Анотація до роботи:

Кляпець О.Я. Психологічні чинники вибору молодою людиною цивільного шлюбу – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 – соціальна психологія. Інститут соціальної та політичної психології АПН України, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню процесу формування шлюбно-сімейних стосунків. Показано, що здійснення оптимального вибору форми шлюбно-сімейних стосунків особистістю є передумовою задоволеності шлюбом. Встановлено, що для кожного типу особистості в залежності від її індивідуально-психологічних властивостей вибір однієї з форм шлюбно-сімейних стосунків є більш оптимальним. Виявлено, що психологічними чинниками здійснення молоддю оптимального вибору цивільного шлюбу є такі психологічні особливості як локус контролю, рівень розвитку рефлексії та спрямованість на самоактуалізацію обох партнерів. Показано, що розроблена тренінгова програма є ефективним шляхом розвитку здатності до здійснення оптимального вибору форми шлюбно-сімейних стосунків.

На основі теоретичного аналізу та узагальнення отриманого емпіричного матеріалу зроблено наступні висновки, що загалом підтверджують висунуті гіпотези, винесені на захист.

1. Шлюбно-сімейні стосунки як найважливіша сфера життєдіяльності особистості складають її життєвий простір, визначаючи якість життя, слугуючи полем для особистісної самореалізації. Життєвий вибір, до якого включаються вибір шлюбного партнера та вибір форми шлюбу, визначається сукупністю шлюбних мотивів, які поділяються на чотири групи: емоційно-етичні мотиви, мотиви самореалізації, мотиви обов’язку та мотиви дефіциту. Шлюбні мотиви цивільного та традиційного шлюбів є різними, але провідним мотивом, характерним для обох форм шлюбу, є кохання (входить до групи емоційно-етичних шлюбних мотивів), яке при поєднанні зі спільністю інтересів значно збільшує стабільність шлюбу.

2. Відсутність юридичного оформлення цивільного шлюбу як більш-менш тривалого союзу між неодруженим чоловіком та незаміжньою жінкою, що викликає меншу регламентованість взаємостосунків подружжя та менш чіткі сімейні межі, є чинником, який спричинює, з одного боку, меншу стабільність шлюбу, а з іншого, передбачає готовність партнерів до постійної роботи над собою та своїми взаєминами. Отже, роль суто психологічних умов збереження цивільного шлюбу є вирішальною.

3. Дослідження студентів, що увійшли до різних груп, виокремлених за шлюбно-сімейними вподобаннями, показало, що існує стійкий зв’язок між вибором форми шлюбно-сімейних стосунків і певними властивостями особистості: група студентів, які віддають перевагу цивільному шлюбу, має більш високі показники рівней розвитку рефлексії, інтернальності і спрямованості на самоактуалізацію, ніж група студентів, які віддають перевагу традиційному шлюбу.

4. На основі аналізу шляхів вибору форми шлюбу ми можемо говорити про наявність певних типів особистості, які обирають цивільний шлюб. Перший тип – це особистість, характеристиками психологічного простору якої є автономність, відкритість та відповідальність, що відрізняється зрілістю, високим рівнем спрямованості на самоактуалізацію, живе “тут і тепер”, приймаючи відповідальність за те, яким чином розгортається її життя, якими є її взаємостосунки з шлюбним партнером: така особистість вільно творить шлюбно-сімейні стосунки, змінюючи їх відповідно до своїх цінностей, поглядів, бажань та потреб, поважаючи себе і Іншого. Другий тип – особистість, для психологічного простору якої властиві залежність, закритість та неприйняття відповідальності. Дії цієї незрілої особистості стереотипні, ригідні, вона не сприймає зміни ззовні, не готова змінюватися внутрішньо, не вміє гнучко реагувати, боїться ризикувати, не довіряє людям, ще більше не довіряє собі, не впевнена в собі, живе або в минулому, прокручуючи невдачі, або в майбутньому, малюючи образи можливих страждань, що підсилює тривожність. Третій тип: цивільний шлюб як спробу обирають особистості, якісними характеристиками психологічного простору яких є автономність, відкритість та безвідповідальність. Такі особистості свідомо не хочуть брати на себе відповідальність за сімейні стосунки, при цьому вони автономні і гарно розуміють себе.

5. Офіційний шлюб обирають два типи особистості. До першого типу входять залежні, закриті, безвідповідальні особистості, для яких шлюб – спасіння від відчуття власної неповноцінності, вияв безсилля перед обставинами. Вони схильні перекладати відповідальність за себе і стосунки на партнера, намагаються юридичною реєстрацією шлюбно-сімейних стосунків прив’язати партнера, заглушити страх залишитися на самоті. Другий тип - це автономні, відкриті та відповідальні особистості, для яких соціальні норми і існуючі в суспільстві стереотипи є інтеріоризованими і перетвореними на власні цінності. Вони приймають їх, але не є їх догматиками, виявляють зрілість, креативність та спрямованість до успіхів в їх межах.

