Результати дисертаційного дослідження феномена політичної культури студентської молоді та її психологічних чинників дають підстави для таких висновків: 1. На основі теоретичного аналізу політичну культуру особистості визначено як сукупність політичних поглядів, переконань, цінностей, настанов особистості, поєднаних в індивідуальні когнітивні схеми сприйняття та відтворення політичної реальності, які визначають характер політичної поведінки, рівень та спрямованість політичної активності особистості. Психологічними особливостями політичної культури студентської молоді визначено, з одного боку, ті, що стосуються сфери її політичної свідомості (ідейно-політичні настанови та політичний ціннісний рівень свідомості), з іншого - особливості політичної поведінки молоді, її практичної залученості до суспільно-політичної діяльності. 2. В результаті емпіричного дослідження виявлено психологічні особливості політичної культури студентської молоді на сучасному етапі суспільно-політичного розвитку, які полягають у низькому рівні практично-дійової реалізації політичної культури молоді, відсутності адекватних поведінкових моделей реалізації політичної культури при досить високому ступені політичного інтересу й електоральної активності; у низькому рівні актуалізації політичного ціннісного рівня у структурі свідомості студентської молоді; у непослідовності і суперечливості актуалізації ідейно-політичних настанов. Структуру сучасних ідейно-політичних уподобань студентської молоді складають такі ідейні напрямки, як легітимний еколого-соціалізм, ліберальний націоналізм, догматичний консерватизм, поміркований націоналістичний консерватизм та суперечливий анархізм. Існує помітний розрив між актуалізацією політичних ціннісних орієнтацій на емоційному, когнітивному та дійово-практичному рівнях сприйняття, зменшення інтенсивності їхнього прояву на когнітивному рівні та незначну представленість на дійовому рівні. Основними видами політичної залученості серед політично активної студентської молоді є когнітивно-електоральна та дійово-практична залученість, а політичної мотивації – ціннісно орієнтована та інструментальна політична мотивація. 3. Визначено характер впливу особистісних параметрів (особливостей мотиваційно-потребової сфери, когнітивного стилю, стилю міжособистісної взаємодії, ціннісно-смислових орієнтацій) на формування та особливості прояву ідейно-політичних настанов, політичних ціннісних орієнтацій і політичної поведінки студентської молоді. Характер конкретного ідейного спрямування психологічно зумовлений поєднанням характеристик когнітивного стилю, стилю міжособистісної взаємодії та ціннісно-смислових орієнтацій, що дає змогу виділити психологічні типи прихильників існуючих політичних ідеологій серед студентської молоді. Основними психологічними детермінантами прояву політичного ціннісного рівня свідомості є не особливості мотиваційно-потребової сфери, когнітивного стилю та стилю міжособистісної взаємодії, а загальна структура ціннісних орієнтацій, у якій провідне місце посідають цінності соціального, етичного та пізнавального рівнів. 4. В результаті порівняльного аналізу особистісних характеристик політично активних і політично пасивних респондентів та емпірично виявлених психологічних типів політичної активності і пасивності встановлено їхні основні відмінності. Так, для політично активних респондентів характерним є переважання самостверджувальних та захисних тенденцій у мотиваційно-потребовій сфері, неактуалізованість базових потреб у відстоюванні власної позиції, в емоційній залученості, у глибинній прихильності на відміну від політично пасивних респондентів, серед яких актуалізація вторинних потреб є незначною. Головними відмінностями когнітивної сфери є переважання прагматичного когнітивного стилю політично активних респондентів порівняно з політично пасивними респондентами, для яких більш характерним є ідеалістичний когнітивний стиль. Стиль міжособистісної взаємодії політично активних респондентів характеризується більшою виразністю індивідуалістичних проявів, переважанням неконформних тенденцій порівняно з політично пасивними респондентами, для яких більш властивою є спрямованість на групову взаємодію, залежність від колективу. Характерними особливостями ціннісних орієнтацій політично активних респондентів є переважання цінностей пізнавального та етичного рівнів, а також загальна прагматична забарвленість ціннісних орієнтацій порівняно з групою політично пасивних респондентів. 5. Сучасні стилі політичної активності, які характеризуються своєрідним поєднанням чотирьох показників: ідейно-політичне спрямування, зміст політичного ціннісного рівня свідомості, особливості політичної поведінки (форми когнітивної, дійової залученості) та мотивація політичної поведінки, виявлено в результаті факторного аналізу. Вони мають таке політичне спрямування: дійово-інтенціональна політична активність ліберально-націоналістичного спрямування (характеризується високим рівнем когнітивної, ціннісної та дійової залученості), когнітивно-креативна політична активність націоналістично-ліберального спрямування (характеризується значним рівнем когнітивної та дійово-креативної залученості, маючи на меті втілення власних ідеалів і моделей політичного устрою), ідеалізовано-конформістська політична активність соціалістичного спрямування (характеризується переважанням пасивно-споглядального типу залученості і має на меті соціальну захищеність та належність до групи однодумців). Результати дослідження дають змогу окреслити перспективи подальших теоретичних і практичних розробок, що випливають із його контексту. Перспективними, зокрема, можуть стати лонгитюдні дослідження динаміки формування та прояву політичної культури студентської молоді, більш детальний аналіз когнітивно-рефлексивних механізмів її актуалізації, визначення особливостей прояву політичної культури у різних вікових, статевих, регіональних, професійних групах. |
