У дисертаційній роботі представлено теоретико-емпіричне узагальнення та досягнуто нове рішення наукової проблеми, яке виявляється в обґрунтуванні та реалізації підходу до вивчення психологічного здоров’я підлітків, що уможливило розробку системи оцінки психологічного здоров’я школярів в умовах загальноосвітнього навчального закладу. Аналіз результатів дослідження дав підстави для таких висновків: 1. Психологічне здоров’я є системою якісних характеристик індивідуального розвитку особистості на різних вікових етапах її життєдіяльності, котра розкривається через особливості індивідуально-психологічних властивостей особи, взаємин з соціумом, процесів саморегуляції й саморозвитку, реалізації актуальних потреб. 2. Фактори взаємовпливу особистісних властивостей та психологічного здоров’я дають можливість прогнозувати особливості індивідуального розвитку. До цих факторів належать: реалізація актуальних потреб, емоційна стабільність, соціальна адекватність поведінки, товариськість, стосунки з дорослими (вчителями, батьками), сформованість мотивації до навчальної діяльності, емоційне благополуччя, авторитет серед однолітків. 3. До критеріїв психологічного здоров’я віднесено індивідуально-психологічні особливості індивіда, його соціально-психологічну адаптацію, здатність до саморозвитку, реалізацію соціальних потреб. Означені показники пов’язані між собою складною системою взаємозв’язків й взаємовпливів та можуть використовуватись для оцінки психологічного здоров’я. 4. Відмінності у характері формування психологічного здоров’я хлопців та дівчат вказують на необхідність дослідження психологічного розвитку індивіда з урахуванням особливостей статі. 5. Для хлопців визначено три типи, для дівчат – чотири типи психологічного здоров’я. Відмінності у кількості типів психологічного здоров’я хлопців та дівчат можуть бути одним з проявів статевого диморфізму та свідчити про відмінності у темпах формування психологічного здоров’я підлітків різної статі, на що вказує менша диференційованість типів психологічного здоров’я хлопців, ніж дівчат. 6. Урахування рівнів психологічного здоров’я, а саме: рівня несформованого психологічного здоров’я, становлення психологічного здоров’я, розвинутого психологічного здоров’я та абсолютного психологічного здоров’я, уможливлює повноцінний якісний аналіз особистісного розвитку школяра. 7. Розроблена нами система оцінки психологічного здоров’я доводить необхідність зміщення акцентів у роботі шкільного психолога в бік стеження за особливостями розвитку особистості через його поглиблений якісний аналіз, який можливий на підставі врахування основних характеристик та критеріїв психологічного здоров’я. Перспективи дослідження. Межі нашої дисертаційної роботи не дозволили розв’язати ряд проблем, які б могли поглибити вивчення особливостей формування психологічного здоров’я особистості. Залишається необхідність розробки надійних методів дослідження актуальних потреб школярів інших вікових груп. Необхідним є подальше опрацювання результатів дисертаційного дослідження для їх введення у повсякденну практику психолога. |