Анотація до роботи:

Нассер Мох`д Юсеф Ал-Шиблi. Пристосованiсть i частота кросинговеру у мутантiв Drosophila melanogaster залежно вiд вiку та штучних перебудов генотипу. - Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата бiологiчних наук, 03.00.15 – генетика. Селекцiйно-генетичний iнститут – Нацiональний центр насiннєзнавства та сортовивчення УААН, 2003 р.

Отримано данi про стан компонентiв пристосованостi у рiзних мутантних лiнiй Drosophila melanogaster, про частоту кросинговеру на дiлянцi b - cn - vg i експресивнiсть локуса Adh залежно вiд вiку мух, умов їх утримання i штучно здiйснених перебудов генотипу. Показано, що вiковi змiни компонентiв пристосованостi у дослiджуваних носiїв мутантних генiв бiльш значнi, нiж у мух дикого типу C - S. Встановлено, що насичення генотипу мутанта b cn vg генами мух C - S або замiщення його хромосоми 1 на гомологiчну хромосому мух C - S супроводжується пiдвищенням частоти кросинговеру на дiлянцi b - cn - vg. При цьому частота кросинговеру за штучних змiн генотипу зростає головним чином на дiлянцi b - cn, але не змiнюється на дiлянцi cn - vg. Отримано докази наявностi в генотипi мух лiнiї C - S генiв, здатних полiпшувати показники компонентiв пристосованостi у мутантiв b cn vg. Встановлена певна подiбнiсть у спрямованостi змiн окремих дослiджуваних показникiв (плодючостi, активностi АДГ, кросинговеру) у мутантiв b cn vg за їх старiння та штучних перебудов генотипу.

Ключовi слова: дрозофiла, генотип, компоненти пристосованостi, вiк, кросинговер, ген-ензимна система АДГ, мутацiї.

1. Пристосованість мух ліній C - S, b, cn, vg, b cn, cn vg i b cn vg , яку визначали за плодючістю, тривалістю життя, стійкістю до екстремальних чинників та іншими показниками, варіює в залежності від лінії, віку і (меншою мірою) від статі особин. Серед досліджуваних мух максимальна пристосованість властива мухам C - S; найнижчий рівень пристосованості виявлено у мух vg i b cn vg.

2. В міру старіння мух пристосованість їх падає, особливо інтенсивно за наявності в генотипі мутантних генів. Максимальну негативну дію на пристосованість старих мух виявляє маркерний ген vg.

3. У молодому віці подвійні (b cn, cn vg ) і потрійні (b cn vg ) мутанти значеннями окремих компонентів пристосованості не поступаються одинарним мутантам b, cn i vg. У мутантів cn vg i b cn vg плодючість і виживаність в умовах гіпертермії виявилися більш високими, ніж у одинарного мутанта vg. Ці факти свідчать про супресорну дію гена cn на окремі прояви плейотропності генів vg i b.

4. Насичення генотипу мух b cn vg генами лінії C - S або заміщення хромосоми 1 потрійного мутанта на аналогічну хромосому мух C - S дещо поліпшує окремі показники пристосованості, однак не виявляє істотного впливу на плодючість мух.

5. Частота кросинговеру на ділянці b - cn - vg істотно зростає за старіння мух, а також за штучних модифікацій генотипів. Частота кросоверів на ділянці b - cn при цьому зростає більш істотно, ніж на ділянці cn - vg.

6. У старих мух C - S i b cn vg , а також у мух із штучно модифікованими генотипами спостерігається більш висока активність АДГ, ніж у молодих мух лінії C - S. Чітка залежність між функціональним станом ген-ензимної системи АДГ та іншими показниками пристосованості у досліджуваних мух виявляється не завжди.

7. Маркерні мутації, штучні модифікації генотипів і процес старіння мух часто призводять до однаково спрямованих зрушень показників пристосованості, експресії локуса Adh і рекомбінаційної активності, що може бути наслідком однотипних порушень генного балансу.

Публікації автора:

Науковi статтi

1. Алшибли Нассер Мухамед, Хаустова Н.Д., Тоцкий В.Н. Частота рекомбинаций на участке b - cn - vg хромосомы 2 Drosophila melanogaster в зависимости от генотипа и возраста мух // Вiсник Одеського нацiонального унiверситету. – 2001. – T. 6. – Вип.1. – C. 45 – 50.

2. Алшибли Насер Мухамед, Хаустова Н.Д., Тоцкий В.Н. Приспособленность линий Drosophila melanogaster, мутантных по генам b, cn и vg // Вiсник Одеського нацiонального унiверситету. – 2002. – T. 7. – Вип.1. – C. 63 – 68.

3. Тоцкий В.Н., Хаустова Н.Д., Алшибли Н.М., Сечняк А.Л. Генетико-биохимические механизмы онтогенетической и филогенетической адаптации // Цитология и генетика. – 2002. – Т. 36. – № 3. – С. 69 – 75.

4. Хаустова Н.Д., Алшибли Насер, Тоцкий В.Н., Блажнова Е.В. Частота рекомбинаций как показатель генного баланса и приспособленности дрозофилы // Вiсник Одеського нацiонального унiверситету. – 2003. – T. 8. – Вип. 1. – C. 86 – 92.

Тези доповiдей на наукових конференцiях i симпозiумах

5. Хаустова Н.Д., Тоцкий В.Н., Нассер Мохамед Аль-Шибли. Возрастные особенности приспособленности и кроссинговера у мутантов дрозофилы с замещенным генотипом // 1V Междунар. симпоз. Биологические механизмы старения (Харьков, 24 – 27 мая 2000). Тез. докл. – Харьков, 2000. – С. 52.

