Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економічна теорія


Ступницький Віктор Володимирович. Приватне інвестування в умовах ринкової трансформації економіки України (на прикладі малих підприємств): дисертація канд. екон. наук: 08.01.01 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2003. - На обкл.: Національний....



Анотація до роботи:

Ступницький В.В. Приватне інвестування в умовах ринкової трансформації економіки України (на прикладі малих підприємств). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2002.

У дисертації розглянуто теоретичні та практичні проблеми інвестування малих підприємств у перехідній економіці. Аналізуються основні підходи до визначення поняття „інвестиції” та їх основні форми. Всебічно проаналізовано соціально-економічну сутність інвестування як економічної категорії. Розкрито роль приватного капіталу в економічному розвитку, подоланні інвестиційної кризи, забезпеченні економічного зростання. Визначено потенційні джерела інвестиційних ресурсів як на макро-, так і на мікрорівні для розвитку малого підприємництва. Здійснено ґрунтовний аналіз формування різних джерел інвестиційних ресурсів, запропоновані заходи щодо їх залучення та ефективного використання в сучасній економіці України. Виявлені основні напрями вдосконалення вітчизняного законодавства з метою активізації інвестування малого підприємництва.

У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо активізації інвестиційної діяльності в Україні. Результати проведеного дисертаційного дослідження дають можливість зробити такі висновки і пропозиції:

  1. Категорія “інвестиції” – не що інше, як такі витрати ресурсів зараз, які в майбутньому можуть надати можливість отримання доходу, а зміст підприємництва полягає в тому, щоб через певні кроки, часто і не значні, забезпечити отримання прибутку. Постійне отримання прибутку вимагає відтворення даної діяльності. Але ринкове господарювання вказує на постійну зміну умов середовища і тому для відновлення діяльності потрібно більше ресурсів (як у кількісному виразі, так і в якісному), ніж попередніх. Відповідно, різниця між попередніми та подальшими ресурсами, які залучаються у справу - не що інше, як інвестиційний капітал. Тому підприємництво поєднано з інвестиціями об’єктивно та природно.

  2. Інвестиції є головним джерелом ринкового розвитку економіки. Тільки ринковий механізм зумів ефективно налагодити систему нагромадження та розподілу інвестиційних ресурсів. Малі підприємства стали піонерами в опробуванні цих ресурсів через інновації та нововведення. При сприйнятті результатів цих упроваджень ринком здійснюється вкладання значних обсягів приватного капіталу, в іншому випадку відносно незначні інвестиції втрачаються. Цим і визначається головна роль малого підприємництва в інвестуванні в ринковому середовищі. Тобто мале підприємництво - це той елемент, який захищає інвесторів від масової та повної втрати капіталу.

  3. Для малого підприємництва в період трансформації економіки головною проблемою є проблема доступу до ресурсів. Тому трактування інвестування з позиції вкладання капіталу повністю не розкриває сутності явища для малого підприємництва. А інвестування - це пошук та вкладання ресурсів з метою отримання прибутку підприємцем у подальшому.

  4. Особливостями перехідного періоду для України в інвестуванні малого підприємництва є:

зменшення підприємницького капіталу через значний податковий тиск;

перерозподіл значної частини державних ресурсів у приватні структури, але через корупційні схеми;

активізація тіньового капіталу для інвестиційного забезпечення підприємництва;

формування бюджетних надходжень, поки що не значних, для фінансової підтримки малого підприємництва;

широке використання малими підприємствами технічної допомоги від різних іноземних донорів та фондів;

активізація інвестиційної підтримки з боку держави, як фінансової так і не фінансової.

  1. Підприємницький капітал у період трансформації економіки формується двома шляхами. Перший шлях – це доступність до державних ресурсів. Другий – це залучення заощаджень населення. Розкриваючи природу приватного капіталу з позиції формування заощадження, вводиться термін “потенційний приватний капітал”. Потенційний приватний капітал – це індивідуальні заощадження фізичних осіб, громадян інших країн за винятком витрат, здійснених ними для придбання цінних паперів.

  2. Потенційний приватний капітал у ході завершення трансформації економіки країни за величиною зменшується. Для регіонів, які менш інвестиційно привабливі, зменшення потенційного приватного капіталу відбувається більш повільними темпами. Це є об`єктивна закономірність покриття недостатності інвестиційних ресурсів при відсутності надходження іноземного капіталу або вітчизняних капіталовкладень. Тобто із становленням ринкових відносин заощадження населення із формування капіталу переорієнтовуються на споживчі витрати, що вказує на поповнення приватного капіталу через державне фінансування та кредитний механізм.

  3. Про інвестиційний потенціал підприємництва можна говорити лише тоді, коли обсяг виробництва та його ефективність зростають швидшими темпами, ніж темпи зростання сумарної величини податків. Тому тільки державі належить головна роль у формуванні інвестиційних ресурсів для підприємців та малого бізнесу.

