Анотація до роботи:

Гірняк А.Н. Психологічне обгрунтування змісту і структури модульно-розвивального підручника для середньої загальноосвітньої школи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – „Педагогічна та вікова психологія”. – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. – Івано-Франківськ, 2007.

Дисертація присвячена висвітленню ідеї психологічних передумов створення новітнього типу підручника та процесу її поетапної реалізації: від теоретичної, методологічної і технологічної розробки до методики і процедури експертування та експериментального впровадження. У роботі здійснено критичний аналіз системи психолого-педагогічного проектування традиційних підручників та побудовано категорійну матрицю інноваційної навчальної книжки. Подані визначення модульно-розвивального підручника і його структурно-ієрархічна модель. На основі результатів комплексної експертизи якості та експериментального підтвердження ефективності модульно-розвивального підручника доведено його вищий розвивальний потенціал порівняно з традиційною навчальною книжкою, що досягається внаслідок налагодження паритетної розвивальної взаємодії у системі „вчитель – інноваційний підручник – учні”.

Між підручником і конкретною освітньою системою існує об’єктивна залежність: з одного боку, підручник важлива передумова ефективного функціонування такої системи, з іншого створення жодної навчальної книжки не може здійснюватися за межами конкретної освітньої моделі, для якої він, власне, і має бути практичним підтвердженням її зреалізування. В теорії і практиці модульно-розвивального навчання МРП є центральною інтегративною ланкою навчально-книжкового комплексу, а відтак відіграє роль базового програмово-методичного засобу вчителя та учнів. За результатами здійсненого психологічного пошуку можна зробити наступні висновки стосовно сформульованих завдань:

1. Концептуальний аналіз та узагальнення теорії і досвіду створення ТП дали змогу виявити низку ознак-характеристик, притаманних цьому типу навчальної книжки, а саме науковість навчального матеріалу, академічна чіткість мовних конструкцій, вичерпність визначень, висока інформативність, достатнє унаочнення, що зорієнтовані на передачу, закріплення і контроль еталонних знань, передбачених навчальною програмою. За цих умов забезпечується активізація мнемонічних здібностей, актуалізація репродуктивних компонентів пізнавальної діяльності учнів, розвиток їхньої раціонально-пізнавальної сфери, словесно-логічного мислення, аналітичних і частково проблемно-діалогічних підходів до вирішення завдань. Кращі взірці сучасних ТП є достатньо прийнятними у дидактичному плані, водночас вони характеризуються психологічною апроективнісю та неповним теоретико-методологічним обгрунтуванням. Тому такі підручники блокують ініціативу, творчість та самореалізацію учнів у навчанні.

2. Теоретико-психологічне обгрунтування одержала інтегральна модель національного підручникотворення, що поаспектно висвітлює підходи, рівні, етапи, чинники та умови оптимального розгортання психологічно зорієнтованої інноваційної діяльності науковців та авторів підручників нового покоління. Відповідно до цієї моделі підручникотворення – це сфера інтелектуально-духовної діяльності, яка дає змогу продукувати цілісні навчально-книжкові комплекси, що відповідають сучасним суспільним запитам. Технологічно процес створення підручників розглядається як наступність восьми етапів: концепція (психолого-змістове обгрунтування) МРП, проектування його змісту і структури, особливості створення, оцінювання (експертиза), науково-експериментальна апробація МРП, психомистецьке впровадження у масову освітню практику, повсякденне використання новітніх підручників учителями та учнями. Зазначений цикл охоплює чотири періоди (новація – інновація – нововведення – традиція), кожному з яких, своєю чергою, відповідає певний тип підручника: універсальні взірці-моделі МРП, експериментальні підручники, пробні навчальні книжки, типові (стабільні) підручники.

