1. Здійснений теоретичний аналіз процесу самовизначення особистості свідчить, що самовизначення – це сторона соціалізації, в якій індивід набуває готовності до самостійної діяльності на основі усвідомлення і співвіднесення суспільних вимог, власних потенційних та наявних здібностей, комплексу внутрішніх умов, та, разом з цим, набуває здатності до самостійного прийняття рішень відносно важливих життєвих цілей, які мають сенс як для самого суб'єкту, так і для суспільства. Встановлено, що вимірювальну модель досліджуваного конструкту самовизначення можна представити за допомогою системи психологічних індикаторів, якими є три головні компоненти: мотиви, ціннісні орієнтації та самооцінка як здатність до усвідомлення своїх потреб, можливостей, здібностей, вимог суспільства й готовності діяти в суспільній системі координат. Розроблено методичний комплекс дослідження індивідуальних відмінностей самовизначення через основні психологічні індикатори, який складається з методики визначення орієнтації на управлінську діяльність; методики з самовизначення через самооцінку своїх бажань, можливостей, здібностей і вимог суспільства; методик з визначення мотивації досягнення і афіліації та ціннісних орієнтацій. Всі застосовані методики були досліджені на “надійність-узгодженість” і мають високі показники за Л.Кронбахом. Доведено, що психологічні індикатори конструкту самовизначення статистично значуще пов’язані між собою, що є емпіричним свідченням спільного характеру чинників, які стоять за ним. Так, найбільша кореляція (коефіцієнт кореляції Пірсона для двох множин змінних) між множиною показників мотиваційних шкал Мехрабіана та сукупністю показників 10 мотиваційних типів Шварца склала 0.538 (Р < 0.004), між набором індикаторів самооцінки та множиною показників мотиваційних шкал Мехрабіана – 0.737 (Р < 0.012), між показниками індикаторів самооцінки та показниками 10 мотиваційних типів Шварца– 0.947 (Р < 0.001). 2. Виявлено характерні особливості усвідомлення жінками своїх потреб, можливостей, здібностей, вимог суспільства та готовності діяти в суспільній системі координат, які виявляються в несформованій структурі “хочу” і “можу”, що містять бажання, прагнення, усвідомлення своїх наявних і потенційних можливостей щодо власної самореалізації. Це доводять і низькі показники за методикою з визначення орієнтації на управлінську діяльність. Такий висновок є свідченням того, що “скляні стелі” на шляху до управлінських посад у жінок є соціально-психологічним феноменом, дію якого можна послабити, впливаючи на механізм цілепокладання жінок, орієнтованих на управління. Встановлено, що процес самовизначення жінок, орієнтованих на управлінську діяльність, відбувається в першу чергу через усвідомлення себе як особистості у спілкуванні з іншими і наданні переваги афіліативним якостям; а вже потім через усвідомлення себе як професіонала, де головну роль відіграють такі якості як відповідальність та інновативність. В якості вимог, які висуває до них суспільство, орієнтовані на управління жінки в процесі самовизначення відзначають твердість і самостійність. В останню чергу визначаються вимоги суспільства, пов’язані з гендерною приналежністю. 3. Характерною рисою самовизначення жінок, орієнтованих на управлінську діяльність, є більш високий пріоритет цінностей “авторитет”, “суспільний порядок”, “безпека нації”, “мир на землі”, “повага до традицій”, “творчість”, “соціальна справедливість”, “бути поміркованим”, “бути амбітним”, “охороняти навколишнє середовище”, “бути здоровим”, “бути розумним”, “бути чесним”, “бути великодушним”. Найменший пріоритет для орієнтованих на управління жінок мають ,зокрема, такі цінності, як “влада”, “допомагати іншим”, “бути безрозсудливо сміливим”. На рівні узагальнених мотиваційних типів спостерігається високе присвоєння орієнтованими на управління жінками узагальнених цінностей альтруїзму, універсалізму, безпеки та досягнення. Характерними особливостями мотиваційної компоненти самовизначення орієнтованих на управлінську діяльність жінок є вища мотивація досягнення успіху та менша притаманність страху відторгнення групою у порівнянні з жінками, не орієнтованими на управлінську діяльність. Статистично значущими ефектами гендерної належності є схожість орієнтованих на управління жінок в межах своєї гендерної групи (і студентів, і професійних менеджерів) за мотиваційними типами “Альтруїзм”, “Універсалізм”. Статистично значущими ефектами орієнтації на управління є схожість орієнтованих на управлінську діяльність жінок і чоловіків за мотиваційними типами “Безпека”, “Досягнення”. Подальшу перспективу дослідження ми вбачаємо у застосуванні системного підходу в розробці моделі особистісного самовизначення жінок-майбутніх менеджерів як цілісного структурованого підходу. Основний зміст дисертаційної роботи відображено у наступних публікаціях автора: Корнєв М.Н., Щербатюк Б.А. До проблеми соціального самовизначення жінок, орієнтованих на управлінську діяльність // Вісник Харківського університету.-Харків, 2000.- № 498.- С. 60-63. Щербатюк Б.А. Вплив самооцінки на самореалізацію особистості // Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень. Тези доповідей Четвертої Міжнародної конференції молодих науковців.- Київ, 2001.- С. 47 Щербатюк Б.А. Самовизначення людини як реалізація її суспільної сутності // Проблема особистості в науці: результати та перспективи досліджень. Тези доповідей П’ятої Міжнародної конференції молодих науковців.- Київ, 2002.- С. 24. Щербатюк Б.А. Психологічні особливості професійної та соціальної активності жінки // Тези доповідей. Випуск 5, частина1.- Івано-Франківськ, 2000.- С. 194. Щербатюк Б.А. Структурні елементи самовизначення особистості // Вісник Харківського університету. – Харків, 2002.- № 539.- С.158-160. Щербатюк Б.А. Результати дослідження особливостей соціального самовизначення жінок, орієнтованих на управлінську діяльність // Вісник Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка.-Київ, 2003.- № 19.- С 45-49. Щербатюк Б.А. Визначення орієнтації на управлінську діяльність як необхідна умова ефективного менеджменту // Вісник Харківського університету.- Харків, 2002.- № 550. - С.339-342.
|
