У дисертації наведено теоретичне узагальнення та емпіричне вирішення проблеми психологічних умов формування готовності до трудової діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів, що проявилось в уточненні сутності поняття «психологічна готовність до трудової діяльності», розкритті специфіки розвитку особистісних детермінант структурних компонентів готовності, визначенні критеріїв та рівнів її сформованості, розробці та експериментальній апробації програми формування психологічної готовності учнів до трудової діяльності. 1. Психологічна готовність до трудової діяльності є інтегрованим утворенням особистісних детермінант, які є важливими системотвірними чинниками формування особистості фахівця. Структура психологічної готовності включає мотиваційний, когнітивний, комунікативний та емоційно-ціннісний компоненти. 2. Становлення мотиваційного компонента психологічної готовності до трудової діяльності здійснюється в умовах розвитку особистісної спрямованості учнів на вмотивоване оволодіння робітничою професією та її практичну реалізацію. Розвиток когнітивного компонента активізується в умовах професійної орієнтації учнів на набуття фахової компетентності та здатності раціонально використовувати особистий трудовий потенціал. В умовах підвищення соціально-комунікативної активності учнів відбувається розвиток ділової контактності, здатності до співпраці та партнерства. Формування емоційного компонента психологічної готовності до праці обумовлено системою ціннісно-рольових почуттів учнів щодо образу професійного «Я», які виявляються шляхом розвитку почуття власної гідності та самоповаги. 3. В умовах актуалізації особистісно-професійної спрямованості, когнітивної компетентності, ділової контактності та почуття самоповаги здійснюється розвиток особистісних детермінант структурних компонентів психологічної готовності до трудової діяльності. Мотиваційний компонент детермінується розвитком професійних інтересів, потреби в досягненнях, прагнення до трудової самореалізації, а також процесуально-змістовою та просоціальною мотивацією до робітничої праці. Когнітивний компонент пов'язаний із рівнем володіння учнями фаховими знаннями, практичними вміннями й навичками, схильністю до робітничої діяльності, усвідомленням мети і результату професійної підготовки та рефлексією навчально-виробничих досягнень. Становлення комунікативного компонента готовності детермінується комунікативними й організаторськими здібностями, соціально-трудовою комунікабельністю, потребою у встановленні ділових контактів, уміннями ефективно взаємодіяти та досягати мети. Емоційно-ціннісний компонент визначається розвитком таких особистісних детермінант, як адекватна самооцінка, почуття самоповаги, власна гідність, асертивність та рівень домагань. Критеріями оцінки сформованості психологічної готовності до трудової діяльності визначено особистісно-професійну спрямованість, когнітивні новоутворення образу професійного «Я», соціально-комунікативні якості та ціннісні орієнтації учнів як суб’єктів діяльності. 4. Особистісна спрямованість учнів на робітничу діяльність визначається неактуалізованою системою домінуючих цілей, потреб та мотивів щодо подальшої трудової самореалізації. Когнітивна компетентність характеризується фаховою неконкурентоспроможністю, слабкою усвідомленістю власних здібностей, можливостей та подальших перспектив. Ділова контактність супроводжується неактивізованою соціально-трудовою комунікабельністю в комунікативних процесах із людьми близького оточення та підвищеним інтересом до інтимно-особистісного спілкування з ровесниками. Почуття самоповаги визначається недостатньо сформованим рефлексивним механізмом самоусвідомлення, самопізнання та адекватної самооцінки власних успіхів та невдач. Мотиваційний та когнітивний компоненти психологічної готовності учнів до трудової діяльності знаходяться на середньому рівні розвитку з тенденцією до низького. Комунікативний та емоційно-ціннісний компоненти – на низькому рівні. 5. Методологічними засадами формування психологічної готовності до трудової діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів є положення особистісно-діяльнісного підходу, згідно з яким професійне самовизначення учнів досліджується як особистісне новоутворення, як діяльнісний прояв суб’єкта праці в осмисленому виборі стратегії власної трудової самореалізації, відповідно до потреб і можливостей та з урахуванням вимог ринку праці. 6. Підвищенню рівня сформованості готовності до трудової діяльності сприяє програма, яка включає інформаційно-пізнавальний, рефлексивно-цілеутворювальний, творчо-пошуковий та розвивальний етапи психологічно конструктивних впливів на розвиток структурних компонентів готовності учнів до праці. Ефективним змістом програмно-методичного матеріалу є тематичні бесіди, зустрічі, використання методів розвивальної психодіагностики, складання кваліфікаційних самохарактеристик на основі професіографій та соціально-психологічний тренінг з елементами професійно орієнтованого. 7. Реалізація апробованої авторської програми зумовлює суттєві позитивні зміни в показниках розвитку особистісних детермінант комунікативного, мотиваційного та емоційно-ціннісного компонентів психологічної готовності учнів до праці. Якісна динаміка пояснюється тим, що учні глибше усвідомлюють смислово-значущу роль ділової контактності як пріоритетної якості, що активізує самопрезентаційні вміння та соціальну мобільність фахівця в умовах ринкових відносин; сформованістю потребнісно-мотиваційної спрямованості учнів на робітничу діяльність; здатністю адекватно оцінювати себе як потенційного робітника, переживати почуття власної гідності та впевненості, прагнути до професійного самоствердження. 8. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми психологічних умов формування готовності до трудової діяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів. Глибшого вивчення потребує питання щодо засобів і форм організації спільної діяльності (партнерства) інженерно-педагогічних працівників та учнів професійно-технічних закладів; розкриття активного впливу досвідчених робітників на особистість учня; генезис прояву природних психофізіологічних передумов формування готовності до робітничих професій різного типу. | 