Анотація до роботи:

Шельчук Наталія Олександрівна. Психофізична підготовка спортсменок 12-14 років у художній гімнастиці. – Рукопис.

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного

виховання і спорту зі спеціальності 24. 00.01 – олімпійський і професійний спорт – Львівський державний інститут фізичної культури, м. Львів, 2005 р.

Дослідження присвячено вивченню проблеми психофізичної підготовки спортсменок 12–14 років, що займаються в групах спортивного вдосконалення у художній гімнастиці.

Об'єкт дослідження – спортивне тренування з художньої гімнастики.

Предмет дослідження – психофізична підготовка спортсменок з художньої гімнастики в групах спортивного вдосконалення.

Мета дослідження – розробити і експериментально обґрунтувати методику підвищення психофізичної підготовленості гімнасток 12-14 років в групах спортивного вдосконалення.

Методи дослідження: теоретичний аналіз, систематизація й узагальнення даних науково-методичної літератури; соціологічні методи (анкетування); педагогічні методи (педагогічні спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент); медико-біологічні методи; методи психодіагностики; метод оцінки адекватності фізичних навантажень; методами математичної статистики.

Наукова новизна: розроблені теоретико-методичні основи психофізичної підготовки гімнасток в групах спортивного вдосконалення; виявлені основні чинники, що стимулюють (стримують) ріст спортивних результатів; визначено зміст і структуру психофізичної підготовки у річному циклі тренування; встановлений взаємозв’язок психічних і спеціальних фізичних якостей зі спортивним результатом; експериментально обґрунтовано методику оптимізації психофізичної підготовки гімнасток 12-14 років у групах спортивного вдосконалення у річному циклі тренування.

1. Аналіз спеціальної наукової літератури й узагальнення досвіду практичної діяльності фахівців у галузі художньої гімнастики щодо раціональної побудови тренувального процесу і підвищення рівня психофізичної підготовки засвідчує наявність суперечливих підходів до розв’язання цього завдання. Окремі ключові положення підготовки спортсменок не мають належного теоретичного та експериментального обґрунтування. Найменш розробленими на даний час є проблема взаємозв’язку психічної і спеціальної фізичної підготовленості, а також соматичних і функціональних показників.

У переважній більшості дисертаційних робіт вирішуються актуальні питання, що стосуються підготовки висококваліфікованих гімнасток. Однак практично відсутні дані щодо організації навчально-тренувального процесу спортсменок при переході з юніорської в дорослу категорію. Недостатньо вивчені аспекти психофізичної підготовки гімнасток у групах спортивного вдосконалення.

2. У результаті тривалого дослідження психофізичної підготовленості дівчат, які займаються художньою гімнастикою (з 2000 до 2004 р.) виявлено чинники, які визначають перспективу досягнення спортивної майстерності гімнасток:

– за визначенням соматотипу спортсменок встановлено, що у гімнасток здебільшого чітко виражений ектомоторфний тип тілобудови: 50% склали гімнастки з ознаками середньої вираженості (5 балів), 42% - вищої за середню (6 балів), у 8% виявлений ектомоторфний тип сильної вираженості;

– важливим чинником результативності є темпи приросту в показниках фізичного розвитку і спеціальної фізичної підготовленості. Дослідження показали, що всі фізичні якості, що вивчалися, мають періоди свого найбільшого приросту, зменшення і стабілізації. При цьому визначені нами вікові межі найбільших змін у динаміці показників фізичних якостей не завжди збігаються з даними інших спеціалістів, які теж вивчали аспекти фізичного розвитку спортсменів. Це свідчить про те, специфіка спортивної діяльності гімнасток накладає певний відбиток на формування рухових функцій безпосередньо у період спортивного вдосконалення;

– вивчення емоційно-вольової сфери гімнасток 12-14 років показало, що серед 12-річних спортсменок є досить значний відсоток осіб з високим рівнем тривожності, заниженою самооцінкою і нездатністю швидко переорієнтовуватися в нестандартній ситуації. Щодо особливостей нервової системи, то виявлено значну кількість дівчат 12-років зі слабким, інертним неврівноваженим типом нервової системи (25-37,5%). 13-14-річні гімнастки мають статистично вірогідну перевагу за всіма показниками психофізіологічної підготовленості (Р < 0,05-0,01).

