У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми прояву егоцентризму молодшого школяра у взаємодії з ровесниками, розкрито психологічні особливості, вікову динаміку та статеві відмінності прояву особистісного егоцентризму молодшого школяра, розроблено та експериментально апробовано соціально-психологічний тренінг з розвитку децентрації, рефлексії та емпатії молодшого школяра. Егоцентризм – це певна міра зосередженості індивіда на самому собі, на власних думках, інтересах, яка проявляється у семантичному змісті сфери свідомості та має відношення до орієнтування і регуляції соціальної поведінки особистості під час взаємодії з іншими людьми та неспроможність індивіда, зосередженого на власних інтересах, змінити вихідну пізнавальну позицію по відношенню до певного об’єкта, думки чи уявлення призводить до порушення взаємовідносин між людьми та стає причиною неефективної взаємодії при виконанні спільної діяльності. Особистісний егоцентризм у соціально-психологічному значенні є властивістю особистості, яка проявляється під час спілкування та спільній діяльності з оточуючими людьми і має специфічне змістове забарвлення. Особистісний егоцентризм є фіксованою установкою людини на власних думках, хвилюваннях, уявленнях, діях, цілях, якостях тощо. Він є виразом індивідуально-психологічних особливостей особистості й відображається у поведінці, міркуваннях, семантиці мови у вигляді еготизму. Причини виникнення егоцентризму пов’язані з особливостями виховання та навчання дитини в сім’ї та школі. Розвитку егоцентризму сприяє підлаштовування батьків і близьких до дитини, що може стати основою для формування егоцентричного типу особистості, який характеризується її спрямованістю на саму себе, свій внутрішній світ, а оточуючі люди повинні задовольняти всі її бажання, враховувати її думки і наміри. Для дитини молодшого шкільного віку все більш значущими стають її ровесники, тому від характеру спілкування і взаємин з ними та іншими людьми залежить ступінь прояву її егоцентризму. Внаслідок недостатньо розвинутих навичок взаємодії з ровесниками у молодших школярів домінує сильний ступінь прояву особистісного егоцентризму з першого по четвертий клас. Власну позицію вони вважають єдино правильною, намагаються нав’язати її іншим і виключають існування інших позицій, що призводить до виникнення непорозумінь та конфліктів з однолітками.
У взаємодії з ровесниками більшість молодших школярів демонструють сильний ступінь екстравертованої форми особистісного егоцентризму, намагаються авторитарно нав’язати свою думку іншому, своєю поведінкою провокують конфліктні ситуації, демонструють власну зверхність та перевагу над іншими. При цьому виявляють лише зовнішню активність відносно спільного завдання. Інформація, яку намагаються донести до ровесника, носить спонукальний характер і найчастіше проявляється у вигляді наказів. Під час розмови вони перебивають партнерів по спілкуванню, прагнуть домінувати, давати неаргументовану експресивну оцінку іншим або подіям, виявляють впертість, що ускладнює стосунки з ровесниками та не сприяє успішному виконанню спільного завдання. Сильний ступінь інтровертованої форми особистісного егоцентризму при взаємодії з ровесниками демонструє досліджуваних. Встановлено, що ця форма егоцентризму утруднює спілкування з ровесниками. Учні з такою формою реагування під час взаємодії з однолітками досить часто ображаються на них, при цьому навмисно мовчать, не виявляючи свої почуття, не пояснюючи причини образи або ж, навпаки, навмисно приховують власну точку зору. В групах, досліджуваних з яскраво вираженою інтровертованою формою егоцентризму переважають нейтральні стосунки, байдужість або ж взагалі відсутній інтерес до того, що відбувається. Вивчення мовленнєвої форми егоцентризму молодшого школяра – еготизму засвідчило домінування його високого рівня у першокласників та зниження у третьому класі. Аналіз динаміки еготизму протягом молодшого шкільного віку свідчить, що з віком та набуттям соціально-психологічної компетенції має місце тенденція стабілізації середнього рівня еготизму. Існує тісний зв'язок між еготизмом та екстравертованою формою особистісного егоцентризму. Виявлено вікову динаміку та статеві відмінності егоцентризму семантичної сфери свідомості особистості. Для дітей молодшого шкільного віку домінуючим є середній рівень егоцентричної спрямованості особистості, менш представлений високий та низький рівні. Це свідчить про те, що егоцентризм сам собою повністю не зникає та не трансформується в децентрацію. Встановлено гендерні відмінності у проявах егоцентризму. Середньоарифметична величина егоцентризму, що відображає ступінь орієнтації особистості на себе, у дівчаток більша, ніж у хлопчиків протягом всього молодшого шкільного віку. Егоцентризм особистості молодшого школяра впливає на рівень його емоційної чутливості та особливості емоційного реагування, цей вплив загалом є негативним. В залежності від ступеня вираженості особистісного егоцентризму емоційний відгук молодшого школяра на переживання іншої людини суттєво різниться, а загальний рівень емпатії корелює з особистісним егоцентризмом. Існує взаємозв'язок між особистісним егоцентризмом та особистісними якостями молодшого школяра. Особистісний егоцентризм справляє досить помітний вплив на такі якості особистості як: залежність – незалежність; оптимізм – песимізм; відповідальність – безвідповідальність; практичність – непрактичність; впевненість – невпевненість; рішучість – нерішучість. Кореляційний аналіз засвідчив суттєвий зв'язок між такими показниками особистісних факторів, як впевненість у собі, збудливість, самоконтроль, незалежність, нерішучість, непрактичність і особистісним егоцентризмом під час взаємодії з ровесниками. Корекція егоцентризму молодших школярів у взаємодії з ровесниками досягається за допомогою розвитку рефлексії та емпатії, як базових механізмів децентрації. Розвиток цих механізмів можливий за умови використання активних методів навчання, зокрема соціально-психологічного тренінгу, завдяки якому формуються навички активного слухання та конструктивного спілкування з ровесниками. Тренінг допомагає долати комунікативні бар’єри. Соціально-психологічний тренінг засвідчив можливість розвитку аналізу і зворотнього зв’язку, адекватності сприйняття дитиною самої себе й ровесника, що сприяє поліпшенню її взаємодії з ним.
Проведене психолого-педагогічне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми егоцентризму молодшого школяра. Його результати можуть стати основою поглибленого вивчення явища егоцентризму та особливостей його проявів у навчальній діяльності учнів не лише молодшого шкільного віку, але і підліткового та юнацького. Нагальною є розробка нових психодіагностичних методик дослідження егоцентризму, а також профілактичних та корекційних методів і прийомів його подолання. |