3. Багатофункціональна система взаємоспричинених зовнішніх (навчальний, виховний, освітній) і внутрішніх (мотиваційний, емоційний, мисленнєвий, вольовий, рефлексивний, самореалізаційний) процесів організованого навчання на рівні учня засобово здійснюється за допомогою МРП основного психодидактичного інструмента втілення психомистецьких технологій і технік ведення безперервної міжособистої взаємодії, яка забезпечує прискорення розумового, соціального, психосмислового та духовного розвитку особистості. МРП безпосередньо зорієнтований на індивідуальність учня, тобто дає змогу проектувати взаємодоповнення різних форм його пошукової активності (боротьба, конфлікт, конкуренція, співробітництво тощо), інтенсивний інформаційний і діловий обміни знаннями, нормами, цінностями, внутрішньо мотивує та сприяє самоусвідомленню процесу і результатів освітньої діяльності, актуалізує механізми самоактивності й саморозвитку особистості (бажання, мислення, інтуїція, світорозуміння та ін.). Водночас МРП є найскладнішим компонентом програмово-методичного забезпечення модульно-розвивального навчання і, природно, об’єктом для проектування і психомистецького використання вчителем у процесі групової та індивідуальної інноваційної діяльності. Його важлива внутрішня ознака – можливість чітко окреслити довершений пізнавально-регуляційно-вартісно-самореалізаційний простір, тобто метасистему інформаційних, значеннєвих, мотиваційно-смислових і рефлексивних засобів, з допомогою яких учень збагачує власний ментальний досвід, самоспричинює появу психодуховних новоутворень і саморозвиває свій людський потенціал.

4. Здійснене дослідження теоретико-методологічних та оргтехнологічних аспектів створення комплексної експертизи інноваційних підручників доводить, що серед наявних концептуальних підходів до перевірки якості програмово-методичних засобів навчання найпродуктивнішою є ідея комплексної експертизи МРП та її розробка у вигляді методологічної план-карти, котра виконує функцію засобу організації проблемно-модульної миследіяльності та обгрунтовує оптимальну наступність її циклів, етапів і критеріїв оцінювання. Психологічна експертиза 36 експериментальних взірців МРП показала, що оцінювання підручників має здійснюватися за системою параметрів, критеріїв і показників та зреалізовувати умови і похідні принципи комплексної експертизи інноваційних програмово-методичних засобів. Воднораз доведена дієвість розробленого пакету експертно-діагностичного інструментарію дослідження МРП та ефективність запропонованої експертної технології та її процедур, що охоплюють критеріальне оцінювання текстового і позатекстового компонентів, макро- та мікроструктури і функцій підручника.

5. Внаслідок узагальнення теоретичних, методологічних, оргтехнологічних напрацювань, досвідної практики використання МРП та емпіричних результатів психологічного експерименту встановлено: а) залежність між якістю проектування МРП (експертне оцінювання), ефективністю його застосування вчителем і учнями (апробація як спостереження, критеріальне порівняння) та розвитковим потенціалом навчального заняття (експериментальне підтвердження), у процесі якого застосовувався цей інноваційний інструментарій; б) достовірні результати апробації підручника можна одержати лише за умови перевірки його психологічної ефективності у взаємозв’язку із цілісним навчально-книжковим комплексом, з котрим він пов’язаний співвідношенням “елемент – система”; тобто підручник може бути вірно оцінений лише як вагомий елемент структури вищого порядку, як частина цілого; в) МРП як новітній освітній інструментарій через зміст, структуру і технологію використання не стільки визначає обсяг і глибину привласнення учнем знань, скільки розвиває його емоційно, інтелектуально, соціально, смислово і духовно, тобто є вітакультурним засобом організації процесів саморозвитку, самоствердження і самореалізації особистості.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів піднятої проблеми, тому перспективними будуть розвідки: а) варіативності технологій проектування МРП – для спеціалізованих ЗОШ (або класів), для трьох вікових ланок школи (ВНЗ), для різних груп навчальних предметів тощо; б) методичного забезпечення вчителів та учнів, головно інструкційними матеріалами і пам’ятками, у котрих були б зафіксовані особливості психомистецького використання інноваційних підручників; в) моделей створення цілісних навчально-книжкових комплексів; г) ефективності і специфіки використання МРП як дидактичної і методично-засобової одиниці „кейс-навчання” (у т.ч. дистанційного); д) психологічної доцільності створення комп’ютеризованих підручників або їх фрагментів.

