У дисертації презентується теоретичне узагальнення та експериментальне вивчення психологічних тенденцій розвитку моральних цінностей підлітків, зокрема обґрунтовано та досліджено процес лібералізації моральних цінностей особистості підліткового віку, рівні розвитку моралі (об’єктивний, об’єктивно-суб’єктивний та суб’єктивний), виявлено критерії і рівні нормативної, емоційної та поведінкової емансипації як умов активізації процесу лібералізації, вивчено особливості моральної рефлексії та саморефлексії як механізмів розвитку процесу лібералізації. 1. Провідними у підлітковому віці стають процеси розвитку моралі, становлення морального «Я» особистості, відокремлення її від батьківської нормативно-ціннісної системи та формування власної системи моральних цінностей. 2. У процесі морального зростання у підлітковому віці визначаються такі провідні психологічні тенденції, як лібералізація моральних цінностей особистості та її емансипація від батьків. Лібералізація моральних цінностей - це складний, двосторонній процес. По-перше, підліток здатний та прагне до звільнення від норм, догм, стереотипів, які йому пропонувалися або нав’язувалися дорослими, особливо батьками та вчителями, протягом попередніх років. По-друге, підліток намагається побудувати власну систему моральних цінностей, яка йому зрозуміла та пережита ним. Отже, особистість у підлітковому віці стає активним, діяльним суб’єктом у сфері морального розвитку. Процес емансипації виступає психологічною тенденцією і, водночас, умовою процесу лібералізації моральних цінностей підлітків та диференціюється на три види: нормативний, емоційний і поведінковий. Підліток прагне позбавитися дитячої емоційної залежності від батьків, набути свободи, відповідальності у нормативно-ціннісній та поведінковій сферах. Механізмами активізації лібералізації моральних цінностей особистості підліткового віку виступають особистісна, інтелектуальна та соціальна рефлексії, які переплітаючись, взаємодіючи та взаємодоповнюючи одна одну, сприяють появі більш високого її рівня - моральної рефлексії та саморефлексії. 3. Система норм та цінностей молодших підлітків зазнає вагомого впливу нормативно-ціннісної системи дорослих. Підлітки цього віку переважно ще користуються нормами та персоніфікованими зразками батьків та вчителів. Однак, у них починає виникати критичне ставлення до моральної системи дорослих, яке носить, як правило, ще неусвідомлений характер. Така тенденція може визначатися у зростаючому негативізмі та небажанні підкорятися авторитарному стилю спілкування вчителів та батьків. Разом із цим для молодших підлітків значущим залишається ставлення до них представників дорослої спільноти, а також втілення у свій особистісний простір морально-етичних цінностей, які складають нормативно-ціннісну систему батьків та вчителів. Мораль старших підлітків знаходиться на вищому щабелі її трансформації з об’єктивного рівня у суб’єктивний. Водночас, підлітки цього віку відмічають суттєву залежність від нормативно-ціннісної системи однолітків, зокрема представників референтної групи та однокласників. 4. Для молодших підлітків значущими є схвалення їх поведінки дорослими, моральні й альтруїстичні ціннісні орієнтації (дружба, любов, допомога оточуючим тощо). Останні залишаються важливими й для старших підлітків, однак провідною цінністю їх особистісної позиції стає відповідальність за власну поведінку. Крім того, домінантними цінностями учнів цього віку є наявність мети та смислу життя, самостійність, свобода та незалежність. На перший план виходять емоційні та довірливі взаємини з однолітками, тоді як побудова теплих взаємин з дорослими переміщується на другий план. 5. Нормативна, емоційна та поведінкова емансипація від дорослих знаходиться на вершині активізації саме у старшому підлітковому віці. Прагнення до автономії особистості цього віку найбільш проявляється в контексті нормативного виокремлення. Водночас кількісні показники поведінкової емансипації залишаються відносно невисокими, що пов’язано з небажанням підлітків викликати засудження з боку дорослих їх неузгоджених дій та вчинків. Усі три види емансипації у молодших підлітків тільки починають актуалізуватися. Підлітки цієї вікової категорії ще не відчувають потреби в автономії від батьків та вчителів. 