Анотація до роботи:

Снігур Л.А. Психологія становлення громадянськості особистості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – Педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 2005.

Дана робота присвячена психології становлення громадянськості особистості (на прикладі студентської і курсантської молоді вищих навчальних закладів Південноукраїнського регіону). Об’єктом дослідження є процес становлення громадянськості особистості. Предметом – психологічні закономірності та механізми становлення громадянськості особистості в юнацькому віці. Мета міститься у виявленні психологічних закономірностей і механізмів становлення громадянськості особистості.

Наукова новизна дослідження полягає у розробці та апробації моделі громадянськості особистості; у виокремленні критеріїв, рівнів і показників громадянськості особистості в юнацькому віці; у розкритті психологічних закономірностей становлення громадянськості у період юності; у розробці та успішній експериментальній апробації проекту сприяння становленню громадянськості особистості у ВВНЗ та ВНЗ; у розробці і апробації в межах вказаного проекту комплексної діагностико-корекційної системи.

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні використання суб’єктного підходу до розвитку особистості як громадянина; в уточнені психологічного змісту феномену “громадянськість”; у розробці концептуальних засад становлення громадянськості як складника особистісного зростання молодих людей; у розкритті ролі ставлень особистості у розвитку громадянськості; у розширенні уявлень про психологічні механізми становлення громадянськості.

Основними результатами проведеного дослідження є наступні:

1. Здійснено психологічний теоретико-методологічний аналіз проблеми становлення громадянськості. Виділені концептуальні засади дозволяють нам визначити становлення громадянськості в термінах процесу переходу до нової ідентичності особистості. Вихідною суперечністю процесу розвитку громадянськості є суперечність між генеруванням нових засад особистості (витоків до нової ідентичності) та труднощами їхньої інтеграції в образ Я, відповідний за своїм змістом громадянській самосвідомості. Показано залежність сходження до громадянського Я від того, як сформовано образ Я в його різних аспектах, зокрема, – Я-родове, Я-професійне, Я-колективне, Я-національне.

2. З’ясовано психологічну сутність поняття громадянськості. Показано, що основу розвитку громадянськості становить система ставлень. Ставлення особистості в період юності до прав і обов’язків громадянина набувають якісно нового за самостійністю характеру осмислення. В характеристиці громадянськості особливого значення набуває ставлення до свого народу. Осмисленість перетворює це ставлення в складне ціннісно-смислове утворення, що виступає засобом вибору власного способу участі у громадянському житті в країні. Зміна ставлення до країни пов’язана із зміною ставлення до себе. Опанування цілісністю власної особистості у її зв’язках з історією власного роду та народу, встановлених на моральній основі, обумовлює сходження особистості по шаблях вдосконалення до сумлінно-громадянського ставлення до життя. Визначено, що громадянськість відповідає такому рівню особистісного саморегулювання, коли метою довільної поведінки людини є не так зовнішній успіх, як перетворення її потенційних сутнісних сил в актуальні співвідносно зі ствердженням добра для країни. При такому саморегулюванні особистість здобуває можливість не обмежуватися діяльністю за певними стандартами в повторенні засвоєного алгоритму дій у стереотипних умовах, а свідомо актуалізувати свій потенціал заради країни.

3. Розроблено концептуальну модель становлення громадянськості особистості. Розкрито психологічні закономірності та механізми становлення громадянськості. Встановлено, що громадянська ідентифікація пов’язана з духовною за природою символьною функцією свідомості. Результатом смислового вибору суб’єкта відповідно до засвоєних символів є породження у нього вибірковості запозичення громадянських взірців поведінки, запропонованих соціумом. Таким чином продукується внутрішня мотивація як результат власного морального вибору людини. Врахування психолого-педагогічних механізмів становлення громадянськості особистості (таких як ідентифікація, персоніфікація, персоналізація, менталізація та ін.) є продуктивною основою для розробок нових психологічних технологій сприяння вказаному становленню. Історія роду та народу, переглянуті через загальнолюдські моральні принципи існування, виступають засобами, що актуалізують спрямування особистості на розвиток себе як громадянина.

4. Досліджено процесуальний аспект становлення громадянськості в контексті проблематики вдосконалення особистості в період юності. Показано, що становлення особистості громадянина включає розвиток здатності людини створювати і послідовно втілювати в життя власну програму вдосконалення. Становлення громадянськості передбачає при цьому здійснення себе узгоджено з інтересами країни, що конкретизується у орієнтації на інших громадян країни. Громадянськість молодого спеціаліста – випускника ВНЗ проявляється у його готовності до громадянської самореалізації. Розкрито рівні громадянськості курсантів та студентів. Громадянськість особистості характеризується співвідношенням власної життєдіяльності з громадянськими цінностями буття у різних варіантах прояву, відповідних високому рівню громадянськості, середньому, низькому та деструктивним особистісним тенденціям.

