Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Психологічні науки / Соціальна психологія; психологія соціальної роботи


Кліманська Марина Борисівна. Психологічні чинники схильності молоді до соціального утриманства : дис... канд. психол. наук: 19.00.05 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. — Л., 2007. — 248арк. — Бібліогр.: арк. 177-193.



Анотація до роботи:

Кліманська М.Б. Психологічні чинники схильності молоді до соціального утриманства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія, психологія соціальної роботи. – Інститут соціальної та політичної психології АПН України, Київ, 2007.

У дисертаційному дослідженні конкретизовано дефініцію поняття соціального утриманства як специфічного ставлення до суспільства та до інших людей, що виявляється в установках особистості (“всі винні мені”) та її поведінці (“вимагаюча” поведінка).

Визначено та проаналізовано на теоретичному рівні соціально-психологічні чинники формування соціального утриманства: психологічні особливості політичного устрою, економічні чинники та характер взаємин в сім’ї.

Визначено та емпірично підтверджено психологічні чинники соціального утриманства: низький рівень розвитку особистісної зрілості, низька здатність до емпатії, суперництво як спосіб вирішення конфліктної ситуації, домінуючі ціннісні орієнтації – матеріально забезпечене життя, розваги, байдужість до щастя інших людей.

Запропоновано шляхи корекції соціального утриманства, представлено результати тренінгу зниження рівня схильності до соціального утриманства.

1. Соціальне утриманство є специфічним ставленням до суспільства та інших людей, що виявляється в установках особистості (“всі винні мені”) та її поведінці (“вимагаюча” поведінка). Специфікою соціального утриманства є його спрямованість на отримання максимальних вигод для себе, для реалізації власного життєзабезпечення, що досягається шляхом використання інших людей та суспільства загалом при найменших затратах і зусиллях зі свого боку.

Психологічною причиною виникнення соціального утриманства є механізм навченої безпорадності, завдяки якому людина перестає відчувати контроль за наслідками своїх дій та вимушена звертатися за допомогою до інших або підкорятися дії обставин.

2. До соціально-психологічних передумов розвитку соціального утриманства віднесено: політичні, економічні чинники та характер взаємин у сім’ї.

3. До психологічних чинників соціального утриманства належать: система життєвих переконань та відповідні психологічні характеристики особистості.

Встановлено, що характерними особливостями системи життєвих переконань осіб з високим рівнем схильності до соціального утриманства є: негативізація образу соціального світу, що включає в себе зневажливе ставлення до законів, переконання в зобов’язаності світу щодо індивіда, специфічні критерії справедливого поділу (“порівну” або “відповідно до потреб”).

Особам з високим рівнем схильності до соціального утриманства притаманні:

особистісні характеристики – маскулінність, депресивність, низький рівень розвитку здатності до емпатії, низький рівень толерантності;

стиль вирішення міжособистісних конфліктів – суперництво;

домінуючі ціннісні орієнтації – матеріально забезпечене життя, розваги, байдужість до щастя інших людей.

4. Виокремлено два типи соціального утриманства, що різняться між собою способом вирішення конфліктної ситуації:

активний – з переважанням суперницької позиції у вирішенні конфліктних ситуацій;

пасивний – з низьким рівнем суперництва.

Спільними ознаками цих двох типів соціального утриманства є негативне ставлення до соціального світу та низька громадська активність. Пасивний тип соціального утриманця характеризується більшим консерватизмом поглядів та переконаністю в зобов’язаності світу стосовно індивіда, прагненням до матеріально забезпеченого життя і розваг. Натомість у представників активного типу переважає зневажливе ставлення до соціальних норм, прагнення до маніпуляції ними, висока цінність особистої свободи.

5. Доведено, що для безробітних характерний високий рівень схильності до соціального утриманства. Психологічні чинники, що сприяють виникненню соціального утриманства серед безробітних, практично не відрізняються від чинників соціального утриманства молоді: негативне ставлення до соціального світу та до соціальних норм, суперництво як спосіб вирішення конфліктної ситуації.

6. З’ясовано, що рівень схильності до соціального утриманства учасників Помаранчевої революції був незначним. Виявлено залежність між віком респондента, статтю та рівнем схильності до соціального утриманства. Встановлено відмінності в мотивації перебування на Майдані та в особистому баченні перемоги залежно від рівня схильності до соціального утриманства.