3. Встановлено чотири групи спеціальних фізичних якостей, переважний розвиток, яких було покладено в основу індивідуалізації фізичної підготовки гімнасток: провідні, важливі, характерні та індиферентні (несуттєві).

Вивчення залежності структури спеціальної фізичної підготовленості гімнасток від рівня розвитку спеціальних фізичних якостей дозволило виділити у першій групі тестів 3 фактори, у другій групі тестів 4 фактора, у третій – 6 факторів, які характеризують загальну дисперсію вибірки: у першій групі тестів - 80,0%, у другій –81,8%, у третій групі тестів –77,6%.

Результати проведеного дослідження дозволили визначити і обґрунтувати провідні методи удосконаленні спеціальної фізичної підготовки гімнасток – комплексний метод розвитку фізичний якостей і коловий метод.

4. Застосована авторська програма підвищення фізичної підготовленості позитивно вплинула на розвиток спеціальних фізичних якостей: гнучкість покращилася від – 5,4 до + 5,4 см; рухливість в суглобах – на 1,3 бали; стрибкова витривалість – на 3,2-9,0 разів; рівновага на правій, лівій нозі – на 0,8-4,2 с; силова витривалість – на 6,2-16,2 разів; показних просторово-координаційних здібностей – на 4,7 с.

5. Встановлено величини взаємозв’язку розвитку основних спеціальних фізичних якостей гімнасток з досягненням спортивної результативності (від r = 0,131 до r = 0,738).

Доведено, що значний вплив на пряв спортивної майстерності мають індивідуальні особливості нервової діяльності гімнасток (r = 0,443-0,5). Зокрема, показники сили, рухливості і врівноваженості нервових процесів відіграють важливу роль на всіх етапах змагальної діяльності (r = 0,443-0,519), але найбільший вплив на спортивний результат вони здійснюють при проведенні модельних змагань (r = 0,916 - 0,919). Варто зауважити, що на цьому етапі змагальна результативність залежить в основному від ступеня тривожності (r = - 0,519) і агресивності гімнастки (r = 0,478), а стан ригідності позначається тільки на підготовчому етапі змагань (r = - 0,383).

6. Дані контрольних вимірів засвідчили, що під впливом впровадженої експериментальної програми за всіма досліджуваними показниками психофізіологічного стану у гімнасток експериментальної групи відбулися позитивні зміни:

– показники функціонування нервової системи спортсменок на кінець основного педагогічного експерименту значно покращилися: до 75% збільшилося число гімнасток експериментальної групи зі стійкою увагою; 65,5% стали реально оцінювати свої сили; у 80% поведінка в нестандартних ситуаціях стала впевненішою; вони стали краще переключатися з одного виду діяльності на інший (85%), у значного числа гімнасток рухи стали плавнішими (50 %); у 25,6% реакція на невдачу зовсім відсутня, а у 50% - вона спокійна;

-- використана нами методика позитивно позначилася на особистих якостях гімнасток. Проведене повторне анкетування на завершальному етапі педагогічного експерименту показало значні зрушення в показниках психічного стану більшості спортсменок експериментальної групи: у більшості з них оцінка тривожності не перевищує середнього балу (10 балів) за шкалою Г. Айзенка, і в жодної досліджуваної не виявлено його перевищення, тоді як до початку експерименту таких було 22%

7. Результати проведеного дослідження свідчать про те, що вирішення проблеми підвищення психофізичної підготовленості гімнасток у групах спортивного вдосконалення відбувається шляхом комплексного підбору ефективних засобів і методів розвитку спеціальних фізичних якостей. Наша методика побудови навчально-тренувального процесу з метою вдосконалення психофізичної підготовки може бути використана у практиці роботи ДЮСШ і у ВНЗ фізкультурного профілю зі спеціальності “художня гімнастика”.

