Аналіз наукових досліджень попередників (монографій, дисертацій, навчальних посібників, статей) дозволив скласти загальну картину генезису і розвитку принципів формування світлового архітектурного середовища у несприятливих (дискомфортних) для людини природно-кліматичних умовах спекотних регіонів Землі, а також архітектурно-містобудівельних методах сонцезахисту, що сформувалися, і композиційних засобах вирішення цієї проблеми.
Дослідженням виявлені кількісні дані світлового комфорту (показники комфортності середовища у приміщеннях і на територіях, параметри зони комфорту у приміщеннях як сукупність станів «температура – вологість», тривалість безперервної інсоляції, максимально допустимі показники сліпучості і дискомфорту, гігієнічно допустимий блиск світлового прорізу, кількість сонячної радіації на стінах і даху) та кількісні параметри архітектурної форми в умовах спекотного клімату (пропорції оптимальної форми плану будинку, розміри та пропорції інтер’єру, співвідношення сумарної площі зовнішніх поверхонь, віднесених до одиниці об’єму, площі вікон до площі стін і підлоги). 2. Дослідженням визначені традиційні (інваріантні) композиційні прийоми формоутворення оптимального світлового архітектурного середовища у країнах Арабського Сходу: морфологічні – закрито-відчинений тип планувального і об’ємно-просторового формоутворення (атріуми з пропорціями 1:1:1 та 1:1:1,7, айвани, криті аркади, плоский дах, який експлуатується), асиметрія планів і фасадів; співмасштабність (ергономічність) архітектурного простору по відношенню до антропометрії людини (низька поверховість будинків висотою 9 – 16 метрів, пропорції інтер’єрів 4:5); компактність геометричних форм (куб, паралелепіпед, півсфера); мінімальна кількість віконних прорізів у залежності від орієнтації за сторонами горизонту; символічні та феноменологічні – щільність «тіла архітектурної форми»; інтеграція природних форм і архітектури; ізольованість інтер’єрів від сонячного світла (машрабії, шамзії, квамарії); колірний баланс між поліхромією інтер’єру та світлим екстер’єром. Специфічні прийоми декорування поверхонь стін і стелі (арабеск, багатоколірна і «мармурова» мозаїка, «набаті», розписані кахлі-кашані, «аль-ажамі», «аль-аблак», «аль-мушакаф», ажурні прорізні панно із стуку, гравірування і інкрустація, «мукарнас») в об’єктах архітектури громадського призначення ісламського періоду (мечетях, ханах, лазнях, медресе) разом з світловим середовищем утворюють унікальну художню світло-кольорову пластику арабського інтер’єру. Світло та колір – основа сприйняття, а значить і основа образу середовища. 3. Сформульоване поняття «комфортне світлове архітектурне середовище». Це система архітектурно-композиційних прийомів, морфологічних характеристик і ергономічних параметрів архітектурної форми, високотехнологічних засобів устаткування, обладнання і дизайну, новітніх прогресивних конструкційно-оздоблювальних матеріалів, які у сукупності та у взаємодії з природним світловим середовищем утворюють сприятливі фізіологічні і психолого-естетичні відчуття людини в процесі її контактів з оточуючим середовищем. Комфортні відчуття і естетичний вплив світлового середовища (позитивні емоції) можливі за умов виключення негативних якостей, які залежать від інсоляції (зоровий комфорт). 4. В результаті проведених експериментальних досліджень функціональної та формоутворюючої дії світлотіньових співвідношень у формуванні комфортного світлового середовища житлових, громадських і культових будинків на території країн Арабського Сходу була визначена кореляція засобів архітектурної композиції, тобто естетичних засобів та комфортності середовища. Найбільш гармонійні сталі композиційні рішення впливають на комфортність архітектурного середовища, що було підтверджено експериментом. Науково обґрунтовані, закономірно побудовані гармонічні структури архітектурного формоутворення виконують функцію коректора світлового клімату. 5. Визначені високотехнологічні архітектурно-композиційні прийоми формування комфортного світлового середовища будинків громадського призначення на території країн Арабського Сходу (сенсорне обладнання, яке реагує на зміни оточуючого середовища, двошарові конструктивні та автоматичні розсувні фотогальванічні системи екранування, скло зі спеціальними властивостями (сонце- та теплозахисне, «теплові дзеркала»). 6. Сформульовані основні принципи і розроблені рекомендації по формуванню комфортного світлового середовища у сучасній арабській архітектурі: 1) принцип урбоекологічності та ієрархічності структури комфортного світлового архітектурного середовища (природне світлове середовище – світлове середовище урбанізованих територій – світлове середовище архітектурних об’єктів – світлове середовище інтер’єру); 2) принцип регіонального екологічного підходу, накопичений «кліматологічною» архітектурою країн Арабського Сходу у формі сталих морфологічних, символічних та феноменологічних засобів пристосування до природно-кліматичних умов життєдіяльності; 3) принцип успадкування та інтерпретації традиційних (низько технологічних) архітектурно-композиційних прийомів формоутворення комфортного світлового середовища; 4) принцип інтеграції природи з архітектурою - розвитку потенціалу рекреаційних зон, збереження і розширення природного каркасу міських систем; 5) принцип симбіозу низько технологічних (регіонально-традиційних) та високотехнологічних архітектурно-композиційних прийомів формування комфортного світлового середовища; 6) принцип «біокліматичної архітектури» - здібність штучного середовища змінюватися у часі (пори року, доби) у залежності від зовнішніх природно-кліматичних умов (в основному морфологічними, термофізичними властивостями, розміром). Дані принципи комфортності корелюються з відповідними композиційними прийомами і можуть бути реалізовані методами системного урбоекологічного підходу в архітектурному формоутворенні середовища, методами світлотехнічних розрахунків параметрів світлового клімату (сонячної радіації та інсоляції), методом моделювання умов інсоляції на макетах забудови, які є перспективними напрямками у подальшому розв’язанні проблеми комфортного світлового архітектурного середовища у країнах Арабського Сходу. |