7. Розроблено та апробовано психологічний тренінг зменшення рівня соціального утриманства, що передбачає: роботу з почуттям безпорадності, розвиток здатності до емпатії та толерантності, вирішення конфліктів, ознайомлення з навичками активізації громади. Цільовими групами для проведення цього тренінгу можуть бути: соціальні працівники, громадські діячі. Окремі блоки можуть бути використані при роботі з молоддю та безробітними.

Подальший розвиток досліджень з проблеми соціального утриманства вбачається нами в емпіричному вивченні визначених в ході дисертаційного дослідження соціальних чинників соціального утриманства. Цікавими були б дослідження економічних факторів формування соціального утриманства: вплив різних систем оплати праці на формування соціального утриманства у працівників, взаємозв’язок між різними способами надання матеріальної допомоги безробітним та їх рівнем схильності до соціального утриманства. На основі цих досліджень можна було б надати рекомендації щодо управління організаціями, покращити систему надання матеріальної допомоги, розробити спеціалізовані психокорекційні програми, спрямовані на підвищення рівня соціальної активності як працівників окремих організацій, так і безробітних, що перебувають на обліку в службах зайнятості.

Необхідними, на нашу думку, є також подальші теоретичні розробки проблематики соціального утриманства та вдосконалення інструментарію дослідження, який дозволив би виокремити різновиди соціального утриманства, що були виявлені під час нашого дослідження.

Публікації автора:

  1. Психологічні чинники соціального утриманства // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С. Костюка АПН України. – К.: 2003, т.V, ч.5 – 344 с. – С.152–156.

  2. Соціальне утриманство: психологічний погляд // Психологічні студії Львівського університету. – 2004. – Вип.1. – С.170–179.

  3. Соціальне утриманство і його потенційний вплив на трудову діяльність молоді // Молодіжна політика: проблеми та перспективи. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (26-27 квітня 2004р.) – Дрогобич: Вид-во “Коло”, 2004. – С.69–77.

  4. Соціальне утриманство як життєва стратегія особистості // Вісник Львівського університету. Серія: філософські науки. – 2004. – Вип. 6. – С.248–255.

  5. Психологічні особливості соціального утриманства у безробітних // Актуальні проблеми психології. Том.1.: Соціальна психологія. Організаційна психологія. Економічна психологія. – 2005. – Част.14. – С.16–20.

  6. Соціально-психологічні передумови розвитку соціального утриманства. // Проблеми гуманітарних наук. Наукове видання Дрогобицького державного педагогічного університету. Психологія. – 2005. – Вип.15. – С.85–94.

  7. Способи психологічної корекції соціального утриманства: аналіз результатів соціально-психологічного тренінгу // Актуальні проблеми психології. Том.І: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія.– 2005. – Част.16. – С.116–120.

  8. Теоретико-методологічні проблеми дослідження соціального утриманства // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. – 2005. – Вип.10. – Ч.ІІ. – С.167–174.

  9. Феномен Майдану: громадська активність проти соціального утриманства // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави. – 2005. – Вип.4. – С.137–145.

  10. Методика дослідження схильності до “вимагаючої поведінки” // Практична психологія та соціальна робота – 2006. – №5 (86). – С.1–5. (У співав. з Грабовською С.Л.).

  11. Соціальне утриманство: зовнішня обумовленість чи внутрішня детермінанта?// Психологічні проблеми суспільства епохи трансформації. Матеріали українсько-польської конференції. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003 – С.40.

  12. Психологічні особливості соціального утриманства у молоді // Тези звітної наукової конференції філософського факультету. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. – С.181–183.

  13. Психологічні передумови розвитку соціального утриманства // Тези І науково-практичної конференції для студентів та молодих вчених “Психологічні проблеми сучасності” – 24-25 квітня 2004 року – Львів: Видавничий центр філософського факультету, 2004. – С.17–19.

  14. Психологічні особливості соціального утриманства у безробітних // Тези звітної наукової конференції філософського факультету. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. – С.254–255.

  15. Взаємозв’язок соціального утриманства та психологічного здоров’я особистості // Психологічне здоров’я: проблеми та перспективи досліджень. Матеріали наукового семінару / Львів, 8 грудня 2005 р. – Львів, 2006. - С.28-30.

  16. Способи психологічної корекції соціального утриманства // Тези звітної наукового конференції філософського факультету. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – С.135–136.