Азарскова Маріанна Валеріївна. Пристосувальні реакції імунної системи у реконвалесцентів гострої променевої хвороби у віддаленому періоді після опромінення: Дис... канд. мед. наук: 03.00.01 / АМН України; Науковий центр радіаційної медицини; Інститут клінічної радіології. - К., 2002. - 159арк. - Бібліогр.: арк. 137-159.
Анотація до роботи:
Азарскова М.В. Пристосувальні реакції імунної системи у реконвалесцентів гострої променевої хвороби у віддаленому періоді після опромінення. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.01 – радіобіологія. – Нуковий центр радіаційної медицини АМН України , Київ, 2002.
В дисертації відображені результати комплексного клініко-імунологічного дослідження 107 хворих, що потерпіли від гострої променевої хвороби. Встановлено значення кортизолу та адреналіну, як факторів гуморальної регуляції у модифікації антигенної структури поверхні імунокомпетентних клітин та розвитку імунної недостатності. В результаті виконання роботи встановлено можливість використання кількісних параметрів експресії поверхневого фенотипу імунокомпетентних клітин як критеріїв оцінки функціонування імунної системи в осіб з стійкими радіаційно-обумовленими імунодепресіями. Дано характеристику імунної реактивності у хворих в віддаленому періоді після променевих уражень. Вивчено особливості мітоген-залежної активації імунокомпетентних клітин, проведено порiвняльне вивчення впливу адреналiну, кортизолу на поверхневий фенотип та процеси мітогензалежної активації. Основні результати роботи знайшли своє практичне застосування при організації довгострокового імунологічного моніторингу та формуванні груп ризику після радіаційного ураження.
У віддаленому періоді після опромінення виявляються порушення чутливості імунокомпетентних клітин до регуляторних впливів адреналіну та кортизолу. Тривала гіперкортизолемія є одним з факторів формування віддалених ефектів опромінення в імунній системі. Визначення особливостей кількісних параметрів експресії поверхневого фенотипу імунокомпетентних клітин і рецепції катехоламінів та глюкокортикоідів може бути використано для підвищення ефективності діагностики радіаційно-обумовлених імунодепресій та слугувати базою для наступної розробки оптимальної стратегії моніторингу та корекції.
1. Імунні депресії віддаленого періоду після опромінення визначаються тяжкістю променевого ураження гострого періоду, поглиненою дозою, вмістом аберантних клітин, що згубили пан-мітогенний рецептор та тривалістю збереження гіперкортизолемії.
2. Тип активаційних змін через 6-12 років після опромінення залежить від ступеня тяжкості перенесеної ГПХ.. Висока спонтанна експресія активаційних маркерів (CD71, CD25, HLA-DR) у пацієнтів з неверіфікованою ГПХ зумовлювала зниження мітоген-залежної активації. В групі хворих, що перенесли ГПХ 1 ступеня, встановлено дискоординацію експресії антигенів різних фаз циклу з нормальним вмістом СD25+ та HLA-DR+ клітин та зниженим - СD71+ клітин, що спричиняє помірне зниження Кон A-індукованої проліферації. У пацієнтів, що перенесли ГПХ 2-3 ступенів тяжкості встановлено зміну гіперактивації Т-ланки на достовірне пригнічення зі зниженням мітоген-залежних активаційних реакцій та виразними депресивними змінами в Т-ланці імунної системи, що свідчить про виснаження клітинних механізмів активації при перевазі гуморальних реакцій.
3. У пацієнтів зі стійкими депресіями імунітету показана наявність зворотнього кореляційного зв’язку між дозою опромінення та відносним вмістом CD3+4+ лімфоцитів-хелперів (r=-0,520), а також між дозою і співвідношенням CD3+4+ до CD3+4- клітин (r = -0,480). Прямий кореляційний зв’язок встановлено між дозою опромінення та відносним вмістом Т- супресорів (r = 0,507), але вміст супресорної популяції зростав лише в дозовому інтервалі від 0,2 до 2,5 Гр.
