Анотація до роботи:

Трофімов М.В. Принципи визначення та формування лікувальної тактики у хворих на синдром Меллорі-Вейсса. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2007.

В роботі за даними обстеження 602 хворих проведений комплексний аналіз клінічних, ендоскопічних, морфологічних, мікробіологічних та імунологічних показників, з використанням сучасних методів проведено імуногістохімічне дослідження G-клітин слизової оболонки антрального відділу шлунка при різних варіантах перебігу захворювання. Проведені дослідження дозволили визначити провідні фактори, що сприяють розвитку рецидивної кровотечі та самого захворювання.

Впроваджені в практику методи лікування дозволили істотно поліпшити результати лікування хворих на СМВ, а саме - знизити відсоток рецидивних кровотеч з 24,92% до 13,58% та скоротити середнє перебування хворих в стаціонарі після операції з 23,75±4,36 до 8,4±1,59 днів.

У дисертаційній роботі наведено рішення клінічної задачі поліпшення результатів лікування хворих на синдром Меллорі-Вейсса шляхом дослідження клініко-ендоскопічних характеристик; морфологічного профілю і мікробіологічного пейзажу слизової оболонки верхніх відділів травного тракту, оцінки стану гуморального та клітинного імунітету; прогнозування рецидивних кровотеч; застосування ефективних методів консервативної терапії, місцевого ендоскопічного гемостазу та оперативного лікування.

1. Синдром Меллорі-Вейсса у 80% хворих характеризується тяжким перебігом та рецидивом кровотечі у 26,41% хворих і потребує комплексного лікування. Зміни в слизовій оболонці верхніх відділів травного тракту при синдромі Меллорі-Вейсса у 46,67% випадків носять дифузний запально-дистрофічний характер.

2. При синдромі Меллорі-Вейсса у 85% хворих спостерігається мікробний поліморфізм слизової оболонки з переважним обсіменінням E. coli (10⁷), Streptococcus b-haemoliticus (10⁸), Klebsiella pneumoniаe (10⁷), Candida albicans (10⁸), які у 75% випадків чутливі до цефалоспоринів третього покоління та фторхінолонів, що треба враховувати при призначенні консервативної терапії.

3. Наявність дистрофії епітелію слизової оболонки стравоходу в поєднанні з хронічним активним помірноатрофічним гастритом в кардіальному та антральному відділах шлунка з гіперплазією G-клітин і обсіменінням ділянки розриву мікроорганізмами типу Streptococcus b-haemoliticus та Klebsiella pneumoniаe в межах 10⁷ – 10⁸ КУО дозволяє прогнозувати виникнення рецидиву кровотечі більш ніж у 90% випадків.

4. Синдром Меллорі-Вейсса проходить на тлі вторинного імунодефіциту з автоімунними реакціями, інтенсивність яких корелює з тяжкістю клінічного перебігу захворювання, рецидивами кровотечі, запально-атрофічними змінами слизової оболонки стравоходу та шлунка. Імуномодулююча терапія в комплексі загального лікування сприяє відновленню функціональної активності Т-системи та веде до скорішого загоювання розриву слизової оболонки на 4,6 ±1,1 діб.

5. Лікувальна тактика при синдромі Меллорі-Вейсса базується на показниках клініко-ендоскопічної картини, загального стану хворого, характері супутньої патології і складається, виходячи з недостатнього ендоскопічного забезпечення більшості лікувальних закладів, з локального ендоскопічного гемостазу (шлункова гіпотермія, селективне зрошення ділянки розриву розчинами гемостатиків, судиннозвужуючих препаратів, електрокоагуляція) та консервативної терапії, до якої включаються блокатори протонної помпи, антигелікобактерні, антибактеріальні та гемостатичні препарати.

6. Хірургічне лікування синдрому Меллорі-Вейсса застосовується при неефективності комбінованих гемостатичних заходів і, за нашими даними, сягає 7,81%. Перевагу слід віддати закриттю дефекту слизової оболонки П-подібними швами. Впровадження запропонованих нами методів лікування дозволило знизити відсоток рецидивних кровотеч з 24,92% до 13,58% та скоротити середнє перебування хворих в стаціонарі після операції з 23,75±4,36 до 8,4±1,59 днів.

Публікації автора:

1. Мунтян С.О., Кришень В.П., Трофімов М.В., Вітвицький М.Ф., Желтяков О.В., Лозенко Л.В., Кирпиченко Р.В. Клініко-статистичні аспекти синдрому Меллорі-Вейсса // Шпитальна хірургія. - №4. –2004. –С.5-10. (Здобувач особисто здійснював набір клінічного матеріалу і первинне написання статті).

