Анотація до роботи:

Проскуряков О. В. Принципи архітектури спілки Ф. Фельнера і Г. Гельмера і їх розвиток в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 – Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури. Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2009.

Дисертацію присвячено визначенню принципів формування архітектури громадських будівель і споруд спілки архітекторів Ф. Фельнера і Г. Гельмера та їх використання в умовах сучасної України. У дисертації висвітлена творча діяльність і біографія Ф. Фельнера та Г. Гельмера, досліджені і систематизовані результати проектування і будівництва їх громадських будівель і споруд у Центральній та Східній Європі в порівнянні із світовим архітектурним досвідом. Спираючись на результати обстеження понад 50 будівель в 9-ти містах України, Австрії, Польщі, Словаччини, Угорщини автор запропонував класифікацію архітектурної типології Ф. Фельнера і Г. Гельмера, визначив принципи їх архітектури, які є актуальними для сучасного архітектурного розвитку міст України, та розробив рекомендації сучасних напрямів в розвитку архітектури на перспективу. У дисертації наведені приклади впровадження автором актуальних принципів архітектури Ф. Фельнера і Г. Гельмера і їх розвитку в 11 проектах різних рівнів і 2 збудованих об’єктів. Узагальнюючи результати діяльності Ф. Фельнера і Г. Гельмера, направленість сучасних наукових досліджень і практичної діяльності архітекторів в Україні, власний досвід розвитку актуальних архітектурних принципів автор запропонував також архітектурний ряд важливих громадських будівель у вигляді конкретних проектних пропозицій.

1. У дисертаційному дослідженні «Принципи архітектури спілки Ф. Фельнера і Г. Гельмера і їх розвиток в Україні» узагальнені результати розвідок архітектурної спадщини Ф. Фельнера і Г. Гельмера і визначений їх внесок у розвиток світової архітектури: на феноменальному рівні; за архітектурно-кількісними показниками (сотні будівель в 13 країнах Європи і близько 100 містах, 9 з яких є столицями країн); культурологічному, політичному, ідеологічному сенсі (прагнули комфортних умов для всіх націй і народів); у концептуальному сенсі (проектували будівлі так, щоб вони могли розвиватися і в майбутньому); за інтелектуальним і архітектурно-ідейним доробком.

2. Основним внеском архітектурної діяльності Ф. Фельнера і Г. Гельмера в Україні є: проектування і будування театрів, готелів, казино, банківських будівель у Галичині, Буковині, Причорномор’ї (Львові, Дрогобичі, Чернівцях, Одесі); запроектовані ними будівлі в Україні в порівнянні із обстеженими автором понад 50 спорудами в Австрії, Польщі, Словаччині, Угорщині, Україні за архітектурно-композиційними та естетичними якостями є одними з найкращих серед їх доробку; ці будівлі вирізняються достатньо високою якістю порівняно з аналогічними відомих майстрів архітектури в Європі.

3. Ф. Фельнер і Г. Гельмер були першими архітекторами, які спеціально спроектували будівлю для українців. Це був проект стаціонарної споруди Галицького театру Товариства «Руська бесіда» у Львові.

4. Бюро Ф. Фельнера і Г. Гельмера створило мережу будівель і споруд як підвалини сучасного європейського загальнолюдського, культурного, комунікаційного, освітнього та інтелектуального простору.

5. Архітектори Ф. Фельнер і Г. Гельмер створили власну архітектурно-типологічну систему, яка складалася з п’яти основних груп: театральні, громадські, житлові, промислові будівлі і будівлі на межах функцій (житло з торгівлею і обслуговуванням і універсальні магазини).