Становлення громадянськості проявляється у самовдосконаленні особистості, що співвідноситься з рівнями громадянськості. Найвищий рівень, коли особистість є активною з власної ініціативи і діє за велінням совісті. На цьому рівні людина характеризується сумлінно-громадянським дієвим ставленням до життя. Генеза громадянськості у період юності визначається орієнтацією на моральний ідеал та професійний еталон, що зумовлюють розвиток молоді у соціальній ситуації її розвитку в умовах ВНЗ та ВВНЗ. Основною передумовою ефективності запозичення курсантами та студентами гідних взірців поведінки із соціуму є відповідність декларованих цінностей власному способі життя наставника при узгодженні їх з історичними цінностями народу.

5. Розроблено та апробовано (з курсантами та студентами Південноукраїнського регіону) методику діагностико-корекційної роботи із сприяння становленню громадянськості особистості. З’ясовано психологічні, психолого-педагогічні та соціально-психологічні чинники, що зумовлюють ефективність процесу становлення особистості громадянина у період навчання у вищому навчальному закладі. Розроблено систему психолого-педагогічних засобів сприяння становленню громадянськості курсантів та студентів.

6. Визначено критерії громадянськості особистості: співвідношення власної життєдіяльності з громадянськими цінностями буття, яке проявляється у їх ствердженні словом і справами у власному способі життя; дієве ставлення до громадянських цінностей при впровадженні їх у життя в умовах труднощів, при можливості способу дій і при необхідності орієнтуватись на інших членів колективу; ставлення до вивчення історії країни, її традицій та державної мови; ступінь інтересу до суспільно-політичного, економічного та культурного життя країни; наявність бажання працювати заради країни і у її межах; ступінь співвідношення особистісно-значущих цілей з громадянськими; ступінь громадянської відповідальності; ступінь ідентифікації себе з іншими громадянами країни; характеристики дієвого ставлення до своїх прав як громадянина країни і прав своєї громади; характеристики зв’язку між уявленнями про себе і уявленнями про свою країну. Визначено також показники реалізації цих критеріїв, які відповідні високому, середньому і низькому рівням громадянськості, а також деструктивним особистісним тенденціям.

7. Основними складниками ефективної реалізації проекту становлення громадянськості є: системна діагностико-корекційна творча робота з курсантами та студентами з використанням спеціальних тренінгових вправ; наповнення громадянським змістом навчальних дисциплін суспільно-гуманітарного циклу; відповідна організація позанавчального часу студентів та курсантів; організація середовища ВНЗ та ВВНЗ; актуалізація громадянських цінностей у всій психологічній структурі колективу, де навчається курсант чи студент
(у взаємовідносинах, традиціях, настроях, колективній думці).

Процес становлення громадянськості не завершується в юності, а продовжується протягом усього життя, що потребує розробки проекту сприяння громадянському розвитку особистості у різних вікових періодах. Подальший розвиток досліджень з психології громадянськості передбачає зосередження на врахуванні суперечливих аспектів взаємодії особистості громадянина, яка розвивається, і соціального середовища.

Публікації автора:

1. Монографії:

1.1. Снігур Л.А. Психологія становлення громадянськості особистості.– Одеса: вид-ць М.П.Черкасов, 2004. – 331 с.

2. Навчальні посібники та методичні рекомендації:

2.1. Снігур Л.А. Основи психології та педагогіки: Навчальний посібник. – Одеса: ОІСВ, 2001. – Ч. 1. – Кн. 1. – 133 с.

2.2. Снігур Л.А. Основи психології та педагогіки: Навчальний посібник. – Одеса: ОІСВ, 2001. – Ч. 1. – Кн. 2. – 55 с.

2.3. Снигур Л.А., Мальцев В.Н., Корнещук В.В., Бубин И.В. Теория и практика гуманизации военного образования. – Одесса: ОИСВ, 1994. –50 с (в соавт.).

2.4. Снігур Л.А., Каратай П.В. Організація самостійної роботи курсантів ВВУЗ. Методичні рекомендації. – Одеса: ОІСВ, 1995. – 14 с.