6. Старші підлітки, порівняно з молодшими, починають осмислювати й оцінювати власний моральний образ «Я» більш критично. Вони актуалізують уявлення в просторі самоусвідомлення не тільки про ціннісне, але й про антиціннісне у собі. Отже, особистість старшого підліткового віку набуває здатності ціннісного самоставлення та самосприйняття. Разом із цим, у неї простежуються тенденції до зниження моральної самооцінки власного Я та негативного самоставлення. 7. Психологічний супровід процесів лібералізації моральних цінностей підлітків та їх емансипації від дорослих був пов'язаний з впровадженням розвивально-корекційної програми, що реалізована на засадах соціально-психологічного тренінгу. Найефективнішими формами методичних засобів психологічної роботи з підлітками стали рольові ігри, бесіди, дискусії та психологічні вправи. Соціально-психологічний тренінг активізував розвиток суб’єктивного рівня моралі підлітків, підвищив ефективність перебігу процесів моральної рефлексії та моральної саморефлексії, сприяв розвитку творчого та морального потенціалу підлітків, формуванню їх адекватної моральної самооцінки, побудові та налагодженню доброзичливих взаємин з батьками, вчителями та однолітками. Здійснене наукове дослідження психологічних тенденцій розвитку моральних цінностей підлітків не вичерпує всіх аспектів їх лібералізації та емансипації від дорослих. Проблема, яка відображена у нашій роботі, може стати відправним пунктом для більш поглибленого вивчення процесу звільнення особистості підліткового віку від нормативно-ціннісної системи дорослих. Основний зміст роботи відображено у наступних публікаціях автора: Ткачук Т.Л. Особистісні новоутворення як умова лібералізації моральних цінностей підлітків // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Формування парадигми самосвідомості у психологічній науці: Зб. наук. пр. Наукові записки Рівненського державного університету. Вип. 30.- Рівне: РДГУ, 2004. – С. 216-219. Ткачук Т.Л. Майбутньому психологу про соціально-психологічні особливості морального розвитку підлітка // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Психологія. – Харків: ХНУ, 2005. – № 702. - Вип. 34. - С. 201-204. Ткачук Т.Л. Самосвідомість підлітка як передумова лібералізації його моральних цінностей // Науковий часопис НПУ ім. М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наук. праць. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. - № 5 (29). – С. 49-53. Ткачук Т.Л. Новоутворення підлітка в контексті розширення психічного досвіду майбутнього вчителя // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. VII, вип. 2. – К., 2005. – С. 283 – 288. Ткачук Т.Л. Проблема теоретичного та експериментального дослідження лібералізації моральних цінностей підлітка // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наук. праць. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2006. - № 10(34). – С. 125-130. Ткачук Т.Л. Психолого-методичні засоби сприяння процесу лібералізації моральних цінностей підлітків // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»: Науково-теоретичний збірник. – Переяслав-Хмельницький, 2006. – Випуск 10. - С. 221-224. Ткачук Т.Л. Психологічні особливості дослідження емоційної, нормативної та конативної емансипації підлітків // Науковий вісник: Зб. наук. праць. – Одеса.: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2007. - №5-6. – С. 286-294. Ткачук Тетяна. Психологічні особливості лібералізації моральних цінностей у підлітковому віці // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Зб. матеріалів. VII Всеукр. наук.-практ. конф. У 7-ми т. – К.: Вид-во Європ. Ун-ту, 2004. – Т. 2. – С. 199-201. Ткачук Т.Л. Особливості взаємодій сучасних підлітків у соціальному просторі // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика – 2006». Том 6. – Психологія та соціологія. – Дніпропетровськ: наука і освіта, 2006. – С. 36-39.
|