У дисертації представлено теоретико-експериментальне узагальнення і наукове вирішення задачі формування психологічної готовності старших підлітків та юнацтва до подружніх взаємовідносин на рівні її оцінки з урахуванням певних індивідуальних особливостей і спеціальної системи психолого-педагогічних умов її формування. 1. Показано, що психологічна готовність до подружніх взаємовідносин у сучасних дослідженнях аналізується і вивчається переважно побічно й фрагментарно. Її можна розглядати як відносно стійкий стан особистості, що характеризує певну систему соціальних установок, сімейних цінностей, орієнтованих на позитивні подружні взаємовідносини. 2. Розкрито основні види психологічної готовності (комунікативна, емоційно-інтимна, морально-етична та ін.) до подружніх взаємовідносин, характер виявлення яких може змінюватися з набуттям життєвого досвіду, віком та специфікою гендерних стереотипів. 3. Виділено зовнішні й внутрішні фактори, що впливають на психологічну готовність до подружніх взаємовідносин. До останніх віднесені індивідуальні особливості подружжя, зокрема мотиви вступу в шлюб, вираженість адаптаційних можливостей, емоційна і моральна зрілість тощо. До перших – віковий період вступу в шлюб та його тривалість, матеріальний статус партнерів, батьківський вплив та ін. 4. Встановлено, що 47,1% старших підлітків і юнацтва є психологічно неготовими до подружніх взаємовідносин. Юнаки порівняно з дівчатами менше готові до таких взаємовідносин. Найбільш чітко це простежується у 17-річному віці (57,2% - дівчат і 73,4% - юнаків); у 19-річному (5,9% - дівчат і 53,4% юнаків) і у 20-річному віці (17,7% дівчат і 46,2% - юнаків). 5. Виявлено, що середні значення діагностованих показників у експериментальної групи в залежності від їх психологічної готовності мають свої специфічні відмінності. Так, у психологічно готових відносно неготових більш вираженими на рівні статистично вірогідної різниці є наступні індивідуальні особливості: у 15-16 років – суперництво, регламентованість, прагнення влади, авторитарність, ригідність, неврівноваженість тощо; у 17-18 років – наслідування, невимушеність, егоцентризм, саморегуляція, авторитарність тощо; у 19-20 років – лабільність, тривожність, чуттєвість, повага, екзальтованість, цілеспрямованість, поступливість, образливість, довіра та інші. 5.1. Відзначено наявність певних статистично вірогідних різниць у діагностованих показниках, що характеризують індивідуальні властивості між юнаками й дівчатами, психологічно готовими до подружніх взаємовідносин. У дівчат 15-16 років, порівняно з юнаками, більш виражені показники доброти, педантичності, демонстративності, а у юнаків – дратівливості, установки на гроші, консерватизму, орієнтації на егоїзм, конфронтації, егоцентризму; у дівчат 17-18 років – вірності, співробітництва, неврівноваженості, орієнтації на альтруїзм, а у юнаків – невимушеності; у дівчат 19-20 років – регламентованості, імпульсивності, довіри, поваги, егоцентризму, дезадаптації, екзальтованості, а у юнаків – прагнення до влади, відкритої жорстокості, орієнтації на результат, комунікації та лідерства. 6. На основі кореляційного аналізу встановлено, що в кожній групі між дівчатами та юнаками, психологічно готовими до подружніх взаємовідносин, також існує своя специфіка взаємозв’язків діагностованих показників. У дівчат 15-16-річного віку найбільшу кількість зв’язків виявлено за показниками вірності, сексуальності, альтруїзму, поступливості, дезадаптації, а у юнаків – взаємопідтримки, турботливості, чесності, орієнтації на свободу і гроші, чуйності, терпіння та егоїзму; в підгрупі дівчат 17-ти – 18-ти років – безкорисливості, відвертої жорстокості, орієнтації на результат, дратівливості, чуйності, турботливості, а у юнаків – регламентованості, егоцентризму та ін.; у дівчат 19-20-річного віку – прихованої жорстокості, образливості, обгрунтованого негативізму, негативного спілкування, консерватизму, а у юнаків – авторитарності, сексуальності тощо. 7. Розкрито, що виділені показники, які характеризують індивідуальні особливості, одержали певне підтвердження у факторному аналізі. Особливо це стосується таких індивідуальних властивостей, як конфронтація, адекватна комунікація, збудливість, амбівалентність почуттів, підвищена критичність, урівноваженість, інтелектуальна дипломатичність і демонстративність, виявлених у психологічно готових досліджуваних незалежно від їхньої статі й віку. Для неготових юнаків і дівчат істотними виявилися фактори, пов’язані з консервативними установками, образливістю, сензитивністю, авторитарністю, моральністю, неврівноваженістю та іншіми. 8. Розроблена комплексна система, орієнтована на формування психологічної готовності до подружніх взаємовідносин, основу якої склали: просвітницька робота і спеціально підібрані психологічні вправи, рольові ігри, спрямовані на розвиток емоційної, комунікативної та інших сфер з урахуванням індивідуальних особливостей старших підлітків. Апробація цієї системи дозволила в юнаків та дівчат експериментальної групи істотно підвищити рівень психологічної готовності до подружніх взаємовідносин. Виконане дисертаційне дослідження дозволило висунути ряд актуальних питань для подальшого вивчення порушеної проблеми. Зокрема дослідити вплив етнічних традицій на психологічну готовність до подружніх взаємовідносин; виявити психологічну готовність до подружніх взаємовідносин у осіб, що мають певні відхилення в стані здоров’я; створити комплексну соціально-психологічну програму, орієнтовану на системне формування психологічної готовності до подружніх взаємовідносин на всіх етапах виховного процесу в навчальних закладах та інших. |