3. Статті у фахових виданнях, включених до списку ВАК України:

3.1. Снігур Л.А. Самоактуалізація особистості у вищій школі // Наука і освіта. – 1997. – № 1. – С. 61-64.

3.2. Снігур Л.А., Іваненко А.В., Троц А.С. Про розвиток особистості майбутнього професіонала. – Одеса: ОДАХТ, 1997. – Вип. 17. – С. 318-325
(у співавт.).

3.3. Снігур Л.А. Деякі аспекти досвіду експериментального дослідження життєвих смислів курсантів ВНЗ // Вісник Одеського університету Внутрішніх справ. – 1998. – № 2. – С. 137-139.

3.4. Снігур Л.А. Динаміка розвитку громадянськості особистості // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ, 1998. – № 3. – С. 158-161.

3.5. Снігур Л.А. Громадянськість як духовний результат підготовки спеціаліста у вищих військових закладах освіти // Актуальні проблеми психології. – К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, 1999. – Т. 1. – Ч. 1. – С. 79-85.

3.6. Снігур Л.А. Розвиток громадянськості особистості: етапи формування // Наука і освіта. – 2000. – № 4.– С. 73-77.

3.7. Снігур Л.А. Ціннісні орієнтації молоді: результати експериментального дослідження // Наука і освіта. – 2001. – № 2-3. – С. 73-74.

3.8. Снігур Л.А. Аспекти осмислення психологічних знань православного християнства // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету. – 2001. – Вип. 3-4. – С. 165-171.

3.9. Снігур Л.А. Психологічні аспекти виховання – традиції та ідеали // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету. Збірник наукових праць. – 2002. – Вип. 8-9. – С. 132-137.

3.10. Снігур Л.А. Становлення громадянськості особистості у вищому навчальному закладі // Педагогічний процес: теорія і практика. Збірник наукових праць Інституту педагогіки психології професійної освіти АПН України. – 2003. –Вип. 2. – С. 284-293.

3.11. Снігур Л.А. Вплив змісту позааудиторної діяльності студентів на розвиток їх громадянськості // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. –2003. – Вип. 3-4. – С. 234-242.

3.12. Снігур Л.А. Вплив збереження кращих традицій укладу в сім’ї на психічний розвиток особистості // Наука і освіта. – 2003. – № 4. – С. 51-54.

3.13. Снігур Л.А. Моделювання процесу становлення особистості громадянина. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. – 2003. – Вип. 21. – С. 3-15.

3.14. Снігур Л.А. Укладний підхід до розвитку громадянськості особистості і спадщина А. С. Макаренка // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету. Збірник наукових праць. – 2004. – Вип. 3-4. – С. 125-131.

3.15. Снігур Л.А. Укладний підхід при вихованні громадянського характеру // Наука і освіта. – 2004. – № 1. – С. 49-54.

3.16. Снігур Л.А. Біографічний метод у сприянні розвиткові громадянськості курсантів // Наука і освіта. – 2004 – № 2. – С. 44-47.

3.17. Снігур Л.А. Методика психомалюнка в дослідженні громадянськості особистості // Наука і освіта. – 2004. – № 4-5. – С. 69-73.

3.18. Снігур Л.А. Формування потребово-мотиваційної сфери громадянської свідомості та самосвідомості молоді в Південноукраїнському регіоні // Наука і освіта. – 2004. – № 4-5. – С. 73-77.

3.19. Снігур Л.А. Вікова динаміка розвитку громадянськості особистості // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. Збірник наукових праць. – 2004. – № 8-9. – С. 74-78.

3.20. Снігур Л.А. Сім’я як осередок зміцнення української державності: психологічні механізми // Збірник наукових праць Інституту психології ім.
Г.С. Костюка АПН України. – 2004. – Т.6. – Вип. 7. – С. 288-297.

3.21. Снігур Л.А. Становлення когнітивного компонента громадянської свідомості // Наука і освіта. – 2004. – № 8-9. – С. 51-54.

3.22. Снигур Л.А. Актуальные вопросы проблемы благоприятствования становлению гражданственности в современных условиях Южноукраинского региона // Наука і освіта. – 2004. – № 8-9. – С. 134-136.

4. Статті в інших виданнях:

4.1. Снігур Л.А. Загальна характеристика навчальної програми з курсу “Психологія та педагогіка ВВШ для ад’юнктів” // Психологічна освіта в системі вищої школи. – Одеса: ОДПУ, 1997. – С. 150-153.

