У дисертаційному дослідженні представлене теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення проблеми ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів, яке полягає у виявленні специфіки та чинників ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів, розробці програми корекції ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів. Ускладнене спілкування – це усі види та форми спілкування, що характеризуються як суб`єктивними переживаннями співрозмовників з приводу невідповідності актуального процесу спілкування очікуванням від нього, так і об`єктивними труднощами, що виявляються в напруженості, перериванні процесу спілкування, або відмові від його продовження. Чинниками ускладненого спілкування є наступні: 1) особистісні утворення, які змінюють характеристики спілкування, зумовлюють його ускладненість; 2) відсутність знань, вмінь та навичок встановлювати та підтримувати контакти з іншими людьми. Розподіл ускладненого спілкування на дефіцитне, дефектне та деструктивне спілкування відбувається за наступними критеріями: 1) характеристикою чинників, що призводять до ускладнень у спілкуванні; 2) ступенем проблематичності протікання процесу для суб`єкта спілкування; 3) психологічними наслідками від процесу ускладненого спілкування.
Дефіцитне спілкування - це різновид ускладненого спілкування, що характеризується незадоволеністю потреби у контактах з іншими людьми та відсутністю прагнень знайти компенсуючі засоби внаслідок глибоких особистісних порушень, таких як самотність та відчуженість. Дефектне спілкування – це різновид ускладненого спілкування, що характеризується скороченістю контактів та спрощеністю змістовного аспекту спілкування, ненавмисним перекручуванням справжніх мотивів співрозмовника, заниженістю успішності спілкування та задоволеності спілкуванням з боку партнера. Дефектне спілкування є результатом перешкод, що створюються людиною з певними властивостями (сором’язливість, тривожність, низькоемпатичність тощо), або людиною з недостатнім рівнем вмінь та навичок ефективного спілкування. Деструктивне спілкування – це різновид ускладненого спілкування, що визначається як суб`єктивними труднощами учасників спілкування, так і зовнішньою об`єктивованістю даних труднощів у процесі комунікації: напруженістю процесу спілкування, негативними результатами, відмовою від подальших контактів із співрозмовником. Деструктивне спілкування зумовлюється особистісними утвореннями суб`єкта спілкування, такими як конфліктність, агресивність, егоїзм тощо. Для учнів з інтернатних закладів є характерними усі різновиди ускладненого спілкування: дефіцитне, дефектне та деструктивне. Показником дефіцитного спілкування в учнів шкіл-інтернатів є високий рівень самотності. Показниками дефектного спілкування в учнів шкіл-інтернатів є високий рівень особистісної тривожності, високий рівень ситуативної тривожності при спілкуванні з дорослими, низький рівень емоційного, когнітивного та поведінкового аспектів емпатії, стереотипність у трансактних виборах як при спілкуванні з дорослими, так і при спілкуванні з однолітками. Показниками деструктивного спілкування в учнів шкіл-інтернатів є неконструктивні реакції у конфліктних ситуаціях як з дорослими, так і з однолітками, та високий рівень егоїзму при спілкуванні з людьми, що не належать до групи вихованців інтернатного закладу. Чинники ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів утворюють специфічний комплекс, базовим чинником якого є самотність. Дефіцитне спілкування, чинником якого є самотність, є визначальним по відношенню до дефектного спілкування, чинниками якого є тривожність, низькоемпатичність, комунікабельні ускладнення, та деструктивного спілкування, чинниками якого є конфліктність та егоїзм. Подолання комунікативної депривованості вихованців інтернатних закладів є провідним чинником корекції ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів. Різновікові групи, включені у психологічну акцію як форму соціально значущої діяльності, є засобом подолання комунікативної депривованості вихованців у межах школи-інтернату. Означені групи дозволяють реалізувати принципи особистісно-орієнтованого підходу та оптимізувати досвід спілкування учнів шкіл-інтернатів. Розроблена та апробована програма корекції ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів є ефективною в усуненні наступних чинників ускладненого спілкування: високого рівня самотності, високого рівня ситуативної тривожності при спілкуванні з дорослими та однолітками, низького рівня когнітивного аспекту емпатії, домінуючого рівня позиції “Дитини” та епізодичного рівня позиції “Дорослого” при спілкуванні з дорослими, домінуючого рівня позиції “Батька” та епізодичного рівня позиції “Дорослого” при спілкуванні з однолітками, середнього рівня егоїзму при спілкуванні з іншими вихованцями інтернатного закладу, домінування реакцій за типом фіксації на перешкоді при спілкуванні з однолітками.