  4. Інвестиційний потенціал підприємництва може гармонійно формуватись тільки за єдиної умови – приватне підприємство стає стрижнем загальнонаціональної економічної стратегії. Дана стратегія передбачає першочергове налагодження фінансових відносин “держава – підприємець”, тобто висвітлення та створення рівних умов у процесі розподілу доходів, створених підприємцем через податкову систему і використання коштів централізованих фондів держави.

  5. Інвестиційний клімат з позиції малого підприємництва – це ті сукупні зусилля власника, які він повинен прикласти для знаходження інвестора та переконати його у доцільності вкладати в його справу капітал. Чим менші дані зусилля, тим сприятливіший інвестиційний клімат.

  6. Причинами повільного поліпшення інвестиційного клімату в Україні для малого підприємництва стали: відсутність власних коштів у підприємців, високі кредитні ставки, страх стати боржником, а основне – недостатня прибутковість інвестицій через значний податковий тягар. Окремі заходи держави (податкові пільги для нових підприємств малого бізнесу, списання частини штрафів, податкові канікули для підприємств аграрного сектору) не змогли значно поліпшити інвестиційний клімат. Корінного підвищення інвестиційної привабливості України та окремих її регіонів лише винятковими заходами досягти неможливо. Інвестиційну активність першочергово визначає економічна ситуація загалом, де перші позиції посідає незадовільний фінансовий стан більшості підприємств, їх низька ліквідність, по-друге, обтяжливий податковий тиск, який зменшує обсяги обігових коштів та штовхає підприємця у напівтіньову діяльність. Для інвестора вибір об’єкту та визначення обсягів інвестування залежать від багатьох чинників, але головними з них є попит, швидкість окупності вкладеного капіталу та рівень інвестиційного порогу (першочергових інвестиційних витрат: митні тарифи та збори на обладнання, податки тощо).

  7. Приватне інвестування в умовах ринкової трансформації економіки стає тим барометром, який визначає якість самої трансформації. Якщо обсяги інвестицій у країні незначні, то це свідчить про те, що умови для діяльності приватного власника не сформовані достатньо. Тому в Україні приватне інвестування перебуває в зародковому стані. Говорити про відсутність приватного інвестування не можна. Воно відбувається, але не так швидко та результативно, як у країнах Східної Європи, Китаю. Процес інвестування діє завдяки фінансуванню іноземних фондів, а на даний період і з допомогою державного фінансування через фонди підтримки підприємництва, хоча фінансування розвитку підприємництва не достатнє. Тому темп щорічного зростання кількості малих підприємств на рівні 15% переважно забезпечений за рахунок державної фінансової допомоги.

  8. Тіньовий приватний капітал залишається поза законодавчим простором, незважаючи на спроби уряду повернути його. Тому брак обсягу фінансових ресурсів підприємці поповнюють частковим виведенням приватного капіталу із тіньового сектору, але це виведення здійснюється поза державним контролем. Необхідні не адміністративні методи повернення даного капіталу, а комплексні заходи, які переконають “тіньовиків” переорієнтувати кошти в інвестиції, причому в довгострокові.

  9. Для ефективного інвестування малого підприємництва через механізм франчайзингу та повноцінного розвитку підприємницьких відносин необхідно здійснити формування недержавної структури – Асоціації франчайзингу (за прикладом США, Великобританії, Німеччини, Італії, Японії, Австралії та Росії), яка б лобіювала франчайзинг та сформувала законопроект про франшизне інвестування.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

  1. Ступницький В. Роль приватизації в активізації залучення інвестицій // Фінанси України. – 2001. - №9. - С. 117-122 (0,38 друк. арк.).

  2. Ступницький В. Інвестиційна складова у розвитку меліоративного господарства // Вісник Рівненського державного технічного університету. “Водне господарство: економіка, екологія, менеджмент”. Збірник наукових праць. Випуск 4 (6). Рівне – 2000. – С. 269 – 274 (0,25 друк. арк.).

  1. Ступницький В.Інвестиційна складова підтримки підприємництва в Україні // Вісник Рівненського державного технічного університету. Економіка. Збірник наукових праць. Випуск 5 (7). Рівне – 2000. – С. 147 – 155 (0,47 друк. арк.).

  2. Ступницький В. Сутність та перспективи інвестиційної підтримки малого підприємництва у вітчизняній економіці за допомогою франчайзингу // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Економіка. Збірник наукових праць. Випуск 5 (18). Рівне – 2002. – С. 193 – 201 (0,45 друк. арк.).

