Анотація до роботи:

Довгань А. І. Природно-техногенна безпека життєдіяльності населення України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна та соціальна географія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячене визначенню та розробці теоретико-методологічних, практичних засад забезпечення і обґрунтування напрямів управління природно-техногенною безпекою життєдіяльності населення України в територіальному вимірі. У роботі розкрито теоретико-методологічні основи природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення; виявлено причини виникнення надзвичайних ситуацій в країні; створено комп’ютерно-інформаційне забезпечення, яке дає можливість аналізувати значні обсяги статистичної інформації щодо природних і техногенних небезпек, а також перетворювати дану інформацію в графічний, картографічний і табличний формати, розроблено методичні основи вивчення рівня безпеки; проаналізовано фактори виникнення надзвичайних ситуацій в Україні в цілому та в окремих регіонах; проведено районування території держави за рівнем природної і техногенної безпеки життєдіяльності населення; запропоновано основні напрями і шляхи підвищення ефективності управління безпекою життєдіяльності населення країни на основі використання екологічного менеджменту та стратегічного планування.

К л ю ч о в і с л о в а: безпека життєдіяльності населення, природна безпека, техногенна безпека, інтегральний показник безпеки, районування території за рівнем природно-техногенної безпеки, державна стратегія у сфері безпеки.

Проведене дослідження дає підстави зробити такі теоретичні й практичні висновки:

1. Під природно-техногенною безпекою життєдіяльності населення розуміємо такий стан природного середовища і техносфери, за якого держава, використовуючи наявні ресурси і засоби, здатна забезпечити захист життя, здоров’я і безпечні умови життєдіяльності населення, а також гарантувати прийнятний рівень ризику виникнення НС шляхом попередження виникнення та ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф.

2. Створено алгоритм визначення інтегрального регіонального індексу безпеки життєдіяльності населення, який дав можливість проаналізувати стан природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення, а також територіальне поширення небезпечних природних і техногенних явищ в Україні в регіональному вимірі. Це дозволило провести районування території України за критерієм природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення.

3. Аналіз виникнення НС природного і техногенного походження, а також тенденцій їх розвитку і територіального поширення показує, що в Україні у найближчі роки збільшуватиметься ризик виникнення природних НС об’єктового та місцевого рівнів при збереженні високого ризику аварій, катастроф і стихійних лих регіонального та державного масштабів. Причинами цього є як загострення глобальних, так і прояв регіональних проблем природного та антропогенного характеру.

4. Аналіз НС природного характеру на території України за період з 1997 по 2005 рр. показав, що найчастіше виникають метеорологічні стихійні явища (бурі, урагани, смерчі, град, хуртовини, сильні тумани, засухи, зливи), медико-біологічні небезпеки (отруєння та інфекційні захворювання людей) і НС, пов’язані з пожежами в природних екосистемах. Визначено характер географічного поширення НС природного походження. Аналіз показує, що найбільша їх кількість зареєстрована у Львівській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Одеській, Донецькій областях та Автономній Республіці Крим. Найменше природних НС зафіксовано в містах Києві та Севастополі, а також у Чернівецькій, Волинській, Тернопільській та Івано-Франківській областях.

5. Рівень та ризик виникнення техногенних загроз значною мірою визначається розміщенням, концентрацією, функціональними особливостями об’єктів підвищеного ризику (потенційно небезпечних об’єктів). Посилювальними факторами ризику виникнення техногенних НС є висока концентрація виробництва в окремих регіонах країни, диспропорції у територіальній структурі господарського комплексу, фізичне зношення обладнання та низький рівень безпеки більшості технологій виробництва.

6. Суспільно-географічний аналіз природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення України дав можливість визначити певні територіальні відмінності. Виділено такі райони за рівнем загроз: з незначним рівнем (Київська, Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська та Чернігівська області (середній комплексний показник загроз безпеці становить 0,78)); з низьким рівнем (Вінницька, Житомирська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Херсонська області та АР Крим (1,03)); з середнім рівнем (Волинська, Івано-Франківська та Львівська області (1,13); з високим рівнем (Донецька, Запорізька та Луганська області (1,42)).

