Анотація до роботи:

Лук'яненко Т.Н. Психологічні особливості прояву амбівалентності особистості в ранньому юнацькому віці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню змісту, ролі, вікових та статевих особливостей прояву особистісної амбівалентності, її структури, критеріїв, показників, пошуку шляхів та засобів впливу на зниження інтенсивності цієї риси в ранньому юнацькому віці. У роботі представлений аналіз науково-теоретичних концепцій та підходів до вивчення проблеми особистісної амбівалентності у зарубіжній та вітчизняній психології, розкриті вікові особливості її прояву. Визначено структуру (мотиваційний, афективно-когнітивний, поведінковий компоненти) особистісної амбівалентності в ранній юності, критерії її діагностування (мотивація афіліації, фрустраційна інтолерантність – толерантність, агресивність – доброзичливість) та рівні прояву (низький збалансований; середній розбалансований; високий дезінтегрований). Розроблено та апробовано психокорекційну програму зі зниження інтенсивності даної риси особистості старшокласників через активізацію механізмів психокорекції (позитивна дезінтеграція, часткова інтеграція, глобальна вторинна інтеграція). На основі аналізу результатів впровадження програми доводиться її ефективність як системи впливу на інтенсивність особистісної амбівалентності та актуалізацію особистісного зростання учнів раннього юнацького віку.

Ключові слова: особистісна амбівалентність, особистість раннього юнацького віку, мотивація афіліації, фрустраційна інтолерантність, фрустраційна толерантність, агресивність, доброзичливість, механізми психокорекції особистісної амбівалентності, психологічні та художні засоби психокорекції.

У дисертаційному дослідженні представлено вирішення проблеми амбівалентності особистості учнів раннього юнацького віку: розкрито сутність цієї риси, психологічні особливості її структурних компонентів, критерії діагностування, рівні прояву, механізми впливу на зниження її інтенсивності, динаміку її ієрархічної структури та особливості, а також обґрунтовано та апробовано систему засобів психологічного впливу на зниження інтенсивності прояву особистісної амбівалентності старшокласників.

1. Амбівалентність особистості є важливою складовою її внутрішнього світу. Ми визначаємо амбівалентність як особистісну рису, що проявляється у співіснуванні рівних за силою взаємовиключних протилежностей у мотивації, когніціях, афектах та поведінці відносно зовнішнього чи/та внутрішнього світу. Особистісна амбівалентність проявляється в будь-яких ситуаціях конкордантно (гармонійно), дискордантно (негармонійно) чи патологічно. Зважаючи на те, що в сучасних суспільних умовах постійно підвищується рівень особистісної амбівалентності, стає необхідним дослідження даного психічного утворення та шляхів впливу на нього.

2. Вивчення особливостей прояву амбівалентності особистості в ранньому юнацькому віці є важливим з огляду специфіки даного вікового періоду як проміжного етапу від дитинства до дорослості та впливу цього феномена на психічне здоров'я, особистісне зростання учнів. Розвиток особистості старшокласників може відбуватися конструктивно або деструктивно залежно від інтенсивності прояву даної риси особистості. Особистісна амбівалентність старшокласників є діалектичною єдністю змістовних та динамічних компонентів, що мають специфічні показники та прояви у ранньому юнацькому віці.

3. Структура особистісної амбівалентності в ранній юності включає в себе мотиваційний, афективно-когнітивний та поведінковий компоненти. Критеріями і показниками її прояву є мотивація афіліації (мотиви прагнення прийняття та страху знехтування), фрустраційна інтолерантність – толерантність (емоційна нестійкість, невідреагованість під впливом фрустраторів-цінностей та фрустраторів-суб'єктів), агресивність – доброзичливість (спонтанність агресії, нездатність її стримувати, задоволення від заподіяння шкоди). Особистісна амбівалентність у ранньому юнацькому віці проявляється на трьох рівнях: конкордантно-збалансованому низькому, дискордантно-розбалансованому середньому та дискордантно-дезінтегрованому високому. Конкордантний низький рівень характеризується збалансованою мотивацією афіліації (високий рівень мотиву прагнення прийняття і низький рівень мотиву страху знехтування), фрустраційною толерантністю (емоційна стійкість та відреагованість під впливом фрустраторів-цінностей і фрустраторів-суб'єктів), доброзичливістю в поведінці (агресія проявляється при захисті вітальних потреб, особистість здатна стримувати її й не відчуває задоволення від неї). Дискордантному рівню (середньому та високому) властиві розбалансована або дезінтегрована мотивація афіліації (наявність інтенсивного мотиву страху знехтування при низькій або високій інтенсивності мотиву прагнення прийняття), фрустраційна інтолерантність (емоційна нестійкість та невідреагованість під впливом фрустраторів-цінностей і фрустраторів-суб'єктів) та агресивність (спонтанність агресії, нездатність її стримувати, отримання задоволення або почуття провини від заподіяння шкоди).