6. Оптимальний вибір форми шлюбу – це такий вибір, що забезпечує задоволеність результатом. Психологічними особливостями особистостей, що перебувають в цивільному шлюбі і задоволені ним, є розвинена рефлексія, спрямованість на самоактуалізацію та інтернальний локус контролю. Отже, рівень розвитку рефлексії, рівень спрямованості на самоактуалізацію, локус контроля є чинниками здійснення оптимального вибору цивільного шлюбу, а середні та високі показники розвитку цих психологічних особливостей в обох партнерів є умовою задоволеності ним.

7. Оптимальним вибором форми шлюбно-сімейних стосунків є вибір такої форми шлюбу, що найповніше задовольняє потреби особистості, відповідає її психологічним властивостям, сприяє особистісному розвиткові. Передумовами здійснення оптимального вибору форми шлюбно-сімейних стосунків, що є його характеристиками, виступають: рефлексія всієї ситуації вибору, усвідомлення власних індивідуально-психологічних особливостей, шлюбно-сімейних вподобань та уявлень; прийняття відповідальності по відношенню до вибору та всіх його наслідків; самостійність, автономність у прийнятті рішення щодо форми шлюбу.

8. Авторська програма групової роботи “Стань автором власного життя” є адекватним засобом розвитку психологічних особливостей особистості, необхідних для здійснення свідомого життєвого вибору, у тому числі і вибору оптимальної форми шлюбно-сімейних стосунків: рефлексії, локусу контроля, спрямованості на самоактуалізацію та її компонентів (орієнтації у часі, креативності, автономності, спонтанності і т.і.).

9. Проведений якісний та кількісний аналіз отриманих даних дозволяє стверджувати, що такий засіб психологічної допомоги у здійсненні молоддю оптимального вибору форми шлюбно-сімейних стосунків, як програма “Стань автором власного життя”, ефективно виконує завдання розвитку рефлексії, інтернального і спрямованості на самоактуалізацію. Наявні позитивні зрушення підтверджують, що завдання розвитку здатності молоді до здійснення оптимального вибору шлюбно-сімейних стосунків та сприяння особистісному розвиткові розроблена нами програма виконує. Додатковими результатами програми є усвідомлення учасниками, якими їх бачать інші, якими вони є насправді, оцінка того, наскільки самостійно прийнятим є ідеальне “Я” учасників, розвиток навичок самоаналізу, розвиток вмінь диференціювання і виразу своїх почуттів, розширення досвіду спілкування.

Отже, для кожного типу особистості в залежності від її психологічних властивостей вибір однієї з форм шлюбно-сімейних стосунків є більш бажаним. Психологічними чинниками вибору цивільного шлюбу, що дозволяють йому бути оптимальним, є такі індивідуально-психологічні особливості особистості як розвинута рефлексія, інтернальний локус контролю та достатньо висока спрямованість на самоактуалізацію.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми психологічного вивчення цивільного шлюбу та вибору саме цієї форми шлюбно-сімейних стосунків. Зокрема, глибшого вивчення чекають фактори, які блокують здатність до здійснення оптимального вибору шлюбно-сімейних стосунків. Потребують подальшої розробки та вдосконалення конкретні методи розвитку здатності до майбутнього здійснення оптимального вибору форми шлюбно-сімейних стосунків ще у старшому шкільному віці. Очевидно, є сенс запроваджувати різні за змістом та спрямованістю тренінги у залежності від характеру, рівня мотивації та віку учасників. Пошук відповідей на ці питання і є предметом нашої подальшої роботи над проблемою.

Публікації автора:

1. Психологічні особливості вибору цивільного шлюбу як форми подружніх стосунків // Психологічні перспективи. Вип.2, 2002. – С.90-97

2. Особистість в історичній динаміці шлюбно-сімейних стосунків // Вісник Харківського університету. Серія “Психологія”, 2002, №550 (Матеріали IV Міжнародних читань “Психологія в сучасному вимірі: теорія та практика”). – С.107-112

3. Індивідуально-психологічні особливості вибору громадянського шлюбу студентами // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб.наук.праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. – К.: 2002, т.IV, ч.7. – С.96-103

4. Вибір молоддю цивільного шлюбу як можливість вирішення деяких проблем у шлюбно-сімейних стосунках // Молодёжь и общество: пути решения проблем: Сб. науч. Трудов в 2-х томах / Сост. И науч. Ред. – проф. В.Н.Соколов. – Одесса: ИСЦ, 2001. – Т. ІІ. – C.51-55

5. Вплив психологічних особливостей особистості молодої людини на вибір нею цивільного шлюбу // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України. / За ред. Максименка С.Д. – К.: 2004, т.VІ, вип.1. – С.176-182

6. Тренінг як метод психологічної допомоги молоді у здійсненні оптимального вибору форми шлюбу // Теорія та досвід застосування тренінгових технологій у практичній психології: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Київ, 22 листопада 2003 р. / За наук. ред. Л.І.Мороз. – К.: КІВС, 2003. - С.160-165