Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Кардіологія


Соколовська Олена Олексіївна. Психологічні аспекти ефективності антигіпертензивної терапії. : Дис... канд. наук: 14.01.11 - 2003.



Анотація до роботи:

Соколовська О.О. Психологічні аспекти ефективності антигіпертензивної терапії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського. – Сімферополь, 2002.

Обстежено 154 пацієнти з підвищеним артеріальним тиском (АТ). Добове моніторування АТ підтвердило наявність артеріальної гіпертензії у 127 хворих на гіпертонічну хворобу, які характеризувались значною дисгармонічністю психологічного стану з переважанням невротичних рис, ригідності та аутичності. Позитивна динаміка показників добового моніторування АТ на тлі антигіпертензивної терапії еналаприлом, або його поєднанням з гідрохлортіазидом i (або) атенололом у 85,1% випадків супроводжувалась покращенням психологічного стану з послабленням тривожно-депресивних, іпохондричних, психастенічних розладів, замкнутості та афективної ригідності. Психокоригуючий вплив лікування проявлявся і незалежно від присутності антигіпертензивного ефекту. Незадовільним результатам антигіпертензивної терапії сприяли вихідні зміни психологічного статусу з характерними зниженням оптимізму і труднощами при міжособистісних контактах. Імовірність відмови від постійної антигіпертензивної терапії підвищувалась у хворих з психологічними особливостями, які відображають порушення соціально-психологічної адаптації, і молодих пацієнтів з більш легким перебігом захворювання. У 17,5% пацієнтів з підвищеним артеріальним тиском при добовому моніторуванні АТ виявлено "гіпертензію білого халата", при якій визначено підвищення іпохондричної фіксації, тривожно-помисливі та істероїдні риси. У 32,3% хворих на гіпертонічну хворобу відмічена реакція "білого халата", яка супроводжувалася значними явищами невротизації особистості у вигляді іпохондричних, тривожно-депресивних, істероїдних і психастенічних розладів.

У дисертації приводиться теоретичне узагальнення та обґрунтовується новий підхід до діагностики і диференційної діагностики артеріальної гіпертензії і "гіпертензії білого халата" з урахуванням результатів добового моніторування АТ і психологічного тестування. Продемонстровано можливість покращення психологічного статусу хворих на гіпертонічну хворобу на тлі тривалої безперервної антигіпертензивної терапії.

  1. Психологічний статус хворих на гіпертонічну хворобу характеризується дисгармонічністю особистісного профілю з підвищеним рівнем невротичних і психотичих розладів. Показники психологічного стану хворих на гіпертонічну хворобу розрізняються в залежності від типу добового профілю АТ і варіабельності систолічного АТ.

  2. При добовому моніторуванні АТ "гіпертензія білого халата" виявляється в 17,5% осіб з підвищеним казуальним АТ. Пацієнти з "гіпертензією білого халата" характеризуються вираженою іпохондричністю, тривожно-помисливими та істероїдними рисами, підвищеним тривожним реагуванням на повсякденні подразники.

  3. Реакція "білого халата", що спостерігається в 32,3% хворих на гіпертонічну хворобу, супроводжується більш вираженими явищами невротизації особистості у вигляді іпохондричних, тривожно-депресивних, істероїдних і психастенічних розладів у порівнянні з пацієнтами без даного феномена.

  4. Позитивна динаміка показників добового моніторування АТ на тлі антигіпертензивної терапії у 85,1% випадків супроводжується покращенням психологічного статусу. Психокоригуючий вплив антигіпертензивної терапії може виявлятися і незалежно від наявності антигіпертензивного ефекту.

  5. Ефективність антигіпертензивної терапії та її позитивний вплив на психологічний профіль хворих на гіпертонічну хворобу зберігаються при тривалому безперервному лікуванні.

  6. Незадовільним результатам антигіпертензивної терапії сприяють вихідні зміни психологічного статусу, що характеризуються зниженням оптимізму та труднощами при міжособистісних контактах.

  7. Імовірність відмови від постійної антигіпертензивної терапії підвищується в хворих із психологічними особливостями, що свідчать про порушення соціально-психологічної адаптації, і молодих пацієнтів з більш легким перебігом захворювання.

Публікації автора:

  1. Психопатологические особенности личности больных гипертонической болезнью и их коррекция в процессе лечения эналаприлом. //Таврический медико-биологический вестник.–1999.-№ 1-2.-С.27-31.

  2. Психологические особенности лиц с "гипертензией белого халата". //Таврический медико-биологический вестник.-2001.-№ 3.-С.83-86.(у співавт. з Легконоговим О.В.)

Особистий внесок здобувача заключається в наданні ідеї статті, клінічному підборі хворих, проведенні ДМАТ, психологічного тестування пацієнтів, статистичної обробки та аналізі одержаних даних, підготовки статті до друку.

  1. Психологические предикторы неэффективности антигипертензивной терапии. //Таврический медико-биологический вестник.-2002.-№ 2.-С.139-142.

  2. Результаты длительной антигипертензивной терапии и динамика психологического статуса больных гипертонической болезнью. //Таврический медико-биологический вестник.-2002.-№ 4.-С.72-76.

  3. Психологические аспекты отказа от длительной антигипертензивной терапии. //Таврический журнал психиатрии.-2002.-№ 3(20).-С.62-64.

  4. Динамика артериального давления по данным суточного мониторирования и коррекция психологического статуса больных гипертонической болезнью при лечении эналаприлом. //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. КГМУ им. С.И.Георгиевского.–Симферополь.–2001.-Т.137,Ч.2.-С.172-175.(у співавт. з Легконоговим О.В.)

Особистий внесок здобувача заключається в клінічному підборі хворих, проведенні контролю за ефективністю терапії за допомогою добового моніторування артеріального тиску і психологічного тестування пацієнтів, статистичній обробці та аналізі одержаних даних, підготовці статті до друку.

  1. Оценка эффективности антигипертензивной терапии с учетом психологического статуса. //Современные аспекты реабилитации больных в условиях Сакского центрального военного клинического санатория: Сб. науч.-практ. работ.-Симферополь: Таврия-Плюс.-2002.-С.259-261. (у співавт. з Кубишкіним В.Ф., Легконоговим О.В.)

  2. Психологический статус больных гипертонической болезнью при различных показателях суточного профиля артериального давления. //Современные аспекты реабилитации больных в условиях Сакского центрального военного клинического санатория. Сб. науч.-практ. работ.-Симферополь: Таврия-Плюс,2002.-С.253-254.

  1. Психологические аспекты лечения эссенциальной гипертензии эналаприлом. //Некоронарогенні хвороби серця: сучасні підходи до класифікації, нові напрямки діагностики, лікування. Об’єднаний пленум кардіологів, ревматологів та кардіохірургів України з міжнародною участю: Тези доп.-Київ.-1999.-С.161-162.

  2. Динамика артериального давления и психологического статуса больных гипертонической болезнью при лечении эналаприлом. //Матеріали VI Конгресу кардіологів України: Тези наук. доп.-Київ: Моріон.-2000.-С.184.

  3. Особенности личности пациентов с "гипертензией белого халата". //Матеріали Української науково-практичної конференції "Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації Національної програми": Тези наук. доп.-Київ.-2002.-С.99. (у співавт. з Легконоговим О.В.)

  4. Психологические предикторы эффективности антигипертензивной терапии. //Матеріали Української науково-практичної конференції "Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації Національної програми": Тези наук. доп.-Київ.-2002.-С.65-66.(у співавт. з Кубишкіним В.Ф., Легконоговим О.В.)