Аналіз психологічної літератури свідчить про те, що проблеми юнацького віку досить детально розроблялися в радянській психології. Зміни, що відбулися в суспільстві, наклали відбиток на формування особистості старшокласників і зокрема на їх уявлення про майбутнє. Співставлення результатів нашого дослідження з одержаними раніше результатами свідчить про існування суттєвих відмінностей в образі майбутнього юнаків та дівчат, які жили при соціалізмі, та сучасних юнаків та дівчат.
Відмінності в образі майбутнього зумовлюються насамперед змінами в зовнішній ситуації: змінилися вимоги, які ставить суспільство перед молоддю, а умови сучасного життя кардинально відрізняються від умов життя 20-30 років назад. Соціально-економічна ситуація в суспільстві описується шерегом авторів як несприятлива, “психогенно-напружена”. Суспільна криза відображається в масовій психології як “руйнування надій”, незадоволеність життям, зниження віри в завтрашній день, безвихідь. Соціалістична система давала молоді гарантії у забезпеченні майбутнього: безкоштовне навчання, працевлаштування, практична рівність у матеріальному стані громадян та ін. Сучасна ситуація ставить молодь перед необхідністю рішуче розв’язувати проблеми власного майбутнього без урахування потреб суспільства та інших людей. Це відбивається і на особливостях образу майбутнього сучасних старшокласників. Майбутнє усвідомлюється сучасними старшокласниками як найгостріша проблема. Це відбувається внаслідок виникнення протиріччя між суб’єктивно бажаним (наміром побудувати своє життя певним чином) і об’єктивно можливим (умови і можливості, що надаються нині суспільством, державою). Усвідомлення юнаками і дівчатами перепон, які можуть виникнути при реалізації ними значущих подій в майбутньому (вступ до вузу, працевлаштування тощо), позначається на їхньому ставленні до свого майбутнього: майбутнє переживається старшокласниками як проблема. Подібні узагальнення були зроблені і в зарубіжних дослідженнях, що свідчить про те, що сприймання майбутнього як проблеми є загальною характерною рисою юнацького віку незалежно від місця проживання (регіон, країна). У більшості юнаків та дівчат емоційне ставлення до майбутнього є тлом, необхідним для нормального планування майбутнього, тобто виконує активно-пристосувальну функцію. Однак частина молодих людей (близько 30% вибірки) мають високу міру переживання майбутнього як проблеми. Вони гостро переживають труднощі й перепони, які можуть виникнути при реалізації ними значущих намірів в майбутньому. Образ майбутнього юнаків та дівчат має такі особливості: У часовій перспективі старшокласників значно переважає далека перспектива – початок дорослого життя. Найбільша кількість очікувань юнаків та дівчат припадає на третє десятиріччя життя (це такі життєві події, як працевлаштування, створення сім’ї тощо). Змістова наповненість образу майбутнього випускників школи відрізняється переважанням орієнтацій на себе, своє особисте життя, яке вони розглядають як головну цінність. Вони мало замислюються про свою участь у житті суспільства, з іншого боку, вони не розраховують на підтримку держави. Тема майбутнього є емоційно значущою для старшокласників. Опис майбутнього у старшокласників з високою мірою переживання майбутнього як проблеми нагадує набір формальних ознак “вдалого життя”, які, по суті, не пов’язані між собою, не відображають внутрішніх прагнень, здібностей і схильностей молодих людей. Відсутність уявлень про способи реалізації бажаного також характерна для молодих людей з високою мірою переживання майбутнього як проблеми. Молоді люди з різною мірою переживання майбутнього, як проблеми, показали відмінності за такими параметрами як рівень усвідомленості цілей, відповідність цілей внутрішнім особливостям, а не зовнішнім ознакам престижу, сформованість уявлень про способи реалізації своїх цілей.
Уявлення про майбутнє у старшокласників з великого міста і старшокласників з малого міста має подібні та відмінні риси. Загальні закономірності сприймання майбутнього зумовлені тим, що респонденти належать до однієї вікової категорії і однієї культури: вони є українцями і проживають в місті. Відмінності уявлень про майбутнє ми пов’язуємо з особливостями процесу соціалізації у великому і малому містах.
Виявлено такі відмінності образу майбутнього у старшокласників великих та малих міст: відмінності у суб’єктивній значущості змістових характеристик образу майбутнього: уявлення про майбутнє старшокласників з малого міста більшою мірою ідеалізовані та орієнтовані на думку соціуму, плани випускників школи з великого міста конкретні, стереотипні, спрямовані на себе; для старшокласників з великого міста більшою мірою характерне планування майбутнього на найближчий рік, а для старшокласників з малого міста – міркування про цінності; старшокласники з великого міста бачать своє майбутнє, насамперед, „комфортним”, а випускники з малого міста – „великим і прекрасним”. Старшокласники з великого і малого міста оцінюють сучасну соціальну ситуацію радше як стабільну, ніж нестабільну; темп життя старшокласники з великого міста вважають швидким, старшокласники з малого міста – середнім. 6. Міра переживання майбутнього, як проблеми, опосередкована такими детермінантами, як особливості образу майбутнього і міра гармонійності, позитивності Я-концепції молодих людей. Чим вища позитивність Я-концепції, тим нижча міра переживання суб’єктом майбутнього як проблеми. Юнаки та дівчата, що мають високу працездатність, адекватну самооцінку, здатність відстоювати свою точку зору і високі комунікативні здібності, переживають своє майбутнє як проблему меншою мірою, ніж їхні ровесники з низькою працездатністю, низькою самооцінкою і низьким рівнем розвитку комунікативних здібностей. Крім того, було виявлено, що міра переживання майбутнього, як проблеми, зростає при підвищенні рівня особистісної тривожності. Таким чином, у ході дослідження було виконано поставлені завдання: виявлено характерні риси образу майбутнього у старшокласників, проаналізовано спільні та відмінні риси образу майбутнього у сучасних старшокласників та образу майбутнього старшокласників, що жили за соціалістичної системи. Виявлено спільні та відмінні риси уявлень про майбутнє у старшокласників з великого і малого міста, а також у юнаків та дівчат, з’ясовано міру переживання молодими людьми майбутнього, як проблеми, і доведено, що ця міра (висока, середня, низька) опосередкована особистісними особливостями юнаків та дівчат. Перспективою подальших досліджень є аналіз динаміки уявлень про майбутнє у підлітковому та юнацькому віці, а також вивчення специфічних рис образу майбутнього у випускників вузів. |
