за образом, відміткою, прийомами розвитку, містобудівним рішенням; за композиційним рішенням – острівні, асиметричні, симетричні, кутові та ін. Також їх можна класифікувати за спеціальними ознаками: театральні – за місткістю, кількістю залів, типами сцен, жанром та ін.; громадські – за функціональним призначенням, за типами планувальних схем (загальноприйняті та ексклюзивні); житлові – прибуткові доми, палаци, приват-готелі, вілли та замки з резиденціями, за формою та за схемами планів; промислові – за функціональним призначенням, за планувальним рішенням різних схем планів; будівлі на межах функцій (універсальні) – житло на межах функцій, універсальні магазини, міські театри. 7. Головними принципами архітектури громадських будівель і споруд Ф. Фельнера і Г. Гельмера є наступні: урахування культурологічного контексту; проектування із урахуванням перспективи часу; проектування із розробкою нових стильових рішень; проектування як еволюція ідей і як унікальне архітектурне рішення; перевага критеріїв функціональності; єдині типологічні вимоги; перевага універсальних будівель (на межі функцій). 8. Будівлі Ф. Фельнера і Г. Гельмера, збудовані і спроектовані в Україні, є логічним прикладом еволюції їх архітектурно-типологічних ідей назагал і в той же час мають оригінальні, а часом унікальні типологічні рішення. 9. Автор довів, що досягнення австрійських архітекторів є актуальними в умовах сучасної України. 10. На доказ актуальності принципів архітектурної типології Ф. Фельнера і Г. Гельмера і можливості її розвитку в умовах сучасної України автор зробив ряд впроваджень в 11 проектах різних рангів і 2 будовах. 11. Узагальнюючи результати діяльності Ф. Фельнера і Г. Гельмера, направленість наукових досліджень, рівень використання архітектурно-типологічних засад сучасними практикуючими українськими архітекторами, власний досвід по розвитку актуальних архітектурних принципів австрійських архітекторів автор запропонував типологічний ряд найважливіших громадських будівель у сучасній Україні у вигляді конкретних проектних пропозицій: міські театри; ратуші – сіті-холи; народні доми; міські державні банки. |