Публікації автора:

1. Гірняк А.Н. Система традиційного підручникотворення та її психолого-дидактичний аналіз: Наукове видання / За ред. А.В. Фурмана. – Тернопіль: Інститут ЕСО, 2004. 65 с.

2. Гірняк А.Н. Зміст, структура та оформлення розвивального підручника // Психологія і суспільство. – 2002. – № 3-4. – С. 217–241.

3. Гірняк А.Н. Психоекологічний потенціал розвивального підручника // Психологія і суспільство. – 2003. №4. – С. 128–136.

4. Гірняк А.Н. Позатекстовий компонент модульно-розвивального підручника: систематика, функції, параметри // Освіта і управління. 2005. Т.8., №3-4. – С. 135–156.

5. Гірняк А.Н. Науково-методологічна експертиза модульно-розвивального підручника // Психологія і суспільство. 2006. №3. С. 124139.

6. Гірняк А.Н. Інструментальна психодидактика: технологія проектування та експертиза модульно-розвивального підручника // Психологія і суспільство. – 2005. №2. – С. 145–153.

7. Гірняк А.Н., Тімотін А.П. П’яте позачергове зібрання наукової школи професора А.В. Фурмана // Психологія і суспільство. – 2004. – № 3. – С. 135–140.

8. Гірняк А.Н. Психологічне обґрунтування розвивального типу підручника // Інститут експериментальних систем освіти (науково-дослідний): Інформаційний бюлетень. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. Випуск 3. – С. 46–47.

9. Гірняк А.Н. Проблеми створення розвивального типу підручника // Технологія інноваційного пошуку в системі вищої освіти: Збірка матеріалів до регіональної науково-методичної конференції (19 квітня 2002 року). – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – С. 36–37.

10. Гірняк А.Н. Розвивальний міні-підручник як предмет втілення інноваційних психолого-педагогічних технологій // Наукове проектування інноваційних та економічних систем національної освіти: Збірка матеріалів до загальноакадемічної наукової конференції (17 квітня 2003 року). – Тернопіль: Економічна думка, 2003. – С. 26–27.

11. Гірняк А.Н. Соціально-психологічні передумови створення розвивального підручника // Технологія інноваційного пошуку в системі вищої освіти: Збірка матеріалів до Другої регіональної науково-методичної конференції (31 січня 2003 року). – Тернопіль: Економічна думка, 2003. – С. 56–61.

12. Гірняк А.Н. VIVAT розвивальним підручникам! Або як створюють навчальні книжки нової генерації // Академія. – 2004. – 29 лютого. – С. 14.

13. Гірняк А.Н. Розвивальний підручник як результат матеріально-практичного втілення освітньої вітакультурної парадигми // Інститут експериментальних систем освіти (науково-дос-лідний): Інформаційний бюлетень. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. Випуск 4. – С. 37–38.

14. Гірняк А.Н. Рівні проектування освітнього змісту модульно-розвивального підручника // Модульно-розвивальна система як об’єкт теоретико-методологічного аналізу: Збірка матеріалів до п’ятиріччя Інституту експериментальних систем освіти (1 листопада 2004 року). – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – С. 63–66.

15. Гірняк А.Н. Модульно-розвивальний підручник: параметри проектування та експертизи // Вітакультурний млин. – 2005. – Модуль 1. – С. 38–41.

16. Гірняк А.Н. Позатекстовий компонент модульно-розвивального підручника як засіб комунікації // Вітакультурний млин. – 2005. – Модуль 2. – С. 63–67.

17. Гірняк А.Н. Модульно-розвивальний підручник як засіб проектування соціально-культурно-психологічного простору // Вітакультурний млин. – 2006. – Модуль 3. – С. 25–29.

18. Гірняк А.Н. Етапи наукового пошукування у сфері національного підручникотворення // Вітакультурний млин. – 2006. – Модуль 4. – С. 42–45.

19. Гірняк А.Н. Різновиди освітнього змісту модульно-розвивального підручника // Матеріали всеукраїнської науково-теоретичної конференції “Сучасні тенденції та перспективи розвитку освіти і науки у вищих навчальних закладах України” (12 травня 2006 року). Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2006. С. 6–7.