Анотація до роботи:

Берлач Олександр Павлович. Принципи історико-архітектурного формування фортифікаційних комплексів Волині. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 – Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури. – Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2008.

Дисертація присвячена вивченню принципів історико-архітектурного формування фортифікаційних комплексів Волині.

В роботі розглянуто формування фортифікаційних комплексів Волині до 1905 року. Вперше проведено класифікацію фортифікаційних комплексів за композиційними, архітектурно-планувальними і конструктивними рішеннями за формою плану, площею забудови, рівнем інженерних досягнень, визначено фактори, які впливали на формування архітектури фортифікаційних споруд Волині.

Охарактеризовано історико-мистецьку цінність замків та фортець, проаналізовано стан наукового дослідження фортифікаційних споруд, зроблено обмірні креслення, натурні замальовки, фотофіксації.

В процесі дослідження виявлені основні особливості архітектурно-планувального рішення споруд в замках, монастирях-фортецях Волині, обґрунтована творчість народних майстрів та професійних зодчих волинської школи спорудження замків, оборонних монастирів, встановлено методи зведення фортифікаційних комплексів.

Результати наукової роботи показали, що попередніми дослідниками недостатньо глибоко і комплексно проведено аналіз історико-архітектурних особливостей замків, монастирів-фортець Волині.

1. Фортифікаційні споруди Волині є найбільш значимою групою пам’яток архітектури регіону. На основі наукових праць в історико-архітектурному аспекті проведено вивчення питання формування архітектури фортифікаційних комплексів Волині. Аналіз джерельної бази за темою дослідження показує, що комплексного дослідження фортифікаційних споруд Волині не проводилось. Невивченою залишається архітектурно-планувальна структура, не виявлена типологія споруд замкових комплексів, не проаналізовані як загальнонаукові так і спеціальні методи дослідження оборонних споруд.

2. Методологічною основою для вивчення фортифікаційних комплексів Волині слугують наступні методи дослідження: загальнонаукові – теоретичні (аналіз, узагальнення), емпіричні (спостереження, обстеження, опис), спеціальні архітектурні методи – порівняльно-типологічний, натурних досліджень (візуальне обстеження, фотофіксація, архітектурні обміри), метод архітектурно-композиційного та архітектурно-планувального аналізу.

3. Проведено історико-мистецький аналіз фортифікаційних комплексів регіону, встановлено їх унікальну архітектурно-художню цінність, як невід’ємної складової частини об’єктів культурної спадщини України.

Проведено класифікацію замків, монастирів-фортець за статусом, функціями, формою плану, площею забудови, стильовими характеристиками, конструкціями архітектурно-будівельних матеріалів та рівнем інженерних досягнень.

4. На основі виявлених історичних та суспільно-політичних обставин, вивченні архівних джерел та натурних досліджень, у результаті архітектурно-просторового аналізу запропоновано автором три основні етапи розвитку та будівництва фортифікаційних комплексів Волині.

І період – XIV – I-а пол. XVI ст. – відбувається перебудова від частково дерев’яних замкових комплексів до мурованих.

ІІ період – ІІ-а пол. XVI ст. – І-а пол. XVII ст. – період розквіту будівництва, появи приватних замків; значний зріст ролі стилістики в архітектурі.

ІІІ період – ІІ-а пол. XVII ст. – 1750 р. – період обмежень будівництва фортифікацій і перебудови оборонних споруд під палацові комплекси.

5. Проведено класифікацію фортифікаційних споруд за характеристикою їх містобудівного розташування, композиційно-мистецькими особливостями та архітектурно-планувальними вирішеннями. Досліджено стан збереженості фортифікаційних комплексів регіону.

6. Визначено фактори, які впливали на формування архітектури фортифікаційних споруд Волині:

• містобудівне розташування;

• характеристика навколишнього ландшафту, забудови;

• архітектурно-планувальні вирішення комплексу;

• історико-мистецька характеристика.