4. У віддаленому періоді після опромінення на фоні депресії імунної системи зберігається залежність “доза-ефект” між вмістом клітин зі зниженою експресією Т-клітинного рецептора та дозою опромінення в діапазоні поглинених доз від 1 до 5 Гр.
5. Порушення гуморальної регуляції імунної відповіді у віддаленому періоді після опромінення проявляються відсутністю супресивного впливу адреналіну та дексаметазону на процеси реекспресії CD3 та CD4 антигенів та мітогенну відповідь.
6. Причиною пригнічення Т-клітинної ланки з поступовим виснаженням компенсаторних можливостей імунної системи може виступати тривале збереження гіперкортизолемії в періодах реконвалесценції та формування середньострокових ефектів опромінення (перші 5 років).
Публікації автора:
Азарскова М.В. Вплив дексаметазону на процеси мітогензалежної активації лімфоцитів in vitro у віддалений період після опромінення // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 1997.- N1-2.- С. 7-9.
Азарскова М.В. Особливості адренергічної регуляції активації лімфоцитів in vitro у віддалений період після опромінення // Гематологія та переливання крові. - 1998. - N29. - С. 167-170.
Шевченко С.В., Азарскова М.В., Чумак А.А. До питання про варіації структурних та функціональних характеристик імунітету у осіб, що потерпіли внаслідок аварії на ЧАЕС, у віддаленому періоді після опромінення // Український науково-медичний молодіжний журнал .- 1998. - N1. - С. 52-55 .
Азарскова М.В. Особливості імунної реактивності у реконвалесцентів гострої променевої хвороби у віддаленому періоді після опромінення // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 1999. - N1-2. - С. 21-24.
Азарскова М.В. Неспецифическая стимулирующая терапия при пострадиационной иммунологической недостаточности // Сб.статей к 10-летию гематологического отделения ИКР НЦРМ АМН Украины “Современные проблемы радиационной медицины”.-1997.-С 26-29.
Чумак А.А., Базыка Д.А., Беляева Н.В.., Азарскова М.В., Минченко Ж.Н., Плескач О.Я., Мищенко Л.П. Иммунологические эффекты у реконвалесцентов острой лучевой болезни – результаты тринадцатилетнего мониторинга // Международный журнал радиационной медицины.- 2000.- N. 1(5).- C.65-82.
Азарскова М.В. Митоген-зависимая активация иммунокомпетентных клеток и механизмы гуморальной ее регуляции в отдаленный период после радиационного поражения // Віддалені наслідки опромінення в імунній та гемопоетичній системах: Тез. доп. наук.-практ. конф.- К.,1996.-С.25-26
Чумак А.А., Базика Д.А., Мінченко Ж.М., Беляева Н.В., Азарскова М.В., Хромяк В.М., Шевченко С.В. Розробка основ імунологічного моніторингу контингентів, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, у віддаленому періоді після опромінення // Наука. Чорнобиль-96: Тез.доп.наук.-практичн.конф. 11-12 лютого 1997. К., 1997.- С.181-182.
Базыка Д.А., Беляева Н.В., Азарскова М.В., Чумак А.А. Рецепторные системы лимфоцитов при хроническом облучении // Материалы 2-й Международной конференции Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы, Киев, 1-6 июня 1998 г..-К.:Чернобыльинтеринформ,1998,- С. 176-177.
Bazyka D., Beliaeva N., Azarskova M., Chumak A. CD4+ lymphocytes in early and remote periods after radiation exposure // ISAC XIX International Congress. 28 February - 5 March, 1998.-Colorado Springs, Colorado.- USA, CS45.
Азарскова М.В. Митогензависимая активация иммунокомпетентных клеток у пациентов, перенесших острую лучевую болезнь // Инфекция и иммунитет. Материалы респ.науч.-практ. Конф, посв.75-летию БелНИИЭМ. Минск: Белорусское издательское товарищество «Хата».- 1999.- С.533-534
