Проведений теоретичний аналіз розробленості проблеми мотивації у зарубіжній та вітчизняній психолого-педагогічній літературі дозволив визначити і обґрунтувати концептуальні положення, закладені у зміст проведеного дослідження:
мотивацію будь-якого виду діяльності слід розглядати як складову складного системного утворення – мотиваційної сфери особистості, структура якої визначається проекціями основних систем життєдіяльності (поточного життєзабезпечення, особистісного розвитку, навчальної діяльності, соціальної взаємодії, професійного становлення); дослідження мотивації навчальної діяльності студентів значною мірою обумовлено вибором вихідної освітньої парадигми. Вибір особистісно-діяльнісного підходу як методологічної основи дослідження дозволяє органічно поєднати дві лінії онтогенезу: особистісного розвитку майбутнього професіонала і професійного становлення особистості в процесі навчання у ВНЗ; в контексті неперервної освіти завданням освітньої і виховної діяльності вищої школи стає не лише безпосереднє навчання студентів, а формування психологічних механізмів (в першу чергу мотиваційних основ) подальшого професійного розвитку особистості; розгляд проблеми мотивації навчальної діяльності доцільно проводити з позицій системної методології, згідно з якою для того, щоб дослідити систему слід вийти за її межі і розглядати внутрішньо-системні події у контексті детермінант, які задаються більш загальними системами; у процесі дослідження будь-якої мотиваційної складової слід вивчати не лише ізольовані, відокремлені один від одного види мотивів, а і їх складні, інтегративні комплекси. Розгляд специфіки професійної діяльності інженерів-педагогів довів наявність двох смислоутворюючих чинників: інженерного і педагогічного спрямування. Це обумовлює наявність якісних особливостей мотивації як професійного вибору, так і поточної навчальної діяльності студентів відповідного профілю. Мотивація навчальної діяльності студенті є складним системним утворенням, структурні компоненти якого виникають на перетині різноманітних системних проекцій. Це породжує явище полідетермінованості, тобто наявності в мотиваційній структурі навчальної діяльності різнопланових детермінант. До основних детермінант навчальної діяльності (а отже пізнавальної активності) студентів, крім пізнавальних інтересів, віднесено систему професійної діяльності, систему соціальних відносин, систему загальної життєдіяльності. Відповідні системні проекції на навчальну діяльність можуть бути представлені через критерії:
ставлення студентів до безпосередніх складових процесу навчання (окремих навчальних предметів, конкретних форм і методів роботи, видів навчальної діяльності); ставлення студентів до навчальної діяльності у цілому в контексті інших видів діяльності; ставлення студентів до професійної діяльності в цілому (мотиви професійного вибору) та її окремих аспектів; ставлення студентів до інших учасників процесу навчання на горизонтальному (інші студенти) і вертикальному (викладачі) рівнях; ставлення студентів до майбутніх суб’єктів професійної діяльності (учнів); ставлення студентів до значущих компонентів життєдіяльності, рейтинг навчальної і професійної діяльності у загальній системі життєвих цінностей; професійна позиція як складна диспозиційна структура, результат особистісної інтеграції первинних мотивів навчальної і професійної діяльності. Дослідження основних детермінант навчальної діяльності, професійної підготовки з’ясувало ряд особливостей і тенденцій розвитку мотиваційної сфери студентів, у тому числі:
розкрито особливості професійного вибору студентів за умов наявності у смислі професійної діяльності двох значущих детермінант: інженерного і педагогічного спрямування. З’ясовано загальні тенденції, індивідуальні і гендерні особливості професійного вибору, доведено, що за традиційних умов навчання педагогічна складова має тенденцію до зниження; визначено ступінь дієвості окремих мотивів навчальної діяльності студентів, підтверджено суттєві зміни, що відбуваються в системі мотивів навчальної діяльності, як позитивного характеру (зниження впливу інших осіб, підвищення ролі внутрішньої мотивації, мотивів особистісного розвитку), так і негативного (зниження мотивів соціальної значущості професії, переважання егоцентричних мотивів); розкрито вплив на мотивацію навчальної діяльності студентів окремих педагогічних дій, прийомів. Експериментально підтверджено, що лише органічна єдність особистісного і діяльнісного підходів забезпечує надійні мотиваційні основи навчальної діяльності за умов домінування на початкових етапах навчання діяльнісних основ мотивації, які організуються та ініціюються з боку викладача, з передачею у подальшому активності та ініціативи вже підготовленої до самодетермінації особистості студента; виявлено значущі для майбутньої професійної діяльності орієнтації студентів: на взаємодію або результат, домінування або співробітництво. Показано, що в системі індивідуальних детермінант майбутньої професійної діяльності студентів більшою мірою представлені мотиви професійного егоцентризму (прагнення до домінування і самоствердження) в ситуаціях взаємодії з іншими суб’єктами; доведено, що за традиційних умов навчання недостатньо ефективно відбувається розвиток інтегративних утворень: соціальної зрілості та професійної позиції майбутніх інженерів-педагогів. Виходячи з обраної вихідної методологічної позиції про органічну єдність особистісно-діяльнісного підходу, висловлено припущення, що включення у навчальну діяльність студентів завдань, спрямованих на реалізацію мотиваційного впливу на учнів, буде сприяти оптимізації індивідуальних мотивів навчальної діяльності і професійної підготовки, формуванню інтегративної якості - професійної педагогічної позиції. Відповідно до цього, розроблена і реалізована програма формуючого експерименту, котра містить завдання засвоєння алгоритму роботи за мотиваційною технологією, теоретичного осмислення сутності мотивуючого впливу педагога на учнів, формування позитивного ставлення до мотиваційної складової педагогічної діяльності, формування відповідних навичок і умінь.
6. Експериментально підтверджено, що у процесі реалізації визначеної програми експериментальної роботи, яка охоплює аудиторні заняття, самостійну роботу студентів і педагогічну практику, виявлені: підвищення рівня готовності студентів до реалізації мотивуючого педагогічного впливу (прямий ефект), певні об’єктивно доцільні зміни у мотиваційній сфері студентів, та підвищенні рівня і показників особистісної зрілості більш ефективне становлення загальної педагогічної позиції (опосередкований ефект). 7. Доведено, що ряд мотивів навчальної діяльності є досить консервативними і не піддалися формуючому впливу. Це визначає наступні напрями дослідження, що містять завдання виявлення сенситивних періодів розвитку окремих мотивів і мотиваційної сфери особистості в процесі професійної підготовки в цілому, розширення проведеного дослідження на інші спеціальності і спеціалізації, вивчення мотивів навчальної діяльності і життєвих планів студентів альтернативної вищої школи, тих, хто навчається на дистанційній основі і т. ін. Рішення цих і багатьох інших актуальних проблем мотивації навчальної діяльності студентів буде сприяти підвищенню ефективності професійної підготовки спеціалістів з вищою освітою. |