Проведене дисертаційне дослідження є закінченою науково-дослідною роботою, однак воно не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Перспективи її вивчення пов’язані з диференційованим дослідженням ускладненого спілкування у різних категорій вихованців інтернатних закладів: дітей, які мають контакт з близькими, та дітей, спілкування яких обмежено виключно групою мешканців інтернату; вихованців чоловічої та вихованців жіночої статі; вихованців, що з народження мешкають в закладі закритого типу, та вихованців, що поступають в інтернатний заклад більш дорослими; біологічних та соціальних сиріт тощо. Необхідна також подальша розробка адекватних методів психодіагностики ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів. Результати дослідження відображено у таких публікаціях автора: Улунова Г.Є Специфіка спілкування вихованців інтернатних закладів молодшого шкільного віку з дорослими // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. Вип. 17. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2002. – С. 182 – 186. Улунова Г.Є Особливості спілкування молодших школярів – вихованців шкіл-інтернатів з однолітками // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. Вип. 18. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2002. – С. 138 – 142. Улунова Г.Є. Самотність як чинник виникнення ускладнень спілкування в учнів шкіл-інтернатів // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. Вип. 20. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. – С. 144 – 153. Улунова Г.Є. Порівняльний аналіз динаміки емоційної складової емпатії в учнів шкіл-інтернатів та учнів масових шкіл // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. Вип. 24. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. – С. 90-98. Улунова Г.Є. Порівняльний аналіз динаміки тривожності в учнів масових школі та шкіл-інтернатів // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. Вип. 25. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. – С. 120 – 129. Долинська Л.В., Улунова Г.Є. Проблема порівняльного дослідження егоїзму у вихованців інтернатного закладу та учнів масової школи // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. Вип. 22. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. – С. 59-69.
У статті авторськими є розробка та апробація діагностичного інструментарію з вивчення егоїзму в учнів шкіл-інтернатів. Долинська Л.В., Улунова Г.Є. Проблема дослідження комунікабельних ускладнень спілкування у молодших школярів шкіл-інтернатів // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологія. Збірник наукових праць. Вип. 3 (27). - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – С. 91-101.
У статті авторськими є розробка та апробація діагностичного інструментарію з вивчення трансактних позицій в учнів шкіл-інтернатів. Ніколаєнко С.О., Улунова Г.Є. Психологічний аналіз ускладненого спілкування // Актуальні проблеми психології. Том І: Зб. наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д., Карамушки Л.М. – К.: Міленіум, 2004. – Вип. 12. – С. 103-107.
У статті авторськими є аналіз підходів до проблеми ускладненого спілкування, визначення чинників та критеріїв ускладненого спілкування. Улунова Г.Є. Деякі психологічні особливості ускладненого спілкування вихованців інтернатних закладів // “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість”: Зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 27-28 березня 2003 р.; У 5-ти т. / Відп. ред. М.І. Шкіль. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – Т. 4. – С. 346 - 349.
Улунова Г.Є. Різновікові групи як чинник особистісно-орієнтованої корекції ускладнень спілкування вихованців інтернатних закладів // “Теорія і практика особистісно-орієнтованої освіти”: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 8 – 10 квітня 2003 р. (2 частина). – Київ – Запоріжжя: Просвіта, 2003. – С. 296 - 299. Улунова Г.Є. Сутність великої гри та можливості її застосування у підготовці викладачів // “Технології ХХІ сторіччя”: Збірник матеріалів з 11-ї міжнародної науково-методичної конференції - Алушта, 2004. – С. 12-15. Улунова Г.Є. До проблеми корекції ускладненого спілкування учнів шкіл-інтернатів // “Технології ХХІ сторіччя”: Збірник матеріалів з 12-ї міжнародної науково-методичної конференції - Алушта, 2005. – С. 152-158. Улунова Г.Є. Психологія ускладненого спілкування в професійних колективах: Навчально-методичний посібник для слухачів центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації. - Суми: Нота бене, 2005. – 88 с. Долинська Л.В., Улунова Г.Є. Ускладнене спілкування в учнів шкіл-інтернатів. Навчально-методичний посібник. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – 119 с.
У навчально-методичному посібнику авторськими є аналіз підходів до проблеми ускладненого спілкування, визначення специфіки та чинників ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів, розробка програми корекції ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів. |