  3. Майовець Є., Ступницький В. Практика та закономірності оцінки ефективності реальних інвестицій у малому підприємництві. // Фінансово-кредитне регулювання ділової активності господарюючих суб’єктів / За ред. Є.В. Мниха. – Львів: Інтереко, 2002, - С. 93 – 99 (Формування ринкової економіки в Україні. Спец випуск 11) (особистий внесок 0,3 друк. арк.).

  4. Ступницький В. Роль податків у формуванні інвестиційних ресурсів на рівні регіону / Регіональна економіка. – 2002. - №3. - С. 157-161 (0,33 друк. арк.).

  5. Ступницький В. Інвестиційна підтримка малого підприємництва - світова практика та вітчизняні реалії / Наукові записки Тернопільського педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія економіка. Випуск 12. Тернопіль – 2002. – С. 34 -37 (0,23 друк. арк.).

В інших наукових виданнях:

  1. Ступницький В. Сучасні тенденції в управлінні приватним інвестуванням // Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції “Україна в XXI ст.: формування економічної системи” Львів. 3-5 травня 2001. - С. 340 – 341.

  2. Ступницький В. INTERNET-інвестиції: суть, теннденції та перспективи розвитку в сучасній економіці // Матеріали Першої всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова 2001”. Том 14. Економічні науки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – С. 32 – 33.

  3. Ступницький В. Стратегічний інвестор України // Звітна наукова конференція викладачів, аспірантів, співробітників і студентів факультету документальних комунікацій та менеджменту. 18-20 квітня 2001 р. – Рівне.: РДГУ, 2001. – С. 96-97.

  4. Ступницький В. Аспекти внутрішньо-фірмового інвестиційного управління (на прикладі СП фірми “Агровіт”) // Звітна наукова конференція викладачів, аспірантів, співробітників і студентів. Матеріали секції “Підприємництво, менеджмент і маркетинг”. 24-25 квітня 2000 р. – Рівне.: РДГУ, 2000. – С. 34-35.

  5. Ступницький В. Деякі тенденції у формуванні ринкової інфраструктури в перехідній економіці для вдосконалення інвестиційного процесу // Звітна наукова конференція викладачів, аспірантів, співробітників і студентів факультету документальних комунікацій та менеджменту. 18-20 квітня. - 2001 р. – Рівне.: РДГУ, 2002. – С. 80-81.

  6. Ступницький В. Напрями інвестиційної діяльності малого підприємництва // Матеріали звітної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу та студентів. Секція “Економіка та підприємництво”. – Рівне: РІС КІСУ, 2002. - С.54 - 55.

  7. Ступницький В. Інвестиційна доктрина Рікардo // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень”. Том 25. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 28 (www. nauka. dp.ua.).

  8. Реверчук С.К., Реверчук Н.Й., Скоморович І.Г. та ін. Інвестологія: наука про інвестування: Навчальний посібник / За ред. док. екон. наук, проф. С.К. Реверчука. – К.: Атіка, 2001. – 264 с. – 1,01 друк. арк. (особистий внесок - 2.6. Проблеми та особливості інвестування у малому бізнесі).

  9. Реверчук С.К., Вовчак О.Д., Ковалюк О.М., Крупка І.М., Лелик Л.І. та інші. Інтернет-економіка: бізнес, фінанси, безпека. – Навч. Посібник. За ред. докт. Екон. наук. Проф. С.К. Реверчука. – Львів: ВПВ ЛвЦНТЕІ, 2002. – 205 с. - 2,00 друк. арк. (особистий внесок - 2.3. Особливості розвитку Інтернет-інвестицій)

  10. Реверчук С.К., Ковалюк О.М., Стрельбицька Л. М., Крупка М.І та ін. .Влада. Банки. Бізнес: політекономія взаємодії і розвитку: Наукова монографія // За ред. докт. екон. наук, проф. С.К. Реверчука. – К.: Атіка, 2002. – 320 с.. - 1,10 друк. арк. (особистий внесок - 3.4. Проблеми та шляхи розвитку ФПГ в умовах глобалізації).

  11. Реверчук С.К., Реверчук Н.Й., Скоромович І.Г. та ін. Історія економічних вчень: тести і творчі вправи. Навчальний посібник / За ред. доктора економ. наук, проф. С.К. Реверчука. – К.: Атіка, 2002. – 96 с.. - 0,60 друк. арк. (особистий внесок - 1.2. Економічні ідеї феодальної Європи; 5.2. Кейнсіанство і кейнсіанці; 5.3. Неолібералізм і його школи).

  12. Реверчук С.К., Вовчак О.Д., Ступницький В.В. Приватне інвестування в економіці України (на прикладі малих підприємств). За ред. доктора екон. наук, проф. С.К. Реверчука. – Львів: ВПВ ЛвЦНТЕІ, 2002. – 271 с. - 16,75 друк. арк.