У висновках підбиваються підсумки дослідження, на підставі отриманих результатів формулюються загальні висновки, накреслюються перспективи подальшого вивчення проблеми. Узагальнення результатів дослідження дозволило зробити низку висновків, що підтвердили висунуті гіпотези та положення, що були висунуті на захист: однією із невід’ємних передумов ефективності педагогічної діяльності викладача як суб’єкта професійно-педагогічної діяльності є рівень його психологічної компетентності. Остання розглядається як новоутворення, що породжується внаслідок оволодіння педагогом певним обсягом психологічних знань і технік управління, зокрема стосовно задач удосконалення психолого-педагогічних впливів навчально-виховного змісту; психологічна компетентність відіграє особливу (конституюючу) роль у процесі становлення особистості як суб’єкта управління учінням, що виявляється у змісті і формах здійснюваних нею психолого-педагогічних впливів; базовими складовими структури психологічної компетентності викладача вищого педагогічного навчального закладу є такі показники, як готовність до психологічного осмислення й вирішення педагогічних ситуацій, активність у інноваційній діяльності, емпатійність, рефлексивність, інтернальність, мотивація досягнення, схильність до професійно-психологічного саморозвитку; досягнення належного рівня психологічної компетентності прискорюється за умови застосування спеціальних заходів, зокрема, у формі ділових і рольових ігор, завдань, спрямованих на розвиток рефлексивних механізмів, групових дискусій, моделювання конкретних ситуацій, складання психологічних характеристик, обговорення проблеми надійності й прогностичності тих чи тих психологічних засобів діагностики в контексті задач педагогічної психології загалом, проблем вищої школи зокрема; розроблені та утілені в систему заходів актуалізації у викладачів психологічної компетентності методи і прийоми дають стійкі позитивні результати в контексті підвищення їх професійної готовності, що дає підстави рекомендувати ці засоби як для доповнення існуючого арсеналу психологічних засобів психологічної служби вищої школи, так і для аналогічних служб середньої ланки народної освіти. Дане дослідження не охоплює всього поля актуальних питань, що стосуються змісту проблеми психологічної компетентності, специфіки співвідношення її компонентів в структурі професійно-важливих рис особистості і педагогічної діяльності. У цьому зв’язку важливим є дослідження особливостей розвитку психологічної компетентності на всіх етапах професійної підготовки майбутнього педагога, що дозволить встановити загальні закономірності становлення й трансформації останньої впродовж тривалого періоду, відтак і розробити адекватні цим закономірностям продуктивніші засоби її діагностики і актуалізації. |