В результаті дослідження ми дійшли таких основних висновків: 1. Теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми дослідження дав змогу уточнити розуміння поняття міжособистісних взаємин як суб’єктивних зв’язків і взаємних ставлень, існуючих між людьми в діадах, групах і колективах, що передбачає також врахування їх психологічних особливостей і вікових, статевих, національних, професійних та інших відмінностей. Запропонована нами теоретична структура міжособистісних взаємин поєднує у собі психологічні особливості (характерологічні риси, самооцінка; емоційна стабільність/нестабільність; досвід сімейних стосунків) й комунікативну компетентність суб’єктів спілкування. Комунікативну компетентність розглядаємо як готовність і здатність суб’єкта спілкування до конструктивної вербальної та невербальної взаємодії з іншими людьми, що передбачає володіння ним певною сукупністю комунікативних знань, умінь і навичок. 2. Визначено психологічні умови, що впливають на процес формування конструктивних чи деструктивних міжособистісних взаємин на початковому етапі навчання дитини у школі. Такими умовами є: тривожно-астенічні особистісні порушення, особливості агресивних проявів, труднощі навчальної діяльності, особливості шкільних страхів, самооцінка, розвиток комунікативної компетентності й інтелекту, а також специфіка психологічної атмосфери в сім’ї, характер стосунків дітей з дорослими, батьківська невпевненість у собі й батьківські санкції. 3. Зафіксовано тісні статистично значущі кореляційні зв’язки між такими важливими для міжособистісних взаємин психологічними особливостями розвитку молодших школярів, як комунікабельність і прояви агресивності, образливості, дратівливості та самоконтрольованості. Відтак, на розвиток комунікабельності справляють вплив такі чинники: депресивність, астенічність, порушення поведінки, вегетативні розлади, порушення сну, тривожність, впевненість в собі, чуйність, флегматичність, холеричність, конформізм, сумлінність, сміливість, врівноваженість, розкутість, прояви агресивності, образливість і почуття провини. 4. Встановлено, що негативна емоційність і несформованість у молодших школярів здатності регулювати вияв своїх емоцій блокують процес становлення конструктивних міжособистісних взаємин. 5. Апробація програми оптимізації міжособистісних взаємин учнів молодшого шкільного віку, що здійснювалася за допомогою спеціального тренінгу з розвитку комунікативної компетентності цих учнів, засвідчила її ефективність. 6. На підставі аналізу якісних і кількісних змін, які відбулися з досліджуваними дітьми в результаті формувального експерименту, можемо стверджувати, що гіпотеза нашого дослідження знайшла своє підтвердження – відтак, цілеспрямований розвиток комунікативної компетентності молодших школярів виступає умовою гармонізації їх емоційної сфери. 7. В результаті оптимізації міжособистісних взаємин у молодших школярів відбулися зниження тривожності, усунення шкільних страхів і проявів агресивності, а також має місце поліпшення інтелектуальної активності. Перспективу дослідження вбачаємо у поглибленні змісту поняття міжособистісних взаємин, подальшому уточненні їх структури, у вдосконаленні форм, методів і прийомів психолого-педагогічного забезпечення процесу гармонізації міжособистісних взаємин учнів підліткового і старшого шкільного віку. Основний зміст дисертації викладено в публікаціях, надрукованих у виданнях, що входять до переліку ВАК України: 1. Сікорська Л.Б. Вплив психологічних факторів на порушення поведінки молодшими школярами у шкільному середовищі / Л.Б. Сікорська // 3бірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України; за ред. С.Д. Максименка. – К., 2002. – Т. 4, ч. 7. – С. 240 – 244. 2. Сікорська Л.Б. Вплив психологічних умов оптимізації міжособистісних взаємин початкового етапу навчання на вдосконалення педагогічного процесу / Л.Б. Сікорська // 3бірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України; за ред. С.Д. Максименка. – К., 2005. – Т. 7, вип. 5. – С. 304 – 309. 3. Сікорська Л.Б. Вплив міжособистісних взаємин та спілкування на динаміку інтелектуальної активності / Л.Б. Сікорська // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України; за ред. С.Д. Максименка. – К.: Міленіум, 2007. – Вип. 33. – С. 195 – 201. Основний зміст дисертації відображено також у матеріалах конференцій та семінарів: 4. Сікорська Л.Б. Деякі аспекти проблем розвитку дітей молодшого шкільного віку / Л.Б. Сікорська // Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології: зб. наук. праць за матеріалами Міжнар. наук. конф., присвяченої 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д. Максименка. – К.: Міленіум, 2002. – Т.2. – С. 241 – 244. 5. Сікорська Л.Б. Вплив особистісних психологічних факторів на порушення поведінки молодшими школярами у шкільному середовищі однолітків / Л.Б. Сікорська // Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика: зб. наук. праць за матеріалами Всеукраїнської наук.-практ. конф., 25 – 27 листоп. 2002 р. – К.: Міленіум, 2002. – С. 291 – 294. 6. Сікорська Леся. Взаємозв’язок батьківського виховання та вияву вербальної агресивності у молодшому шкільному віці / Л.Б. Сікорська // Психологічні проблеми суспільства епохи трансформації: тези виступів на українсько-польській конф., Львів, 19–21 верес. 2003 р. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету ім. Івана Франка, 2003. – С. 68. Сікорська Л. Особистість молодшого школяра в соціальному середовищі: вплив взаємодії «сім’я – школа» на поведінку дитини / Л.Б. Сікорська // Психологічні студії Львівського університету: зб. наук. праць; за наук. ред. С.Л. Грабовська. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету ім. Івана Франка, 2004. – Вип. 1. – С. 300 – 304.
|