7. Встановлено, що архітектурно-конструктивні вирішення фортифікаційних споруд проводилися виключно з використанням місцевих порід деревини та природних кам’яних матеріалів. Для оздоблення різноманітних за призначенням будинків крім місцевих матеріалів, широко використовувався привізний мармур різних кольорів, плити для підлоги, метал для покриття.

8. Будівництво замків, замків-монастирів до кінця XVI ст. проводилось бригадами майстрів-цеховиків, які не виконували проектну документацію. Спорудження культових споруд та палаців у фортифікаційних комплексах проводилось під керівництвом професійних архітекторів, які запрошувались із Західної Європи (Томазо Костеллі, Якуб Бріано, Бенедикт Моллі, Ян де Віт, Мусій Майк, Анджей Ахрон, Павло Гіжицький, Генріх Тарнавський). Будівництво та оздоблення споруд проводилось на основі розроблених проектів у співпраці зі скульпторами, художниками та інженерами.

9. Зведення замків, монастирів-фортець та різноманітних за призначенням споруд на їх території фактично являло собою безперервний комплексний технологічний процес, в якому під керівництвом архітектора чи старшого майстра професіонали досконало виконували певні ділянки роботи.

10. Пам’ятки оборонної архітектури Волині є важливою ланкою архітектурно-мистецької спадщини України, тому пропонується при сучасному їх використанні з метою подальшого збереження та охорони провести реставраційні роботи в замках Клевані, Старокостянтинові, Ізяславі, Корці, в культових спорудах у монастирях-фортецях в Зимно, Дермані, Бердичеві, Межирічі, консерваційні – в замках Новомалина, Губкова, Тайкурах, Степані, Кременця.

Список опублікованих праць за темою дисертаційного дослідження:

Статті у фахових наукових виданнях:

1. Берлач О.П. Об’ємно-планувальні рішення споруд фортифікаційних комплексів Волині // Проблеми теорії та історії архітектури України. – Одеса, 2003. – №4 – С. 30-32.

2. Берлач О.П. Фактори, які впливають на архітектурні рішення фортифікаційних споруд Волині // Проблеми теорії та історії архітектури України. – Одеса, 2005. – №6 – С. 70-75.

3. Берлач О.П. Містобудівельні характеристики розташування замків, фортець, замків-монастирів на теренах Волині // Проблеми теорії та історії архітектури України. – Одеса, 2007. – №7 – С. 125-130.

4. Берлач О.П. До питання дослідження пам’яток оборонної архітектури Волині // Українська академія мистецтва, дослідницькі та науково-методичні праці. – Київ, 2007. – Випуск 14. – С. 267-272.

Інші публікації:

5. Берлач О.П. Фортифікації Волині. Проблеми збереження // Матеріали ХХХІХ наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів інституту. – Луцьк, 1993. – Частина ІІІ. – С. 621.

6. Берлач О.П., Лесик О.В. Фортифікаційні споруди Волині // Матеріали XL наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів Волинського державного університету. – Луцьк, 1994. – Частина 3. – С. 26-28.

7. Берлач О.П. Композиційні характеристики фортифікаційних комплексів Волині // Матеріали XLI наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів Волинського державного університету ім.. Лесі Українки. – Луцьк, 1995. – Частина ІІІ. – С. 124-125.

8. Берлач О.П. Проблеми мистецької оцінки пам’яток архітектури // Матеріали ХLІІ наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів Волинського державного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 1996. – Частина І. – С. 223.

9. Берлач О.П. Композиційно-естетичні характеристики фортифікаційних комплексів Волині // Науковий вісник ВДУ, журнал Волинського державного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 1997. – №11. – С. 4-6.

10. Берлач О.П. Композиційні та архітектурно-планувальні рішення споруд в замках та фортецях Волині // Реставрація, реконструкція, урбоекологія // Матеріали до щорічного міжнародного симпозіуму RUR’98. – Одеса, 1998. – С. 56-58.