4.2. Снігур Л.А. Методика содействия развитию представлений о себе в святи с развитием государства // Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методологічного семінару Академії педагогічних наук України. – К.: Гнозис, 1998. – С. 426-429.

4.3. Снігур Л.А. Розвиток громадянськості в сучасній українській школі // Наша школа. – 1999. – № 1. – С. 6-9.

4.4. Снигур Л.А. Славянская культура и развитие гражданственности студентов // Социально-економические направления развития украино-болгарских отношений в 21 веке. – Одесса-София: Стопанство, 2001. – С. 298-З00.

4.5. Снігур Л.А Розвиток громадянськості у період пізньої юності // Вісник Одеського національного університету. Психологія. – 2002. – Т. 7. – Вип. 3. –С. 113-122.

4.6. Снігур Л.А. Формування громадянина України у середній загальноосвітній школі // Наша школа. – 2004. – № 2. – С. 6-10.

5. Тези:

5.1. Снігур Л.А. Підвищення психологічної культури у курсантів військових інститутів в як засіб їх активізації в процесі навчання і виховання: Тези доповідей і повідомлень республіканської науково-практичної конференції // Актуальні проблеми психології освіти в системі підвищення кваліфікації кадрів. – К.: Український інститут підвищення кваліфікації керівних кадрів освіти, 1994. – С. 201-202.

5.2. Снигур Л.А. Гуманистические аспекты преподавания в ВУЗе // Научно-методический сборник № 1. – Одесса: ОИСВ, 1994. – № 1.– С. 76.

5.3. Снигур Л.А. К вопросу о психологических механизмах выполнения курсантами учебных заданий // Современная наука. Проблемы мировоззренческой и методологической подготовки специалистов в высшей школе. – Одесса: ОИСВ, 1995. – С. 35.

5.4. Снігур Л.А., Власов Д.А. Роль особистісного смислу в становленні майбутнього офіцера // Теорія, методологія і практика методичного забезпечення навчального процесу як основи його удосконалення. – Одеса: ОІСВ, 1996. –
С. 162-164.

5.5. Снигур Л.А. Использование творческих задач при изучении психологических особенностей выполнения курсантами учебных заданий // Визуальное мышление и творчество: проблемы и перспективы исследования. – Одесса: Южноукраинский педагогический университет, 1996. – С. 64-65.

5.6. Снигур Л.А., Колчин М.И., Колчин Р.В. Роль эмпатического воздействия в Т-группе при подготовке будущих офицеров // Социально-психологическая природа эмпатии: проблемы и перспективы исследования. – Одесса: Южноукраинский педагогический университет, 1996. – С. 124 (в соавторстве).

5.7. Снігур Л.А. Корекція цілей та мотивів особистості в навчально-виховному процесі ВНЗу // Современное состояние и перспективы развития гуманитарных наук. – Одесса: ОПУ, 1997. – С. 109-110.

5.8. Снігур Л.А. Становлення особистості громадянина у період підготовки у вищій школі // Актуальні проблеми теорії і практики післядипломної освіти керівних та педагогічних кадрів. – К: ЦІППО, 1998. – Ч. 1. – С. 171-172.

5.9. Снігур Л.А. Розвиток громадянськості особистості майбутнього офіцера // Матеріали науково-методичної конференції: Шляхи активізації пізнавальної діяльності тих, хто навчається в процесі підготовки військових фахівців. – Одеса: ОІСВ, 1999. – С. 105-107.

5.10. Снігур Л.А. Теоретико-методологічні підходи до вивчення громадянськості особистості // Проблеми підвищення якості підготовки випускників інституту та шляхи їх вирішення. Матеріали науково- практичної конференції. – Одеса: ОІСВ, 2000. – С. 30-35.

5.11. Снігур Л.А. Практичні питання виховання патріотичності майбутніх офіцерів // Єдність навчання та виховання майбутнього фахівця в організації педагогічного процесу. – Одеса: ОІСВ, 2002. – С. 26-33.

5.12. Снігур Л.А. Розвиток інтелігентності у курсантів військового вузу // Проблеми розвитку педагогіки вищої школи у 21 столітті: теорія і практика. – Одеса: ОЮІ НУВС, 2002. – Ч. 2. – С. 56-58.

5.13. Снігур Л.А., Ерастова Л.Є. Мова як один із головних чинників розвитку громадянськості українського народу та його психічного здоров’я // Проблеми впровадження державної мови в навчальних закладах Одещини. –Одеса: ПДПУ, 2003. – С. 68-70.