Дисертаційна робота присвячена розв’язанню наукової проблеми критеріїв та методичних засобів психологічної експертизи інноваційних систем освіти. Прийнята нами до реалізації методологічна установка полягала в тому, що психологічна експертиза розглядалася як складний об’єкт теоретичного та технолого-емпіричного аналізу освітніх моделей, змісту та організації педагогічного процесу розвивального типу. За результатами проведених системних наукових пошукувань можна зробити наступні висновки відповідно до сформульованих завдань: 1. Результати аналізу стану вирішення проблеми ПЕ ІОД свідчать про те, що в наукових працях, присвячених експертній оцінці, не вироблено загального підходу до організації ПЕ. Поза сферою наукового пізнання залишилися актуальні питання теоретико-методологічного та проектно-засобового обґрунтування психолого-педагогічного інструментарію інноваційних систем освіти. Розв’язання їх можливе на основі обґрунтованого змісту психологічної експертизи та вибору мети дослідження, а відтак на засадах чіткої технології ефективної експериментальної роботи вчителів-дослідників з науковцями. 2. Теоретичне обґрунтування програми ППЕ висвітлює важливість ПЕ, котра розв’язує поставлені перед нею завдання і виробляє єдині, спільно узгоджені рішення, які відповідають реальному стану справ і залежать від самої природи психічного. При цьому виняткова роль належить особистості фахівців, котрі беруть участь в експертній взаємодії. 3. Запропонована модель ПЕ як наукової системи у сфері інноваційної освіти, що інтегрує чотири блоки критеріально обґрунтованих експертних методик: а) експертизи ППЕ щодо зміни фундаментальних підвалин життєдіяльності школи; б) комплексної експертизи професійної ІОД педколективу експериментальної школи; в) покомпонентної експертизи інноваційних програмово-методичних засобів; г) ПЕ експертизи модульно-розвивальних занять за допомогою науково виваженого моніторингу професійної майстерності учителів-дослідників та особистісного задіяння учнів до оволодіння системою знань, умінь, норм, цінностей, під час якого інтенсифікуються процеси їхнього розумового, соціального, психосмислового та духовного розвитку. 4. Комплексне дослідження ППЕ та одержання цілісної прогностичної картини розвитку експериментальної школи ефективне тоді, коли учасники ПЕ глибоко рефлексують психологічні закономірності цілісного модульно-розвивального навчання, домагаються переважання психолого-розвивальних цілей над дидактичними, соціально-культурного змісту над абстрактно науковим, психомистецьких технологій над методами научіння, особистісних здобутків школярів над академічними. 5. Технологія ПЕ інтегрує науково-програмову, науково-методичну та оцінювально-практичну складові й передбачає, крім початкових і завершальних етапів експертизи, відстеження проміжних результатів, а відтак кількісно-якісну фіксацію переходів професійного оцінювання від одного стану до іншого. На підвищення якості ПЕ спрямована оргтехнологічна модель, що забезпечує оптимізацію процесу групового експертизування упродовж семи тижнів і гарантує коректність застосування відповідних експертних процедур за етапами та формами здійснюваного моніторингу. 6. Застосування запропонованої експертної системи протягом 2002-2003 років дало змогу, з одного боку, підтвердити ефективність ППЕ, а з іншого – визначити вплив змісту та організації освітнього процесу на психосоціальний розвиток усіх його суб’єктів. У підсумку ця система: а) наочно демонструє можливості відстеження ефектів інновацій в експериментальних загальноосвітніх закладах; б) дає змогу оперативно коригувати проектування окремих складових загальноосвітніх експериментів, зважаючи на особливості їх перебігу; в) організовує сукупність отриманих результатів здійсненого дослідження у формі системної психолого-педагогічної характеристики інноваційної діяльності педагогічного колективу в контексті вітакультурної самореалізації вчителя і учня. 7. Узагальнення результатів ПЕ забезпечує перспективне бачення інноваційного перебігу МРСН з урахуванням цілісності новоутвореної експериментальної системи, що ґрунтується на поетапному створенні її теорії, методології, технології та експериментальної практики з орієнтацією на конкретну особистість та її поступальний психосоціальний розвиток. 8. Аналіз одержаних емпіричних результатів ефективності ППЕ засвідчує позитивний вплив інноваційних змін за МРСН на професійну діяльність педколективів, які працюють за конкретними програмами й успішно виконали завдання підготовчо-організаційного та розвивально-формувального етапів. Це також підтверджує оновлена модель управління закладами, здійснена під час експерименту, що, зокрема, передбачала створення науково-психологічних підрозділів (діагностичного центру, соціально-психологічної служби та ін.). Наші дослідження не вичерпують усіх аспектів даної проблеми, які можуть поглибити вивчення психологічної експертизи інноваційної діяльності педагогічного колективу експериментальної школи. Перспективними напрямками подальших розвідок можуть стати вивчення впливу психологічної експертизи на: а) модель дистанційного навчання і кваліфіковану перепідготовку вчителів-дослідників та б) переорієнтацію освітнього навчального закладу від моделі функціонування до моделі стійкого розвитку. | 