Публікації автора:

1. Шельчук Н.О., Леонова В.А. Основи психофізичної підготовленості спортсменок з художньої гімнастики на етапі спортивного вдосконалення: Навчальний посібник. – Рівне, 2004. – 52 с. (внесок автора 80 %).

2. Шельчук Н. Характер розвитку рухових якостей спортсменок з художньої гімнастики на етапі початкової підготовки // Зб. наук. статей з галузі фізич. культ. та спорту “Молода спортивна наука України”. – Л.: 2000. – Вип. 4. – С. 223-224.

3. Шельчук Н.О. Визначення важливих фізичних якостей, які впливають на рівень спортивної майстерності в художній гімнастиці // Зб. наук. статей з галузі фізич. культ. та спорту “Молода спортивна наука України”. – Л.:, 2001. – Вип. 5. – Том 1. – С. 410-411.

4. Шельчук Н. Дослідження критеріїв оцінки оригінальності елементів у художній гімнастиці // Зб. наук. статей з галузі фізич. культ. та спорту “Молода спортивна наука України”. – Л.: 2002. – Вип. 6. – Том 2. – С. 258-259.

5. Шельчук Н. Морфологічні особливості гімнасток-“художниць” 12-14 років // Зб. наук. статей з галузі фізич. культ. та спорту “Молода спортивна наука України”. – Л.: 2003. – Вип. 7. – Том 3. – С. 410-411.

6. Шельчук Н. Оцінка рівня соматичного здоров’я гімнасток 12-14 років // Зб. наук. статей з галузі фізич. культ. та спорту “Молода спортивна наука України”. – Л.: 2004. – Вип. 8. – Том 1. – С. 416-419.

7. Леонова В., Шельчук Н. Диагностика специальной физической подготовки в художественной гимнастике // Зб. наук. праць Волинського державного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2002. – Том 2. – С. 120-125 (внесок автора 50 %).

8. Шельчук Н.А., Леонова В.А. Місце значення фізичної підготовки спортсменок, які займаються художньою гімнастикою на етапі спортивного удосконалення // Зб. наук. матеріалів “Сучасні проблеми розвитку теорії та методики гімнастики”. – Львів, 2000. – Вид. 2. – С. 66-72 (внесок автора 70 %).

9. Леонова В.А., Шельчук Н.А. Формирование психологических качеств, способствующих повышению активности юных спортсменов, занимающихся художественной гимнастикой // Зб. наук. праць. IV Міжнарод. наук.-практ. конф. “Фізична культура, спорт та здоров’я нації”. – Київ - Вінниця, 2001. – С. 299-300 (внесок автора 60 %).

10. Леонова В., Борецька Н., Шельчук Н. Модельні характеристики спортсменів (на прикладі художньої гімнастики) // Зб. наук. матеріалів “Сучасні проблеми розвитку теорії та методики гімнастики”. – Львів, 2003. – Вид. 5. – С. 85-90 (внесок автора 40%).

11. Шельчук Н.О., Леонова В.А. Від гармонії до олімпійських вершин (історичний огляд розвитку художньої гімнастики в Україні) // Зб. наук. праць „Буковинський науковий спортивний вісник”. – Чернівці, 2004. – с. 83 – 87 (внесок автора 50%).

12. Леонова В.А., Борецкая Н.А., Шельчук Н.А. Экспериментальное обоснование подбора тестов, адекватных технике владения предметами в художественной гимнастике // Матер. VI международ. науч. конф. “Современные проблемы совершенствования системы физкультурного образования”. – Кишенев, 2003. – С. 204 – 266 (внесок автора 40 %).