Анотація до роботи:

Житарюк В.І. Психологічні передумови розвитку моральності молодших школярів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, 2008.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню та експериментально-діагностичному вивченню структурно-динамічних показників сформованості психологічних передумов морального розвитку учнів початкових класів.

У дисертаційній роботі експліковано психодинамічні показники моральної сенситивності молодших школярів, розширено уявлення про структурно-функціональну трансформацію Я-концепції дітей у хронометричних межах досліджуваного віку, конкретизовано глибинно-психологічний зміст механізму ідентифікації в процесі засвоєння моральних норм, уточнено суть гендерних відмінностей емоційного інтелекту, розкрито специфіку самовизначення особистості в умовах спільної діяльності як передумов розвитку моральності молодших школярів; акцентовано увагу на взаємозв’язок стилю педагогічного спілкування з рівнем морального розвитку вихованців.

Отримані у дисертаційній роботі результати дозволяють зробити такі висновки, що мають науково-практичну цінність:

1. Моральність як результат засвоєння соціальних норм індивідом проявляється в добровільному їх дотриманні у повсякденній поведінці та характеризується такими рисами, як усвідомленість, суб’єктивна значущість, культурна відповідність, спонтанність і вчинкова доцільність, що має різну міру сформованості впродовж молодшого шкільного віку.

2. Теоретично обґрунтовано й емпірично діагностовано такі психологічні передумови розвитку моральності молодших школярів: 1) глибинно-психологічні механізми моральної самоідентифікації; 2) моральний зміст гендерних настанов і ціннісних переваг; 3) емоційний інтелект; 4) рефлексія власних моральних рис; 5) характер Я-концепції, що визначається співвіднесенням образів Я-бажаного і Я-наявного; 6) поведінкові тенденції морального самовизначення; 7) стиль педагогічного спілкування як провідна соціально-психологічна детермінанта морально-психологічних новоутворень особистості дітей цього віку.

3. Було констатовано переважний вплив демонстративної та соціально схвалюваної моральної самоідентифікації як глибинно-психологічних механізмів розвитку моральності молодших школярів, що символізує їх сенситивність до інтеріоризації соціальних норм й адаптивну щодо наявного соціокультурного середовища тенденцію.

4. Встановлено значуще переважання індивідуалістичної та колективістської спрямованості свідомості і незначну вираженість асоціальної спрямованості дітей молодшого шкільного віку, що вказує на відносний баланс сепарації від дорослих родинного кола й інтеграції в колективі ровесників. Частка дифузної спрямованості до кінця вікового періоду поступово зменшується.

5. Значущі гендерні відмінності психологічних передумов розвитку моральності стосуються емоційного інтелекту: дівчатка більше орієнтуються на моральний зміст поведінки і здатні тонше диференціювати емоційні стани.

6. Відзначено зростання суб’єктивної значущості сумлінності як особистісного репрезентанта моральної інстанції „совість” упродовж молодшого шкільного віку та зростання здатності до колективістського самовизначення на рубежі 9 – 10 років.

7. Встановлено структурні трансформації Я-концепції молодших школярів: травматична деструкція самооцінки в першому класі змінюється встановленням оптимального балансу між Я-бажаним і Я-наявним у ІІ-му і ІІІ-му класах; на час завершення початкової школи відбувається зростання самоповаги, впевненості у собі та самоприйняття.

8. Підтверджено, що фасилітуючий стиль педагогічного спілкування справляє позитивний вплив на розвиток передумов моральності молодших школярів, на відміну від контролюючого, директивного.

Перспективним напрямком дослідження психологічних передумов розвитку моральності в молодшому шкільному віці є порівняльне лонгітюдне вивчення взаємозв’язку стилів сімейного виховання і педагогічного спілкування з внутрішньоособистісними чинниками морального й ціннісно-орієнтаційного змісту, що дозволить вийти на розробку науково обґрунтованих прикладних програм стимулювання й оптимізації цього процесу.

Публікації автора:

1. Житарюк В.І. Феноменологічні кореляти моральної сенситивності молодших школярів // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. – К.: Главник, 2005. – Вип. 26, в 4-х томах, том 2. – С. 77 – 81.

2. Житарюк В.І. Самосвідомість як інтегральний чинник розвитку моральної сенситивності // Вісник Прикарпатського університету. Філософські і психологічні науки. – Івано-Франківськ: Плай, 2006. – Вип. ІX. – С. 90 – 96.

3. Житарюк В.І. Особливості моральних суджень молодших школярів // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т. ІХ, част. 6. – К., 2007. – С. 148 – 153.

4. Житарюк В.І. Особливості розвитку совісності у дітей молодшого шкільного віку // Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південного наукового Центру АПН України. – 2007. – № 6 – 7. – С. 13 – 16.

5. Житарюк В.И. Основные понятия и задачи нравственного воспитания личности // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції „Науковий потенціал світу ’2004” 1 – 15 листопада. – Том 53. – Психолого-виховні проблеми розвитку особистості. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 16 – 20.

6. Житарюк В.І. Роль класного колективу у формуванні моральних якостей молодшого школяра // Матеріали ІII Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень ’2004” 21 – 30 червня. – Том 2. – Психологія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 26 – 28.

7. Житарюк В.І. Специфіка розвитку моральної свідомості молодших школярів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції „Сучасний соціокультурний простір 2005”. Ч. 2. – К.: МЕГАНОМ, 2005. – С. 52 – 53.