2. Трофімов М.В., Желтяков О.В., Діденко В.І., Кононенко М.Є. Клініко-морфологічні особливості перебігу синдрому Меллорі-Вейсса // Шпитальна хірургія. - №3. –2005. –С.79-93. (Здобувач особисто здійснював набір клінічного матеріалу, його аналіз і первинне написання статті).

3. Гайдар Ю.А., Степанова Л.Н., Мосейчук Т.О., Сархан Фирас, Трофимов Н.В., Кононов И.Н. Морфологические особенности кислотозависимых заболеваний // Матеріали ІІІ Українського конгресу гастроентерологів. –2005. –С.95-99. (Здобувач особисто здійснював набір клінічного матеріалу і первинне написання свого розділу статті).

4. Мунтян С.О., Кришень В.П., Трофімов М.В., Бондаренко М.М., Хапатько Г.Ю., Вітвицький М.Ф. Клініко-морфологічні паралелі при синдромі Меллорі-Вейсса // Матеріали XXI з'їзду хірургів України. - 2005. – Т.2.-С.233-235. (Здобувач особисто здійснював набір клінічного матеріалу, його аналіз і первинне написання статті).

5. Kryshen V., Trofimov N. Clinical and morphological paralelles at the Mallory-Weiss syndrom // Acta chirurgica belgica. - 2005.-P.51-52. (Здобувач особисто здійснював набір клінічного матеріалу і первинне написання статті).

6. Мунтян С.О., Кришень В.П., Трофімов М.В., Бондаренко М.М., Хапатько Г.Ю., Барвинський В.М., Куриляк С.М. Особливості клінічного перебігу синдому Меллорі-Вейсса, обтяженого супровідною патологію // Харківська хірургічна школа. – 2005. - №4 –С.49-51. (Здобувач особисто здійснював набір клінічного матеріалу, його аналіз і первинне написання статті).

7. Трофімов М.В. Особливості імунного статусу хворих на синдром Меллорі-Вейсса та їх зв’язок з основними клінічними показниками // Медичні перспективи. - 2006. – №1. –С.43-47.

8. Кришень В.П., Трофімов М.В. Особливості перебігу та лікування синдрому Меллорі-Вейсса // Хірургія України. - №3. –2006. –С.35-40. (Здобувач особисто здійснював набір клінічного матеріалу, його аналіз і первинне написання статті).

9. Кришень В.П., Трофімов М.В., Желтяков О.В. Клініко-ендоскопічні принципи лікування синдрому Меллорі-Вейсса // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. – 2006. - №3. -С.35-36. (Здобувач особисто здійснював набір клінічного матеріалу, його аналіз і первинне написання статті).

10. Деклараційний патент України № 10164 МПК 7 А61В5/00, G01N33/00. Спосіб діагностики синдрому Меллорі-Вейсса / Кришень В.П., Трофімов М.В., Кудрявцев А.В. (Україна). - № 200501294; Заявл. 14.02.2005; Опубл. 15.11.2005; Бюлетень Промислова власність - №11. (Здобувач особисто здійснював патентний пошук, набір клінічного матеріалу, оформлення документації).

11. Деклараційний патент України № 8678 МПК 7 А61В5/00 Спосіб ендоскопічної діагностики гемостазу шлунково-кишкової кровотечі / Кришень В.П., Трофімов М.В. (Україна). - №2005101080; Заявл. 07.02.2005; Опубл. 15.08.2005; Бюлетень Промислова власність - №8. (Здобувач особисто здійснював патентний пошук, набір клінічного матеріалу, оформлення документації).

12. Трофімов М.В. Клініко-статистичні аспекти синдрому Меллорі-Вейсса // Збірник праць науково-практичної конференції студентів та молодих вчених "Актуальні проблеми клінічної та експериментальної хірургії". - Львів, 2004. - С-88-89.

13. Трофімов М.В. Клініко-морфологічні особливості перебігу синдрому Меллорі-Вейсса // Збірник праць науково-практичної конференції студентів та молодих вчених "Актуальні проблеми клінічної та експериментальної хірургії". - Львів, 2004. -С.89-90.

14. Трофимов Н.В. Особенности течения синдрома Меллори-Вейсса // Материалы научно-практической конференции " Перспективные разработки науки и техники". - Белгород-Днепропетровск, 2004. – Т.6.-С.55-60.