Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Психологічні науки / Загальна психологія, психологія особистості, історія психології


Вовк Анна Олександрівна. Психологічні чинники екзистенціальної фрустрації особистості : дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. — Л., 2006. — 252арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 164-185.



Анотація до роботи:

Вовк А. О. „Психологічні чинники екзистенціальної фрустрації особистості”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено розгляду проблеми психологічної детермінації екзистенціальної фрустрації особистості. З’ясовано, що виникнення екзистенціальної фрустрації особистості залежить не від окремих індивідуально-психологічних характеристик, а від системного комплексного зв’язку сутнісних рис з особливостями спрямованості особистості.

Причина втрати життєвого сенсу може полягати в притаманній людині конфігурації сутнісних особистісних рис (низька доброзичливість, знижена сумлінність, закритість до нового досвіду, високий нейротизм), ставленні людини до самої себе, що виявляється в уявленні про власну неспроможність розв’язання життєвих проблем, у таких особливостях спрямованості особистості, як недооцінка творчості, пізнання, праці й розвитку як джерел життєвого сенсу, надання переваги матеріальним цінностям. Просторово-часова цілісність екзистенції, інтегрованість у соціальний простір, стійка позитивна Я-концепція, самоконтроль і потенціал подолання життєвих криз найбільше впливають на пошук і осягнення життєвого сенсу. Найважливішою інтегральною характеристикою, потрібною для набуття людиною життєвого сенсу, є властивість, яка охоплює відкритість досвіду і сумлінність у широкому їх розумінні. Гармонійний і узгоджений розвиток відкритості досвіду і сумлінності запропоновано називати відкритою сумлінністю, або гармонійною екстравагантністю особистості.

Розроблено програму групових психокорекційних занять з екзистенціально-фрустрованими особами, яку рекомендовано для застосування психологічними службами вищих навчальних закладів.

1. Виникнення екзистенціальної фрустрації особистості залежить не від окремих індивідуально-психологічних характеристик, а від системного комплексного зв’язку сутнісних рис з особливостями спрямованості особистості. Проведене емпіричне дослідження підтвердило гіпотезу щодо зв’язку почуття життєвої осмисленості з інтегральними особистісними характеристиками, а також можливість профілактики і подолання екзистенціальної фрустрації шляхом розвитку цих інтегральних характеристик. Осягнення сенсу життя залежить не від окремих особистісних рис, а від комплексу прагнень і особистісних механізмів, що забезпечують втілення цих прагнень у реальний життєвий вибір. Так формуються життєві модуси, які зумовлюють осягнення і повноту життєвого сенсу або переживання екзистенціальної фрустрації.

2. Причина екзистенціальної фрустрації може полягати у притаманній людині конфігурації сутнісних особистісних рис (низька доброзичливість, знижена сумлінність, закритість до нового досвіду, високий нейротизм), ставленні людини до самої себе, що виявляється в уявленні про власну неспроможність розв’язання життєвих проблем, в таких особливостях спрямованості особистості, як недооцінка творчості, пізнання, праці й розвитку як джерел життєвого сенсу, надання переваги матеріальним цінностям. Просторово-часова цілісність екзистенції, інтегрованість у соціальний простір, стійка позитивна Я-концепція, самоконтроль і потенціал подолання життєвих криз мають найбільший позитивний вплив на процес пошуку і осягнення життєвого сенсу.

3. Найважливішою інтегральною характеристикою, потрібною для набуття людиною життєвого сенсу, є властивість, яка поєднує відкритість досвіду і сумлінність у широкому їх розумінні, коли відкритість досвіду охоплює доброзичливість і

сприятливе ставлення до світу, людей і себе самого, а сумлінність розуміється не тільки як сила волі і здатність вибудовувати і втілювати ефективну життєву перспективу, але і надання переваги загальнолюдським, духовним цінностям. Цей гармонійний, узгоджений розвиток відкритості досвіду й сумлінності запропоновано називати відкритою сумлінністю, або гармонійною екстравагантністю екзистенції. За умови недостатнього розвитку цієї риси можна казати про існування небезпеки виникнення екзистенціальної фрустрації у даної особи.

4. Відкрита сумлінність підлягає цілеспрямованому розвитку і формуванню під час групових психокорекційних занять. Створену з цією метою програму занять рекомендовано для використання в роботі психологічних служб закладів вищої освіти в процесі профілактичної, консультативної, корекційної роботи із студентами, які переживають екзистенціальну фрустрацію.

5. На основі отриманих результатів теоретичного та емпіричного дослідження стає можливим визначення подальших шляхів дослідження психологічних чинників екзистенціальної фрустрації особистості. Визнано доцільним створення стандартизованої методики для вимірювання такої інтегральної особистісної властивості, як відкрита сумлінність. Варто звернути увагу на екзистенціальні фрустрації різних періодів життя людини. Необхідно дослідити питання гендерних відмінностей у формуванні і переживанні екзистенціальних фрустрацій. У подальшому передбачається розробка триваліших психокорекційних програм для досягнення значних позитивних особистісних зрушень.

Публікації автора:

  1. Вовк А. О. Апробація програми групових психокорекційних занять для профілактики і подолання екзистенціальної фрустрації у студентів // Педагогіка і психологія професійної освіти. – № 6. – 2005.–С.132–142.

    Вовк А. О. Духовність студентської молоді // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. Костюка АПН України. – 2003. – Т. 4, Ч. 6.–С.46–52.

    Вовк А. О. Екзистенціальна фрустрація та спрямованість особистості // Педагогіка та психологія професійної освіти. – 2002. – № 2.–С.147–155.

    Вовк А. О. Життєві модуси сучасних студентів // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. Костюка АПН України. – 2003. – Т. 1, Ч. 11.–С.98–101.

    Вовк А. О. Психокорекційна робота з екзистенціально фрустрованими особами // Педагогіка та психологія професійної освіти. – 2001. – № 4.–С.118–125.

    Вовк А. О. Психологічні чинники набуття життєвого сенсу // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. Костюка АПН України. – 2004. – Т. 4, Вип. 1.–С.67–75.

    Швець А. О. Психологічні чинники екзистенціальної фрустрації особистості // Наук. вісн. Львів.ун-ту. – 2000. – Вип. 2.–С.284–293.