Анотація до роботи:

Журавльова Л.П. Психологічні основи розвитку емпатії людини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. - Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д. Ушинського, Одеса, 2008.

У дисертації досліджуються методолого-теоретичні питання розвитку емпатії людини. На засадах синтезу принципів природничонаукової та гуманітарної психології обґрунтовується авторська концепція розвитку емпатії. Емпатія розглядається як системне явище в метасистемі «людина-світ», що має структурні (рівні відображення емпатогенної ситуації і відповідні їм види емпатії), динамічні (механізми розвитку і форми емпатії), функціональні (емпатійні ставлення та їх типи) та хронологічні (вік) характеристики і біопсихосоціодуховну природу.

Докладно розглянуто структурно-динамічні моделі виокремлених видів емпатії – натуральної, елементарної, особистісно-смислової та трансфінітної. Доведено, що емоційне перемикання є базовим психологічним механізмом мікрогенези емпатії, а також виділені інстинктивні, рефлекторні, особистісні й трансцендентні механізми її динаміки, охарактеризована типологія емпатійних ставлень.

Виявлено філогенетичні передумови емпатійності людини, досліджено особливості й закономірності її онтогенезу в умовах продуктивного (нормального) і деструктивного (аномального) розвитку особистості, представлено результати порівняльного аналізу вивчення особливостей вікового розвитку емпатії на основі авторських методик.

Теоретично визначені й експериментально виявлені психофізіологічні, індивідуально-психологічні, типологічні та соціокультурні чинники емпатійного розвитку особистості.

Представлено програму психологічного сприяння актуалізації, корекції та розвитку емпатії особистості й описано її апробацію з учнями молодшого шкільного віку.