1. Проведено теоретичний аналіз маніпулятивних впливів у міжособовій взаємодії. Окреслено зміст поняття “маніпуляція”, суб’єкт та об’єкт маніпулятивного впливу, загальні механізми психологічного впливу, психологічні засоби та інструменти розгортання маніпулятивної атаки. Визначено психологічні ознаки успішного (для суб’єкта впливу) маніпулювання особистістю: наявність ініціатора та адресата маніпулятивного впливу; наявність прихованих цілей комунікативної взаємодії на боці ініціатора маніпулятивного впливу; неадекватне сприйняття (нерозуміння) мотивів та цілей взаємодії на боці адресата; наявність поведінкових реакцій адресата, відповідних прихованим цілям ініціатора, а не власним цілям адресата маніпуляції. 2. Показано, що у юнацькому віці, а саме серед студентської молоді, різного роду маніпуляції становлять значну частину від усіх форм взаємодії, що переживається молоддю як негативний факт їхнього соціального існування. Всі студенти вважають, що вони є постійними об’єктами маніпулювання з боку викладачів, батьків чи товаришів, але себе вони визнають ініціаторами маніпуляцій значно рідше. Характерно, що студенти вважають, що ними маніпулюють переважно у прагматично орієнтованих техніках, а вони самі апелюють до гедоністично орієнтованих технік. Встановлено, що репертуар засобів виявлення маніпулятивних намірів у студентському середовищі є недостатнім для ефективної протидії маніпулятивним намірам. Паралельно з цим студентська молодь виражає значне бажання до відкритого та позитивного спілкування, але вказує на відсутність необхідних для цього умінь та навичок. 3. Розроблено модель психологічних механізмів розкриття особистістю маніпулятивних намірів, яка складається з таких послідовних компонентів: відчуття дискомфорту у процесі спілкування – виникнення тривожності – аналіз цілей та мотивів спілкування – встановлення відповідності/ невідповідності емоційних та когнітивних компонентів спілкування – виявлення прихованого наміру. Визначено загальні стратегії особистісного захисту від маніпулятивного впливу, серед яких провідне місце посідає перетворення нападу у нову форму емоційної нейтралізації ситуації: вияснення сутності справи; конструктивна критика; здійснення непередбачуваних оригінальних вчинків та дій; уникнення; відмова від виконання вимог маніпулятора. Моделлю психологічного механізму протидії маніпулятивним намірам є позитивна неманіпулятивна установка, яка являє собою цілісний стан суб’єкта міжособистісного спілкування, його цілісну неманіпулятивну спрямованість на позитивне емоційне ставлення до людей, позитивний зворотній зв’язок, позитивну оцінку та схвалення, позитивне конструктивне вирішення конфліктів. 4. Отримані результати зумовили мету і завдання формуючих заходів, які спрямовувались на оволодіння студентами системою психологічних засобів виявлення та протидії маніпулятивним намірам. Розроблено та апробовано методику формування у студентів психологічних механізмів виявлення та протидії маніпулятивним намірам, яка передбачає послідовне оволодіння студентами такими навичками спілкування, як: позитивне емоційне ставлення до людей, позитивний зворотній зв’язок, позитивна оцінка та схвалення, позитивне конструктивне вирішення конфліктів. Оволодіння особистістю системою психологічних засобів виявлення та протидії маніпулятивним намірам призводить до зниження психологічної напруги та до підвищення відкритості й толерантності людини у міжособистісному спілкуванні, що дозволяє особистості залишатися чесною та щирою, здатною бачити та розуміти себе й інших, мати власну думку на різноманітні події та ситуації, вміти відчувати, проявляти непідробний інтерес до життя, бути вільною і разом з тим відповідальною, а також прагнути подолати труднощі і жити в гармонії зі світом. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою можливих моделей психологічних механізмів виявлення та протидії маніпулятивним намірам у міжособовій взаємодії між іншими соціальними групами, а також в інших групах комунікативних ситуацій, де відбувається маніпулятивний вплив на людину. |