6. Всі п’ять основних груп будівель Ф. Фельнера і Г. Гельмера можна класифікувати за спільними ознаками: жанровою палітрою будівель – складом функціональних елементів, просторовими рішеннями, засобами архітектури; за розташуванням у місті – за образом, відміткою, прийомами розвитку, містобудівним рішенням; за композиційним рішенням – острівні, асиметричні, симетричні, кутові та ін. Також їх можна класифікувати за спеціальними ознаками: театральні – за місткістю, кількістю залів, типами сцен, жанром та ін.; громадські – за функціональним призначенням, за типами планувальних схем (загальноприйняті та ексклюзивні); житлові – прибуткові доми, палаци, приват-готелі, вілли та замки з резиденціями, за формою та за схемами планів; промислові – за функціональним призначенням, за планувальним рішенням різних схем планів; будівлі на межах функцій (універсальні) – житло на межах функцій, універсальні магазини, міські театри.

7. Головними принципами архітектури громадських будівель і споруд Ф. Фельнера і Г. Гельмера є наступні: урахування культурологічного контексту; проектування із урахуванням перспективи часу; проектування із розробкою нових стильових рішень; проектування як еволюція ідей і як унікальне архітектурне рішення; перевага критеріїв функціональності; єдині типологічні вимоги; перевага універсальних будівель (на межі функцій).

8. Будівлі Ф. Фельнера і Г. Гельмера, збудовані і спроектовані в Україні, є логічним прикладом еволюції їх архітектурно-типологічних ідей назагал і в той же час мають оригінальні, а часом унікальні типологічні рішення.

9. Автор довів, що досягнення австрійських архітекторів є актуальними в умовах сучасної України.

10. На доказ актуальності принципів архітектурної типології Ф. Фельнера і Г. Гельмера і можливості її розвитку в умовах сучасної України автор зробив ряд впроваджень в 11 проектах різних рангів і 2 будовах.

11. Узагальнюючи результати діяльності Ф. Фельнера і Г. Гельмера, направленість наукових досліджень, рівень використання архітектурно-типологічних засад сучасними практикуючими українськими архітекторами, власний досвід по розвитку актуальних архітектурних принципів австрійських архітекторів автор запропонував типологічний ряд найважливіших громадських будівель у сучасній Україні у вигляді конкретних проектних пропозицій: міські театри; ратуші – сіті-холи; народні доми; міські державні банки.

Публікації автора:

1. Проскуряков О.В. Принципи архітектурної типології будівель і споруд, спроектованих і збудованих австрійськими архітекторами Ф. Фельнером і Г. Гельмером // Новини науки Придніпров’я: Науково-практичний журнал. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2006. – № 2, 3, 4. – С. 56 – 60.

2. Проскуряков О.В. Уточнення архітектурної типології будівель і споруд архітектора Ф. Фельнера і Г. Гельмера в світлі найсучасніших наукових досліджень // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: Збірка наукових праць вузів художньо-будівельного профілю України та Росії. – Харків: ХДАДМ, 2006. - №4,5,6. – С. 69 – 72.

3. Проскуряков О.В. Актуальність творчості австрійських архітекторів Ф. Фельнера і Г. Гельмера для сучасного житлового будівництва України // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель: Збірник наукових праць. – Київ: Вид-во КиївЗНДІЕП, 2006. – Спеціальний випуск. – С. 30 – 33.

4. Проскуряков О.В. Типологічна складова в архітектурному проектуванні громадських будівель у практиці сучасних архітекторів // Вісник НУ «Львівська політехніка». – № 585. Архітектура. – Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2007. – С. 141 – 145.

5. О. Проскуряков, Г. Проскурякова, О. Кордунян. Концептуальне навчальне проектування, як метод дослідження архітектурних будівель і спадщини всесвітньовідомих майстрів архітектури і дизайну // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. –– Харків: ХДАДМ, 2006. № 1, 2, 3. – С. 218 – 222.

6. Проскуряков О., Довганюк А. Культурологічно-історичні тенденції і приклади організації функціонування кіномережі будівель і споруд міста Чернівці // Архітектура і сільськогосподарське будівництво. Вісник Львівського державного аграрного університету. – Львів: Львівський держ. аграрний університет, 2008. – № 9. – С. 281 – 291.