1. Теоретичний аналіз проблеми дозволив визначити сутність технічного мислення учнів початкових класів як розумову діяльність, спрямовану на виконання відносно простих технічних завдань, створення нескладних моделей і макетів різних технічних об’єктів – машин, механічних систем, радіоелектронних пристроїв, апаратів, споруд. У порівнянні з технічним мисленням дорослих, в учнів молодшого шкільного віку, поряд з понятійним, образним та практичним компонентами, як важливі компоненти виступають мотиваційна та емоційна його складові. Технічне мислення учнів 1–4 класів має свої психологічні особливості, воно має більш виражену п’ятикомпонентну діяльнісну структуру, яку утворюють мотиваційний, образний, понятійний, практичний та емоційно-вольовий компоненти. 2. На констатувальному етапі експериментального дослідження вдалося дослідити психологічні особливості та рівні прояву компонентів мисленнєвої діяльності учнів 1–4 класів у процесі розв’язування ними технічних задач. Кожен з зазначених компонентів (мотиваційний, образний, понятійний, практичний, емоційно-вольовий) технічного мислення учнів 1–4 класів є рівноправним і необхідним для здійснення мисленнєвої діяльності молодших школярів. Було встановлено три рівні прояву компонентів технічного мислення – низький, середній і високий. Учням цього вікового періоду, в цілому, доступне самостійне розв’язування елементарних технічних задач. Воно проявляється у розумінні умови задачі та кількості висунутих гіпотез, в умінні аналізувати і синтезувати, у наявності впевненості учня у правильності рішення задачі, у бажанні знайти вірний розв’язок. Водночас, існує можливість досягнення більш високого рівня прояву компонентів технічного мислення в даної вікової групи школярів. 3. У дослідженні запропоновано та обґрунтовано концептуальну модель формування технічного мислення учнів молодшого шкільного віку, яка виступає основою формувального експерименту та забезпечує цілеспрямований позитивний вплив на розвиток технічного мислення в учнів 1–4 класів. Основними блоками моделі виступали: соціально-психологічні умови, індивідуально-психологічні умови та комплекс методик на визначення прояву компонентів технічного мислення. На формувальному етапі експерименту дослідження вдалося дослідити наявність позитивних змін в технічному мисленні учнів експериментальної групи. При цьому виявилося, що можливості технічного мислення молодших школярів можуть бути суттєво підвищені за рахунок спільного використання мотиваційного і творчого тренінгу. В такому разі підсилюється розливальний потенціал творчого тренінгу КАРУС і досягається значний ефект у формуванні технічного мислення дітей. 4. Проведене дослідження дозволило обґрунтувати методичні рекомендації для вчителів, шкільних психологів, керівників гуртків, вихователів груп продовженого дня щодо формування технічного мислення, зокрема, формування технічного мислення учнів 1–4 класів може бути активізовано на основі спільного використання мотиваційного і творчого тренінгів. Дисертаційне дослідження не претендує на вичерпний аналіз усіх аспектів складної і багатопланової проблеми вивчення психологічних умов формування технічного мислення учнів 1–4 класів. Перспективи подальшого дослідження вбачаються у вивченні цієї проблеми на різних вікових етапах в контексті наступності становлення технічного мислення учнівської молоді. |