6. Alshibly N.M., Blaznova E.V. Recombination frequency and adaptation of b cn vg Drosophila melanogaster mutants at the change of their genotype // Conference for students, PhD students and young scientists on molecular biology and genetics {September 20 – 22, 2001, Kyiv, Ukraine}. – 2001. – P. 1.

7. Хаустова Н.Д., Тоцкий В.Н., Алшибли Н.М., Блажнова Е.В., Стрельцова Н.А. Ген-энзимная система АДГ в онтогенезе Drosophila melanogaster // V Междунар. симпоз. Биологические механизмы старения (Харьков, 30 мая – 1 июня 2002). Тез. докл. – Харьков, 2002. – С. 60 – 61.

8. Алшибли Н.М., Хаустова Н.Д., Сулакова М.П., Ясинская Н.П., Гнядая Е.В., Растихина Л.А. Возрастные особенности приспособленности дрозофилы // V Междунар. симпоз. Биологические механизмы старения (Харьков, 30 мая – 1 июня 2002). Тез. докл. – Харьков, 2002. – С. 69 – 70.

Нассер Мох`д Юсеф Ал-Шиблi. Пристосованiсть i частота кросинговеру у мутантiв Drosophila melanogaster залежно вiд вiку та штучних перебудов генотипу. - Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата бiологiчних наук, 03.00.15 – генетика. Селекцiйно-генетичний iнститут – Нацiональний центр насiннєзнавства та сортовивчення УААН, 2003 р.

Отримано данi про стан компонентiв пристосованостi у рiзних мутантних лiнiй Drosophila melanogaster, про частоту кросинговеру на дiлянцi b - cn - vg i експресивнiсть локуса Adh залежно вiд вiку мух, умов їх утримання i штучно здiйснених перебудов генотипу. Показано, що вiковi змiни компонентiв пристосованостi у дослiджуваних носiїв мутантних генiв бiльш значнi, нiж у мух дикого типу C - S. Встановлено, що насичення генотипу мутанта b cn vg генами мух C - S або замiщення його хромосоми 1 на гомологiчну хромосому мух C - S супроводжується пiдвищенням частоти кросинговеру на дiлянцi b - cn - vg. При цьому частота кросинговеру за штучних змiн генотипу зростає головним чином на дiлянцi b - cn, але не змiнюється на дiлянцi cn - vg. Отримано докази наявностi в генотипi мух лiнiї C - S генiв, здатних полiпшувати показники компонентiв пристосованостi у мутантiв b cn vg. Встановлена певна подiбнiсть у спрямованостi змiн окремих дослiджуваних показникiв (плодючостi, активностi АДГ, кросинговеру) у мутантiв b cn vg за їх старiння та штучних перебудов генотипу.

Ключовi слова: дрозофiла, генотип, компоненти пристосованостi, вiк, кросинговер, ген-ензимна система АДГ, мутацiї.

Нассер Мох’д Юсеф Ал-Шибли. Приспособленность и частота кроссинговера у мутантов Drosоphila melanogaster в зависимости от возраста и искусственных перестроек генотипа. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук, 03.00.15 – генетика. Селекционно-генетический институт – Национальный центр семеноводства и сортоизучения УААН, 2003 г.

Изучено состояние компонентов приспособленности у разных мутантных линий Drosоphila melanogaster и у мух дикого типа C - S, исследована экспрессивность локуса Adh и частота кроссинговера на участке b - cn - vg в зависимости от возраста мух, условий их содержания и осуществленных перестроек генотипа. Показано, что участки b - cn и cn - vg, равноценные по размерам на генетической карте хромосомы 2 дрозофилы, обладают разной рекомбинационной активностью в условиях опытов. Прицентромерный участок b - cn характеризуется пониженной частотой кроссинговера по сравнению с участком cn - vg. Установлено, что приспособленность, определяемая по плодовитости, продолжительности жизни и устойчивости к экстремальным факторам, варьирует у исследованных линий мух в зависимости от генотипа и возраста особей. Обнаружено, что тройные мутанты b cn vg уступают мухам дикого типа по всем исследованным показателям приспособленности и выявляют при этом более высокую активность АДГ в течение онтогенеза. Возрастные изменения компонентов приспособленности у исследованных носителей мутантных генов более значительны, чем у мух дикого типа C - S.

Контрастные по показателям приспособленности и экспрессивности локуса Adh линии C - S и b cn vg использованы в качестве исходных для получения синтезированных генотипов b cn vg (C - S) и b cn vg (1 C - S). Отличающиеся высокой приспособленностью мухи дикого типа служили донорами, а низко приспособленные тройные мутанты – реципиентами генов и Х-хромосом соответственно при насыщающих скрещиваниях и замещениях хромосом.

Установлено, что искусственное объединение в генотипе хромосом и генов разного происхождения существенно влияет на адаптивный потенциал особей. Оказалось, что перестройки генотипа у мух b cn vg как путем его насыщения генами дикого типа, так и замещением хромосомы 1, приводит к повышению частоты кроссинговера между генами b и cn. Частота кроссинговера на участке cn - vg при этом остается неизменной. Повышение рекомбинационной активности у тройных мутантов с модифицированными генотипами сочетается с увеличением их приспособленности, определяемой по большинству показателей, за исключением плодовитости. Так, например, при насыщении генотипа мутантов b cn vg генами мух дикого типа удлиняются сроки их жизни, а замещение хромосомы 1 на соответствующую “дикую” хромосому приводит к увеличению теплоустойчивости особей. В обоих случаях возрастает также устойчивость к голоданию до уровня этого показателя у мух дикого типа. Выявлено определенное сходство в направленности изменений отдельных изученных показателей (плодовитости, частоты кроссинговера и активности АДГ), наблюдаемых у мутантов b cn vg при их старении и искусственных изменениях генотипа.