4. Індивідуальні особливості особистісної амбівалентності пов'язані зі статтю та віком досліджуваних. За отриманими результатами у юнаків старших класів низький рівень особистісної амбівалентності виражений менше, а високий – більше, ніж у дівчат. Аналіз динаміки прояву особистісної амбівалентності показав, що зміни від 10-х до 11-х класів мають тенденцію до збільшення високого і зменшення низького рівнів, проте вони є статистично недостовірними.

5. У старшокласників домінує дискордантний (середній та високий) рівень особистісної амбівалентності. Він проявляється у високому страху знехтування, емоційній нестійкості, невідреагованості під впливом фрустраторів, спонтанності агресії, нездатності її стримувати, задоволенні від заподіяння шкоди. Цей факт, а також відсутність значущої позитивної динаміки у проявах амбівалентності особистості викликали необхідність психокорекційної роботи з учнями старших класів для зниження інтенсивності даної риси. Ефективним шляхом оптимізації цього процесу виявилась активізація засобами психологічного впливу таких механізмів психокорекції особистісної амбівалентності: позитивна дезінтеграція – часткова інтеграція – глобальна вторинна інтеграція.

6. Дотримання принципів єдності та послідовності етапів, системності, диференційованості, інтегративності засобів впливу, комплексності у використанні методів психокорекційної роботи забезпечувалось поєднанням різних форм роботи (заняття психологічного гуртка, уроки української літератури, індивідуальні бесіди, консультації), які сприяли усвідомленню особливостей амбівалентності особистості та засвоєнню засобів зниження її інтенсивності в мотиваційній, афективно-когнітивній, поведінковій особистісних сферах через активізацію психокорекційних механізмів.

7. Позитивна модальність якісних змін у рівнях прояву показників особистісної амбівалентності характеризується зменшенням мотиву страху знехтування та підвищенням мотиву прагнення прийняття; розвитком фрустраційної толерантності, яка проявляється у формуванні емоційної стійкості, відреагованості негативних переживань під впливом фрустраторів-цінностей та фрустраторів-суб'єктів; розвитком доброзичливості (зниження спонтанності агресії, вміння її стримувати, відсутність задоволення від заподіяння шкоди). Отримані після психокорекційної роботи в експериментальній групі результати дали можливість статистично достовірно констатувати, що в учнів цієї групи конкордантний низький рівень прояву особистісної амбівалентності є домінуючим над дискордантними рівнями, тоді як у контрольній групі зміни виявилися статистично недостовірними.

На підставі отриманих результатів були сформульовані рекомендації для вчителів і шкільних психологів. Вони стосуються врахування вікових і статевих особливостей прояву особистісної амбівалентності у ранньому юнацькому віці; використання психокорекційного впливу бібліотерапії для зниження особистісної амбівалентності; активізації її психокорекційних механізмів (позитивна дезінтеграція, часткова інтеграція, глобальна вторинна інтеграція).

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми особистісної амбівалентності. Подальшої розробки потребують такі її аспекти, як створення психодіагностичних методик дослідження, вивчення видів, умов та особливостей функціонування особистісної амбівалентності впродовж життєвого шляху, виявлення індивідуальних, статеворольових та інших особливостей, що й буде предметом нашого подальшого наукового пошуку.

