1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми психологічних чинників сприйняття молоддю насильства у кінофільмах, що виявляється у визначенні структури, індивідуально-психологічних та статевих особливостей сприйняття кінонасильства, зв’язку останніх з базовими особистісними характеристиками. Це дозволяє виділити особистісні характеристики за наявності яких вплив екранного насильства на глядача є особливо небезпечним. 2. Аналіз результатів раніше проведених досліджень дозволяє констатувати зростання рівня агресивності поведінки під впливом перегляду сцен насильства. Проте зазначений вплив опосередковується сприйняттям побаченого. Отже, для пояснення впливу перегляду екранного насильства на поведінку глядача слід з'ясувати закономірності сприйняття екранного насильства, особистісні чинники зазначеного феномена. Останні комплексно не вивчались. Залишається недослідженою роль тих особистісних структур, що мають безпосереднє відношення до соціального сприйняття та соціальної поведінки особистості. 3. Встановлено, що структура сприйняття молоддю сцен насильства в художніх фільмах включає такі компоненти: рівень жорстокості сцени; осмисленість епізоду; реалістичність сцени; містичність сцени; переживання спровокованої переглядом агресії (ідентифікація з агресором, виникнення агресивних думок, почуттів, фантазій, бажань); співпереживання жертві; формування насильницької картини світу; задоволення від перегляду, що може бути пов'язане з переглядом цікавої сцени, переглядом недозволеного, прийняттям насильства. Чоловіки відрізняються більш позитивною реакцією на сцени насильства, схильністю до переживання задоволення від перегляду, реалістичним сприйняттям та схильністю до спровокованої переглядом агресії. Жінкам більшою мірою властива негативна загальна емоційна реакція на екранне насильство, чутливість до жорстокості, схильність до співпереживання жертві. 4. Виділено три типи сприйняття молоддю сцен насильства в кінофільмах. Перший тип відрізняється підвищеною чутливістю до насильства, негативним ставленням до нього, другий – відносно слабкою емоційною реакцією на насильство, яке не пробуджує сильних позитивних чи негативних емоцій, прагнення наслідувати. Третій тип характеризується низькою емоційною чутливістю до жорстокості, дуже вираженим позитивним ставленням та інтересом до насильства, схильністю переживати задоволення та агресивно реагувати у відповідь на демонстрацію екранного насильства. 5. До особливостей сприйняття екранного насильства, що є потенційно небезпечними, оскільки можуть сприяти прояву глядачем агресії після перегляду, належать: знижена емоційна чутливість до жорстокості; бачення відповідних сцен як реалістичних; схильність до ідентифікації з агресивним персонажем; схильність до виникнення агресивних думок, почуттів, фантазій внаслідок перегляду; переживання всіх форм задоволення від перегляду; формування насильницької картини світу. 6. Характер сприйняття насильства в художніх фільмах залежить від мотивації перегляду, ціннісних орієнтацій, ставлення до себе, властивостей п`ятифакторної моделі особистості та акцентуацій особистості. Так, загальне бажання дивитись художні фільми, що містять насильство, пов'язане з потенційно небезпечним в плані провокації поведінкової агресії сприйняттям останнього. Мотиви перегляду художніх фільмів, що містять насильство, що відображають безпосередню емоційну привабливість зображеного насильства, також пов'язані з потенційно небезпечним сприйняттям зазначеної кінопродукції, з бажанням знайомитись із нею. Особи, що орієнтуються на соціально позитивні цінності (моральні цінності, цінності саморегуляції, самоорганізації, продуктивної діяльності), відрізняються чутливістю до жорстокості, схильністю до співпереживання жертві насильства, низьким рівнем задоволення від перегляду та спровокованої побаченим агресії. Особи, що відрізняються позитивним ставлення до себе, чутливі до жорстокості, не схильні реалістично сприймати екранне насильство, отримувати задоволення від нього, ототожнювати себе з агресором та мати агресивні думки, переживання, фантазії внаслідок перегляду. Особи, що мають високий рівень прояву альтруїзму, рідше дивляться стрічки насильницького змісту, чутливі до жорстокості, схильні співпереживати жертві та не схильні отримувати задоволення від перегляду. Емотивна акцентуація обумовлює загальну непривабливість відповідної відеопродукції, чутливість до жорстокості, співпереживання жертві, зниження задоволення від перегляду. Тривожно-боязка акцентуація позитивно пов'язана з чутливістю до жорстокості. 7. Результати типологічного аналізу збігаються з результатами, отриманими на основі підходу аналізу рис. Так, три виділені типи сприйняття сцен насильства у художніх фільмах відрізняються за рядом особистісних характеристик. За цими характеристиками протилежними є чутливий до жорстокості тип та тип із потенційно небезпечним сприйняттям кінонасильства. Проміжне між ними місце посідає байдужий до екранного насильства тип. 8. Вплив мотивів перегляду, ціннісних орієнтацій, ставлення до себе, властивостей п`ятифакторної моделі особистості та акцентуацій особистості на характер сприйняття насильства в художніх фільмах опосередковується статтю. Проведена робота відкриває перспективи лонгітюдного дослідження ролі сприйняття екранного насильства у детермінації поведінкової агресії переглядом кінонасильства. Багаторічне лонгітюдне дослідження, що спирається на результати даної роботи, надасть можливість продемонструвати соціально значущі поведінкові наслідки перегляду насильства на екрані, що формуються під впливом індивідуальних особливостей сприйняття обговорюваної продукції, які, в свою чергу, детерміновані визначеними особистісними факторами. |
