Анотація до роботи:

ТЕУШ Світлана Кімівна. Приватноправові конвенції Ради Європи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою, комплексним дослідженням приватноправових конвенцій Ради Європи та питань участі в них України. У роботі подається загальна характеристки діяльності Ради Європи у сфері гармонізації приватного права, визначається місце у ній конвенцій. На основі зіставлення конвенцій Ради Європи з міжнародними угодами та іншими документами, розробленими і прийнятими у рамках інших організацій, виявляється місце конвенцій стосовно інших джерел. Особлива увага приділяється розгляду форм взаємодії Ради Європи та ЄС в процесі формування європейського приватного права, співвідношенню конвенцій Ради Європи та права ЄС. Подається аналіз основних положень приватноправових конвенцій Ради Європи, висвітлюється низка проблем, пов’язаних з розробкою, прийняттям конвенцій, уведенням їх у дію та застосуванням. Досліджується сучасний стан участі України у приватноправових конвенціях Ради Європи. Висуваються пропозиції щодо забезпечення належної імплементації в Україні конвенцій, гармонізації з ними положень її внутрішнього права. Обгрунтовується доцільність приєднання України до ряду конвенцій Ради Європи з питань приватного права.

Ключові слова: конвенція, Рада Європи, приватне право, європейське право, гармонізація/уніфікація права, особисті немайнові права, імунітет держави, реєстрація заповітів, інсайдер/інсайдерська торгівля, дані особистого характеру (персональні дані).

У висновках представлено загальні підсумки дисертаційного дослідження, викладено його найбільш вагомі теоретичні і практичні результати.

Гармонізація приватного права сформувалася у цілий напрямок діяльності РЄ. У рамках РЄ прийнята значна кількість документів з різноманітних питань приватного права, у тому числі близько сорока конвенцій. Усі вони утворюють важливу складову “правової системи” РЄ.

Зіставлення конвенцій РЄ з угодами та проектами у сфері приватного права свідчить про суттєвий внесок РЄ у гармонізацію приватного права як на європейському, так і на універсальному рівні. Сучасною тенденцією є поглиблення спіробітництва РЄ з ЄС. Цей чинник надає особливого значення участі в конвенціях РЄ тих держав, які прагнуть вступити до ЄС. Приєднання до конвенцій РЄ дозволяє впровадити у внутрішнє право цих держав європейські стандарти та норми і у такий спосіб полегшити їх вступ до ЄС.

Таку можливість варто використати і Україні, яка реалізує стратегію інтеграції до ЄС, однак не бере участі у більшості конвенцій РЄ. Питання участі України у ППК РЄ мають бути офіційно визнані в якості складової цієї стратегії.

Першочерговим завданням в контексті участі України в конвенціях РЄ є належна імплементація тих небагатьох конвенцій, які вона ратифікувала. Це вимагає не лише внесення змін і доповнень у законодавство України, але й стимулювання відповідної практики. Іншим завданням є ратифікація конвенцій РЄ, які Україна підписала, експертиза внутрішнього законодавства на предмет відповідності положенням конвенцій, їх узгодження.

З урахуванням актуальності для України, широкого кола учасників та ефективності їхньої дії, Україні доцільно приєднатися до конвенцій з таких питань: відповідальність власників готелів; обчислення строків; захист даних; права людини в галузі біомедицини; імунітет держав; реєстрація заповітів; інсайдерська торгівля; визнання та виконання рішень щодо опіки та її поновлення. Корисно розпочати адаптацію законодавства України до положень цих конвенцій ще до приєднання.

Членство у РЄ надає Україні унікальний шанс не лише приєднуватися до готових конвенцій, але й брати участь у розробці нових універсальних правових норм європейського життя. Україна має активізувати свою участь у виробленні подальших конвенцій. Це сприятиме утвердженню її міжнародного авторитету, запозиченню передового досвіду держав, дозволить Україні триматися в курсі та впливати на хід розробки питань на міжнародному рівні, полегшить оцінку її внутрішнього законодавства і практики з точки зору світових досягнень у праві та тенденцій його розвитку.

Публікації автора:

1. Загальна характеристика приватноправових конвенцій Ради Європи // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2002. – Випуск 21. – С. 86 – 90.

2. Участь України у конвенціях Ради Європи з питань міжнародного цивільного процесу // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – К.: Інститут міжнародних відносин. – 2001. – Випуск 29. Частина ІІ. – С. 102 – 109.

3. Участь України у приватноправових конвенціях Ради Європи // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – К.: Інститут міжнародних відносин. – 2002. – Випуск 31. Частина І. – С. 147 – 153.

4. Договірна уніфікація приватного права у Раді Європи // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – К.: Інститут міжнародних відносин. – 2002. – Випуск 32. Частина ІІ. – С. 176 - 181.

5. Конвенції Ради Європи з питань зобов’язального права // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – К.: Інститут міжнародних відносин. – 2002. – Випуск 33. Частина І. – С. 134 - 141.

6. Значення приватноправових конвенцій Ради Європи для формування європейського приватного права: Аспекти співвідношення конвенцій Ради Європи з правом ЄС // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. – К.: Інститут міжнародних відносин. – 2002. – Випуск 35. Частина ІІ. – С. 57 - 60.