7. Удосконалення системи природно-техногенної безпеки пов’язане з можливістю застосування стратегічного планування як певного алгоритму в реалізації головних завдань стратегії. Таке планування дозволяє чітко виділити мету, оцінити результати дій, а також планомірно й ефективно розподілити наявні матеріальні та людські ресурси в часі. Воно дає можливість оперативного корегування тактичних рішень з урахуванням умов, які виникають непередбачено, або враховуючи помилки попередніх дій.

8. Встановлено помітну тенденцію до перенесення акцентів у питанні природно-техногенної безпеки з реагування на НС та ліквідації їх негативних наслідків на сучасні методи моніторингу, прогнозування та попередження виникнення небезпечних явищ та процесів. Важливу роль при цьому відіграє методологічний інструментарій географічної науки: економіко-математичне моделювання географічних аспектів безпеки життєдіяльності населення, просторовий аналіз, районування, картографічне моделювання.

9. Важливу роль у підвищенні рівня безпеки життєдіяльності суспільства відіграє рівень освіти та виховання населення. Формування нової культури безпеки життєдіяльності населення є одним з ключових елементів удосконалення державної політики щодо запобігання та пом’якшення наслідків дії НС. Неможливо запобігти і знизити ризики та пом’якшити наслідки від природно-техногенних НС без активної участі населення країни у вирішенні проблем безпеки життєдіяльності. Ключовим моментом у питаннях освіти населення має стати впровадження сучасних наукових та методичних форм і методів освітянської діяльності, яке передбачатиме всебічну підготовку людини до життя в суспільстві та природному середовищі, що стрімко змінюються.

Публікації автора:

Статті в наукових фахових виданнях

1. Довгань А.І. Методичні підходи до дослідження безпеки життєдіяльності // Географія та сучасність. Збірник наукових праць. Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова. – К., 2002. – Випуск 7. – С. 234-240.

2. Довгань А.І. Природно-екологічна безпека населення України та її регіонів // Географія та сучасність. Збірник наукових праць. Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова. – К., 2003. – Випуск 9. – С. 114-123.

3. Довгань А.І. Економіко-географічний механізм підвищення безпеки життєдіяльності // Географія та сучасність. Збірник наукових праць. Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова. – К., 2003. – Випуск 10. – С. 297-303.

4. Довгань А.І. Екологічний менеджмент як інструмент підвищення безпеки життєдіяльності // Географія та сучасність. Збірник наукових праць. Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова. – К., 2004. – Випуск 12. – С. 24-29.

5. Довгань А.І. Оцінка природно-техногенної безпеки регіону на прикладі Київської області// Географія та сучасність. Збірник наукових праць. Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова. – К., 2006. – Випуск 16. – С. 246-253.

Тези наукових доповідей

6. Довгань А.І. Комплексна оцінка регіональної безпеки життєдіяльності населення // Географічна наука і освіта в Україні. Тези доповідей II Міжнар. наук.-практ. конференції (Київ, 26-27 березня 2003 р.). – К.: ВГЛ «Обрії», 2003. – С. 118-119.

7. Довгань А.І. Безпека життєдіяльності населення в умовах глобалізації світогосподарських процесів // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. Матеріали III Всеукраїнської науково-практичної конференції (20-21 квітня 2004 р.). – К.: ВГЛ «Обрії», 2004. – С. 65-66.

8. Довгань А.І. Природно-техногенна безпека населення України та її регіонів // Науково-методичні аспекти професійного зростання педагогічних кадрів у системі післядипломної освіти: Збірник матеріалів наукової конференції 24-25 червня, 20 серпня 2003 року// Ред. кол.: Н.І.Клокар (голова), В.В.Потіха, О.В.Чубарук (заступник голови) та ін.; Упор.: Н.І.Клокар, А.О.Клочко. – Біла Церква: КОІПОПК, 2003. – С. 163-165.