Анотація до роботи:

Щербан Т.Д. Психологія навчального спілкування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2005.

У дисертації розроблено концепцію навчального спілкування як системи «суб’єкт - предмет - суб’єкт». З’ясовано будову процесу навчального спілкування, його функції та властивості. Визначено, що продуктивність навчального спілкування визначається рівнем опанування вчителем комплексу здатностей, і розкрито зміст цього комплексу. Виявлено, що функціональна структура навчального спілкування має ґрунтуватися на засадах майєвтики і сугестивності навчальних предметів. Представлено методику побудови майєвтичного діалогу та аналізу художнього твору з позиції сприймання його учнем і у системі тріади: суб’єкт - предмет - суб’єкт.

Розроблено методики діагностики ефективності процесу професійного становлення молодого вчителя, та обґрунтовано методи вияву навчальної майстерності учителів. Запропоновано систему засобів розвитку здатностей вчителя в навчанні, яка ґрунтується на механізмах розвитку комунікативної компетентності, розв’язування педагогічних задач.

1. На підставі літературних і власних результатів дослідження розроблена концепція навчального спілкування, основу якої складає тріада суб’єкт - предмет - суб’єкт.

2. Розкрито зміст поняття навчального спілкування як особливого виду взаємин між людьми (у якому здійснюється не лише передача знань, а й розвиваються прагнення і вміння самостійно набувати нових знань, досвіду), як процесу спільної роботи вчителя і учня, у якій ця форма взаємодії будується на активному зворотному зв’язку, що організує, регулює і збагачує кожного з учасників цього процесу.

3. Результати теоретичного й експериментального дослідження дозволили встановити, що функціональну структуру навчального спілкування складають процеси відображення, розуміння, доведення. Показано, що оптимальний обмін інформацією між учнем і вчителем здійснюється за умови утворення системи суб’єкт - предмет - суб’єкт.

4. Теоретико-методологічний аналіз процесів комунікації дозволив уточнити структуру, функції та системний характер навчального спілкування. Продуктивність навчального спілкування визначається рівнем компетентності вчителя, мірою опанування ним комплексом здатностей, який утворює «профіль навчальних здатностей». До зазначеного комплексу належать, зокрема: спостережливість (дослідницькі здатності); педагогічний такт (гуманістичні); любов до дітей, емпатія (почуттєві); здатності до навіювання, впливу на учнів (сугестивні); здатності проектувати активність учнів (конструктивні); уміння словом виражати свої думки (мовленнєві здатності); здатності використання інноваційних методів навчання (дидактичні); уміння підсилювати думки мімікою і пантомімікою (експресивні); організовувати процес навчання і виховання (організаторські); здатність проникати у внутрішній світ учня (перцептивні); знання психології учнів (гностичні); уміння встановлювати взаємовідносини з людьми (комунікативні); науково-дослідницькі; здатність об’єднувати разом різні, несхожі елементи (синектичні); здатність допомагати народженню думки, почуттів та образу (майєвтичні).

5. Розроблено методику аналізу художнього твору з врахуванням психологічних особливостей асоціативного сприймання учнем художнього образу, а також відповідні практичні рекомендації для вчителів.

6. Впроваджені у зміст експериментального навчання психологічні прийоми майєвтики сприяють встановленню творчої взаємодії вчителя з учнем під час їх навчального спілкування. Завдяки оволодінню прийомами майєвтичного діалогу учень навчається успішно розрізняти: відоме від невідомого, хибне, оманливе і дійсне; розвиває здатності до адекватного відображення, розуміння, доведення.