Узагальнення результатів дисертаційного дослідження, присвяченого розв’язанню проблеми розвитку професійного мислення майбутніх вчителів початкової школи, дає підставу сформулювати такі висновки: 1. Теоретико-психологічний аналіз розробленості проблеми розвитку професійного мислення у вітчизняній і зарубіжній літературі дозволив визначити й обґрунтувати поняття «професійне мислення вчителя початкової школи» як інтегроване психологічне утворення мотиваційних, змістовно-операційних, рефлексивно-самооцінювальних ознак у спрямованості особистості на виявлення, осмислення й вирішення професійних завдань, пов'язаних з навчанням і розвитком молодших школярів. Як психологічні особливості розвитку професійного мислення розглядаємо динаміку та специфіку взаємодії позначених його структурних компонентів. 2. На констатувальному етапі експериментального дослідження визначені динамічні та змістові характеристики розвитку професійного мислення майбутніх вчителів початкової школи, виявлені особливості прояву структурних компонентів та специфіка їх взаємозв'язків у загальній структурі професійного мислення. Доведено, що змістом критеріально-орієнтовної основи розвитку структурних компонентів професійного мислення можуть виступати: професійна спрямованість, ставлення до навчально-професійної діяльності, прагнення до навчально-професійних досягнень (мотиваційний компонент); загальноінтелектуальний рівень розвитку особистості, системність, обсяг професійних знань, умінь, повнота операційного складу (змістовно-операційний компонент); усвідомленість здійснюваної діяльності; вияв особистої відповідальності за навчально-професійні досягнення, адекватність дій самооцінки й самоконтролю результатам вирішення завдань (рефлексивно-самооцінювальний компонент). Експериментальне вивчення розвитку професійного мислення підтвердило висунуту гіпотезу про те, що професійне мислення майбутнього вчителя початкової школи є інтегративним утворенням, ефективність формування якого забезпечується розвитком його компонентів у цілісній структурі. 3. Експериментально обґрунтовано можливість оптимізації процесу розвитку професійного мислення майбутнього вчителя початкової школи в єдності складових компонентів шляхом упровадження психолого-дидактичної технології, що відображає практичну реалізацію психолого-педагогічних умов розвитку професійного мислення майбутніх вчителів початкових класів. Підтверджено, що надійні психологічні основи цього розвитку забезпечує органічне поєднання задачного й особистісно-діяльнісного підходів до організації навчальної діяльності студентів. Проведений моніторинг динаміки змін у розвитку професійного мислення майбутніх учителів початкових класів свідчить про істотні зрушення як у самих компонентах, так і в загальному рівні розвитку професійного мислення. Позитивні зрушення спостерігаються і в контрольній, і в експериментальній групах, але в першій ці зрушення не так яскраво виражені. В експериментальній групі найбільш значимі перерозподіли відбулися на всіх рівнях: з низького на середній і вищий за середній, із середнього на вищий за середній і високий рівні, при цьому частка студентів з високим рівнем професійного мислення й рівнем вищий за середній становить близько 75%, у той час як у контрольній групі цей показник дорівнює приблизно 41%. 4. Результати проведеного дослідження та їх аналіз дозволили обґрунтувати ряд методичних рекомендацій щодо можливих напрямків розвитку професійного мислення майбутніх учителів початкових класів. До них належать: – необхідність формування професійного мислення в цілісній системі навчально-виховного процесу ВНЗ, у цілеспрямованій навчальній діяльності, орієнтованій на розвиток у єдності найбільш значимих структурних компонентів професійного мислення; – проектування процесуальних моделей навчання з урахуванням психологічних особливостей розвитку професійного мислення, що забезпечують безперервний загальнокультурний, особистісний і професійний розвиток індивіда; – використання потенціалу всіх навчальних дисциплін для активізації розумової діяльності студентів. Проведеним дослідженням не вичерпується все різноманіття проблем, пов'язаних із психологічними особливостями розвитку професійного мислення. Перспективи подальшого дослідження бачимо у визначенні розвивальних функцій, синергетичності тих навчальних дисциплін, які безпосередньо “обслуговують” розвиток структурних компонентів професійного мислення. Особливо значущим у поглибленні цієї проблеми повинен стати дослідницький пошук різних моделей і стилю розвитку професійного мислення, спрямований на саморозвиток творчих здібностей майбутніх учителів. |