Публікації автора:

1. Лук'яненко Т.Н. Проблема амбівалентності в психоаналітичних теоріях особистості // Психологія. Збірник наукових праць. Випуск 2(5). - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 1999. - С.29-33.

2. Лук'яненко Т.Н. Психологічні особливості дискордантної амбівалентності особистості // Практична психологія та соціальна робота. - 2001.- №1.- С.25-26.

3. Лук'яненко Т.Н. Психологічні особливості дискордантної амбівалентності особистості // Практична психологія та соціальна робота. - 2001.- №2.- С.26-28.

4. Лук'яненко Т.Н. Особливості психокорекції амбівалентності особистості старшокласників // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К.: 2001. - Т.ІІІ, ч.6. - С.225-230.

5. Лук'яненко Т.Н. Вивчення статевих особливостей афективно-когнітивного компоненту особистісної амбівалентності в ранньому юнацькому віці // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К.: 2002. - Т.ІV, ч.6. - С.130-135.

6. Зелінська Т.М., Лук'яненко Т.Н. Діагностика амбівалентності особистості старшокласників // Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К.: НПУ, 2001. - Випуск 40. - С.213-216.

7. Лук'яненко Т.Н. Психокорекція конативного компоненту амбівалентності особистості старшокласників // Економіка освіти: Збірка наукових праць НДЦ “Економіка вищої освіти” НДІ Вищої освіти АПН України. - Т.1. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - С.241-246.

8. Лук'яненко Т.Н. Подолання амбівалентності особистості в юнацькому віці // Актуальні проблеми юридичної психології: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - К.: РВВ КІВС, 1999. - С.79-80.

9. Лук'яненко Т.Н. Психологічні особливості амбівалентності в юнацькому віці // Особистість і трансформаційні процеси у суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти: Матеріали ІІІ Харківських Міжнародних психологічних Читань. Ч.3. - Х., 1999. - С.99-102.

10. Зелінська Т.М. Лук'яненко Т.Н. Гуманізм і амбівалентність особистості // Матеріали 5-ї Міжнародної науково-практичної конференції “Творчість як спосіб буття дійсного гуманізму”: Ч.1. - К.: НТУУ “КПІ”, 1999. - С.59-61.

11. Лук'яненко Т.Н. Психокорекція різних видів амбівалентності особистості у ранньому юнацькому віці // Психолого-педагогічні проблеми на рубежі тисячоліть: саморозвиток особистості: Збірник наукових праць за результатами міжнародної науково-практичної конференції. - Хмельницький: Технологічний університет Поділля, 2001. - С.114-119.

Лук'яненко Т.Н. Психологічні особливості прояву амбівалентності особистості в ранньому юнацькому віці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. - Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню змісту, ролі, вікових та статевих особливостей прояву особистісної амбівалентності, її структури, критеріїв, показників, пошуку шляхів та засобів впливу на зниження інтенсивності цієї риси в ранньому юнацькому віці. У роботі представлений аналіз науково-теоретичних концепцій та підходів до вивчення проблеми особистісної амбівалентності у зарубіжній та вітчизняній психології, розкриті вікові особливості її прояву. Визначено структуру (мотиваційний, афективно-когнітивний, поведінковий компоненти) особистісної амбівалентності в ранній юності, критерії її діагностування (мотивація афіліації, фрустраційна інтолерантність – толерантність, агресивність – доброзичливість) та рівні прояву (низький збалансований; середній розбалансований; високий дезінтегрований). Розроблено та апробовано психокорекційну програму зі зниження інтенсивності даної риси особистості старшокласників через активізацію механізмів психокорекції (позитивна дезінтеграція, часткова інтеграція, глобальна вторинна інтеграція). На основі аналізу результатів впровадження програми доводиться її ефективність як системи впливу на інтенсивність особистісної амбівалентності та актуалізацію особистісного зростання учнів раннього юнацького віку.

Ключові слова: особистісна амбівалентність, особистість раннього юнацького віку, мотивація афіліації, фрустраційна інтолерантність, фрустраційна толерантність, агресивність, доброзичливість, механізми психокорекції особистісної амбівалентності, психологічні та художні засоби психокорекції.