У дисертаційній роботі на підставі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуального науково-практичного завдання, яке полягає в удосконаленні просторової організації та системи управління соціальною інфраструктурою села в умовах економічних трансформацій в Україні. Для досягнення поставленої мети було проведено ряд теоретичних та натурних досліджень, на основі яких були розроблені методи та моделі визначення потреби в місцях обслуговування та розміщення об’єктів соціальної сфери на основі соціально-демографічних, економічних, просторових, та екологічних чинників. Основні результати і висновки, що випливають із даного дослідження, можна згрупувати таким чином. 1. Аналіз та оцінка розвитку соціальної інфраструктури в сільській місцевості України загалом та у Львівській області зокрема показали, що соціальна інфраструктура відстає у своєму розвитку і негативно впливає на соціально-економічний розвиток регіону та його сільської місцевості. У роботі розкрито і позитивні чинники діяльності соціальної інфраструктури: утворення нових місць праці, залучення в діяльність різних прошарків населення, зняття соціальної напруги, поліпшення умов життя і діяльності мешканців. Доведено особливу значимість цієї сфери для сільської місцевості. 2. Свій подальший розвиток знайшла структурна модель соціальної інфраструктури села. Її необхідно класифікувати за наступними основними признаками: функціональні характеристики, конструктивні особливості, форма власності, типові схеми розміщення, місткість. Місця постійного та тимчасового обслуговування населення сільської місцевості необхідно представляти у вигляді єдиної функціональної підсистеми системи обслуговування району. 3. На основі проведених досліджень зроблено висновок про недосконалість наявних методик та їх непридатність для прогнозування розвитку соціальної інфраструктури сільських районів у нових умовах. Потреба району в місцях обслуговування визначається характеристиками об’єктів, умовами їх використання, а також просторовими чинниками. Встановлено, що найменш вивченими та найбільш актуальними в регіональних дослідженнях є просторові чинники. 4. Розроблено методологічний інструментарій аналізу та оцінки ефективності функціонування соціальної інфраструктури села, зокрема встановлення зв’язків між характеристиками об’єктів соціальної інфраструктури та показниками ефективності її функціонування, та оцінки вагомості впливу окремих чинників на ефективність закладів соціального обслуговування. Методики дозволяють ширше формулювати економічні задачі та розробляти алгоритм їх розв’язку. 5. Встановлено та систематизовано чинники, які впливають на процеси функціонування соціальної інфраструктури в сільській місцевості регіону. Вони характеризують місцерозташування населеного пункту, форми розселення, структуру землекористувань, мобільність мешканців, доходи населення та економічний стан розвитку території, функціональну організацію території району, величину населеного пункту та кількість мешканців, їх соціально-демографічний склад. Пріоритетними чинниками, що визначають перспективи та принципи розвитку системи обслуговування в сільській місцевості, є просторові. 6. Обґрунтовано системні принципи просторової організації та управління соціальною інфраструктурою села. Принципи організації та управління націлюють на підвищення рівня впорядкованості системи обслуговування – уточнення номенклатури елементів, зв’язків і відносин між ними, коли вони, не втрачаючи своїх індивідуальних функцій, створюють певні системні ефекти. 7. Запропоновано методики розрахунку потреб та розміщення об’єктів обслуговування в районі, підвищення ефективності соціальної інфраструктури села, які рекомендуємо використовувати для дослідження роботи об’єктів як інструмент збору необхідної вихідної інформації, а також при проектуванні системи обслуговування в районі. Запропоновані методики визначення доцільної кількості закладів соціальної інфраструктури та їх розташування в системі району створюють практичну можливість підвищення рівня обґрунтованості рішень щодо розвитку соціальної інфраструктури в сільській місцевості. 8. Розроблено і впроваджено в практику соціально-економічного розвитку районів засоби реалізації принципів просторової організації та розвитку соціальної інфраструктури села. Вони спрямовані на удосконалення управління соціальною інфраструктурою села, які охоплюють соціально-економічний та функціонально-просторовий аспекти управління, і які скеровані на вдосконалення системи земельного оподаткування, іпотечного кредитування, взаємодії державного управління з органами місцевого самоврядування у сільській місцевості. Впровадження результатів дисертації в практику буде сприяти підвищенню ефективності використання об’єктів соціальної інфраструктури, створить умови для підвищення якості управлінських рішень місцевими та регіональними владними структурами щодо організації системи обслуговування в сільській місцевості. |
